Кременчугская газета
Суббота, 16 Декабря 2017 года
Facebook Twitter Instagram Кременчугская газета на Youtube

Вы здесь

Дмитро Лазуткін: «Я хотів би, щоб у моєму сексі було якомога більше поезії»


7 декабря 2015

Столичний поет дозволив кременчужанам зазирнути у «книгу» свого життя.

 

Київський поет Дмитро Лазуткін завітав до Кременчука та привідкрив трохи завісу своїх секретів, дозволивши читачам та журналістам погортати сторінки свого життя.

Дмитро Лазуткін є автором вірша «Реквієм», який став однією з частин ораторії «З нами Бог» режисера Сергія Проскурні. Ця ораторія, присвячена Героям Небесної Сотні та військовим, що воюють на сході України і була поставлена на Софіївській площі до 23-ї річниці Незалежності України.

Серед спортивних досягнень поета - бронзовий приз Кубка світу з кікбоксінгу і кік-джитсу. Дмитро Лазуткін є Чемпіоном України з козацького двобою, володарем чорного поясу (1-го дану) з кемпо-карате та переможцемь Кубка Європи (2013) з елітних боїв (кікбоксинг, розділ фулл-контакт) за версією IFEF.

До Кременчука Дмитро Лазуткін завітав у рамках проекту «Мережа» аби презентувати свою нещодавно видану книгу із назвою «Червона книга».

- Дмитро, одразу до діла. Розкажи про книгу, яку ти привіз до Кременчука.

«Червона книга»  писалася протягом двох з половиною, трьох фактично років. Вона складається із різних частин, але головна це та, на яку мене надихнули виступи перед військовими, перед місцевим населенням. Я їздив на схід не в найкращу пору. Саме була зима-весна, коли багато бруду, всі окопи розмиті і все дуже печально.  У мене назбиралися печальні враження з яких вийшли печальні вірші. Це взагалі, певно, найпечальніша моя книжка. Хоча веселих текстів там вистачає. На мою думку, все у світі має бути збалансовано. Поезія допомагає відшукати цей баланс. Книга завершується якоюсь надією. Надія – це найменше, що може рухати світом і в принципі найбільше.

- Про що тобі писати найприємніше?

 Ясна річ, що про жінок.

- Чи доводилося зваблювати дівчат віршами?

Ну а дня чого все це пишеться? (сміється)І взагалі що рухає літературу в цьому світі? Ясна річ – прагнення здобути жіночу увагу. І я не виключення. Мені траплялися емоційні та експресивні дівчата, яким доводилося давати автографи на плечах, на грудях, на інших частинах тіла, навіть на внутрішній сторони стегна. Пригоди трапляються у житті кожного чоловіка, але я не хочу кидати тінь на репутацію поважних жінок. Це все дуже тонкі матерії і, думаю, що вихвалятися цим не варто. Це буде не зовсім по-чоловічому. Я дуже соромлюсь, коли мене називають секс-символом і страшенно не люблю, коли мене називають спортсменом. Спортсменом я вже фактично не виступаю. З 2007 року я активно не боксую, лише трохи підтримую форму. Звання секс-символа постійно до чогось зобов’язує. Не зрозуміло до чого, але ясно в якому напрямку. Ясна річ, що тема любові для поета – головна.

- Тобі подобається спілкуватися із своїми читачами?

Звісно мені приємно мати безпосередній діалог зі своїми читачками, бачити їхні очі, їхні руки , реакціїі і таким чином намагатися завоювати їх внутрішній світ.

- Чи спілкуєтеся Ви зі своїми прихильницями через соцмережі?

Так, я намагаюся це робити, але не так часто виходить. Звісно, спілкуюся і через  інші соціальні мережі, якщо є час і якщо мене дійсно щось чіпляє. На мою думку завдяки цьому люди стають ближчими, можна зробити крок через якусь межу психологічну, хоча я не надто сором’язливий.

- Що може заставити тебе зашарітися?

Все дуже просто. При тому, що я можу сам інколи страшенно вихвалятися, коли про мене кажуть щось хороше, я постійно починаю шарітися. Я в цьому сенсі, мабуть, сором’язлива людина.

- Поет, коментатор, секс-символ, спортсмен – розстав по місцях.

Поет. Я поет передусім. Хоч я і бокс коментую, хоч я і вірші читаю, хоч я і спортом займаюся – в усьому цьому я бачу поезію. І, звісно ж, в коханні і навіть у такому його прекрасному прояві, як секс я теж бачу поезію. Я хотів би, щоб у моєму сексі було якомога більше поезії. Мені подобається зміна діяльності, я в цьому бачу якусь цілісність життя.

- Що тобі сподобалося у Кременчуці?

Дніпро дуже класний. Ця ріка вона не може не сподобатися, вона одразу мене надихає, мені дуже подобається її енергетика, я ж Скорпіон. Хоч зараз зима, але я коли бачу зимові пляжі, всі ці розливи і уявляю як тут влітку добре одразу симпатія з’являється.

- Чи поїхав би ти з України? За яких умов?

Я не уявляю собі таких умов. Насправді є багато закордонних стипендій, але я намагаюсь більше ніж на тиждень за кордон не виїжджати, бо, на мою думку, літературу творить передовсім середовище. Саме тут на Україні люди, які можуть розуміти та сприймати мене якнайкраще. Тут моя атмосфера, як може бути інакше. Я поїду хіба що на безлюдний острів де ні з ким не доведеться розмовляти, але до такого психологічного стану ще треба дожити. Мені тут цікаво. Моя головна, на мою думку, місія залишається тут в Україні.

- Чи є, на твою думку, конкуренція між українськими авторами ?

Публіка змінюється, кумири змінюються. Я поважаю дуже своїх колег. Сергій Вікторович Жадан, я вважаю, великий пророк української літератури, мій великий предтеча, мій гідний попередник. Коли за кимось ідеш, то треба не копіювати, а перевершувати.

- Який вірш ти для себе вважаєш хорошим?

Це нехай краще читач вирішує. За моїми особистими спостереженнями, це вірш, після якого я отримую фактично фізичне задоволення , тобто він мене не мучить, не приходить до мене вночі і не вимагає змінити якісь рядки чи слова.

- Що можеш порадити поетам-початківцям?

Треба читати більше сучасників, виходити за рамки літератури і творити щось своє. Треба розуміти, що ти ніколи не будеш Андруховичем, чи Олесем (Олександром), тож варто цінувати свої власні інтонації, розвиватися постійно, відчувати свою внутрішню поезію. Дослухатися до людей, які коментують твою творчість, брати участь у конкурсах.

-Насамкінець «мастхев» із трьох книжок від Дмитра Лазуткіна.

Євангелієвід від Матфея, «Цю жінку я люблю» Миколи Вінграновського і «Любов цепекельний пес» Чарльза Буковски.

 

Фото: 
Александр Гринченко
Автор: 
Ирина Андреева
Конкурсы
  • Читатель! Поделись фото любимой елочной игрушки и получи классные призы

    Результаты фотоконкурса мы подведем уже в новом 2018 году.

    Уважаемые читатели сайта «Кременчугской газеты»( kg.ua). Приближается Новый 2018 год, так что самое время доставать новогодние игрушки и украшать ими новогоднюю елку.

    Наша редакция решила провести новогодний фотоконкурс «Моя любимая елочная игрушка».

Афиша Кременчуга
Орфографическая ошибка в тексте:
Чтобы сообщить об ошибке, нажмите кнопку "Отправить сообщение об ошибке". Также вы можете добавить свой комментарий.

Мы в Telegram

Подписаться