Кременчуцька газета
Kremenchuk, Poltava Oblast, Ukraine
Середа, 3 Березня 2021
Facebook Twitter Instagram Кременчуцька газета на Youtube

Вы здесь

"5 перлин Дніпра": історія успіху громади!

7 вересня 2019 16:00

З 2015 року Україна розпочала важливий етап реформування держави, запустивши процес децентралізації, який передбачає передачу коштів та повноважень місцевим громадам.

Одною з найуспішніших громад, хто скористався можливістю самостійно розвиватися є Пришибська ОТГ Кременчуцького району. Про успіхи даного об’єднання ми спитали у голови – Городячко Валентини Іванівни.

Валентина Іванівна, розкажіть, що зараз представляє з себе Пришибівська громада?

На даний момент Пришибська ОТГ – це об’єднання 5 сільських громад: Пришиб, Єристівка, Роботівка Пришибської сільської ради, Кобелячок, Малики Кобелячківської сільської ради. В громаді проживає 2046 особи.

Як у Вас відбувався процес децентралізації? Чи були перепони при об’єднанні?

Все розпочалося в серпні 15-го року з об’єднань громад Пришиба та Кобелячка. З часом з нами захотіли об’єднатись ще три громади. Перепон ніяких не було, оскільки ми завжди жили дружно. Децентралізація у нас проходила легко.

Зараз Ви самостійно наповнюєте бюджет. Хто в громаді є основним бюджетонаповнювачем?

В основному бюджет наповнюється за рахунок земельного податоку – це гірничо-збагачувальні комбінати ВАТ «Полтавський ГЗК», ТОВ «Єристівський ГЗК» та аграрні підприємства. Також в соціальних програмах нам частково допомагають благодійні фонди Полтавського та Єристівського ГЗК.

Які проекти Вам вдалося втілити після запуску децентарлізації?

З самого початку нами була розроблена та написана програма соціально-економічного і культурного розвитку, в якій ми вивчили основні проблеми громади та можливості їх вирішення.

Перше за що ми взялися – це встановлення освітлення на вулицях сіл, що входять в громаду та проведення магістрального та вуличного водогону, оскільки проблема питної води у нас стояла гостро (зниження ґрунтових вод через кар’єри гірничо-збагачувальних комбінатів). В кожному з сіл громади створений фельдшерський пункт, а в Пришибі діє центр первинної медико-санітарної допомоги.

Ми приділяємо багато уваги соціальним проблемам громади. Так великою нашою гордістю є школа, дитячий садочок та житловий фонд.

Що саме Ви зробили?

Школа та садочок у нас постійно добудовуються або забезпечуються новітнім обладнанням – це інтерактивні дошки, комп’ютерна техніка, сучасні меблі.

 

 

 

 

 

Кабінети географії та іноземних мов.

 

 

Тут навчаються першокласники.

 

 

Спортивний майданчик.

В школі навчаються 150 діток з усіх сіл громади. Ми їх возимо двома шкільними автобусами. Також в школі працюють 22 вчителя. Більшість – це місцеві жителі, а приїжджим ми виділяємо житло.

Після утворення ОТГ ми знайшли можливість виплачувати вчителям додатково 10% до зарплати з місцевого бюджету, так як вважаємо, що освіта – це основне. Зараз нам не вистачає лише вчителя хімії, тому якщо хтось шукає роботу в чудовій школі – запрошуємо до нас.

Дитячий садочок існує в Пришибі 43 роки. Були різні часи, коли топили грубою, думали закривати його. Але після 2015 року ми відкрили додаткову групу та добудували ще один корпус.

 

 

 

 

 

 

 

 

Дитячий садочок у Пришибі

Пришибська ОТГ у змозі надавати житло вчителям? Який житловий фонд Ви маєте?

Так, у змозі. Нам дісталися двоповерхові будинки на шістнадцять квартир кожен. Вони були без вікон та дверей, закинуті та непридатні для користування. На сьогодні нами відремонтовано 2 з них. Житло надане ветеранам АТО та освітянам.

 

 

 

 

Як було та як стало

 

 

Минуле та сучасне Пришибської громади.

Ви створюєте чудові умови для жителів громади чи допомагає це залишати молодь в селі?

Нажаль, я не можу сказати, що у нас якась позитивна динаміка в цьому питанні, оскільки молоді люди тягнуться до достойних заробітних плат. Основна маса людей працевлаштована в гірничих комбінатах. Зараз в селі в основному залишаються жінки з дітьми, а їхні чоловіки їдуть за кордон. Ми намагаємося вирішити це питання створенням додаткових робочих місць. Це зелений туризм, запрошуємо підприємців до відкриття свого бізнесу в громаді, створюємо комунальні підприємства.

Які проекти реалізуєте в цьому напрямку?

По зеленому туризму ми створили асоціацію «5 перлин Дніпра», куди входять села нашої громади. Разом намагаємось розвивати туристичний напрямок.

Нажаль, не вдалося нам створити швейний цех на базі одного з будинків, що стоїть на балансі громади.

Також, взимку цього року ми запустили сонячну електростанцію на 40кВт, яка розміщена на даху Будинку Культури. Але «зелений тариф» нам так і досі не підключили через позицію «Полтаваобленерго».

А що там за ситуація?

Спочатку нам відмовили в підключені «зеленого тарифу». Ми звернулися до НКРЕКП. Де нам дали відповідь, що вони не мають такого права. Після того «Полтаваобленерго» придумали, що вони не мають механізму як нас підключити. Ми звернулися знову до НКРЕКП, щоб ті навчили їх як це робиться. От поки що чекаємо чим це закінчиться.

 

 

 

Сонячні батареї на Будинку Культури.

Валентино Іванівно, Ви за такий короткий проміжок часу разом з громадою зробили велику роботу, що реалізувалося в сильну інфраструктуру. Чи приїжджають до Вас переймати досвід?

Так, приїжджають постійно. Майже з усіх областей України. Але і ми постійно їздимо з навчальними цілями. Я вже проїздила майже всю Польщу та Прибалтику. У грудні 2017 року приєдналася до Ініціативи Європейського Союзу «Мери за економічне зростання» та розпочала процес підготовки плану. Взагалі громаді потрібно постійно вивчати досвід інших, щоб переймати краще та не повторювати помилок.

Нажаль, в області мало сіл утворили громади. Дехто не може знайти спільної мови між собою, дехто не вірить в цю реформу. Вам однозначно пощастило мати на території громади такі потужні підприємства. Враховуючи Ваш досвід, скажіть чи можливо побудувати сильну громаду без таких факторів як у Вас?

Звичайно, ні. Коли громада не має нічого крім аграріїв, без підтримки держави, їм буде надзвичайно важко. Я зараз поясню свою думку. По-перше, відсутність досвіду на місцях призводить до помилок, на яких вони вчяться. Часто після таких помилок відпадає далі бажання боротися за громаду. По-друге, коли економіка громади представлена лише аграріями, у яких продукт з низькою доданою вартістю, де задіяна невелика кількість робітників, то не має звідки наповнювати бюджет. Тому держава повинна на перших кроках стимулювати розвиток такої громади. Наприклад, як це роблять в Європі через дотації. На селі можна займатися виробництвом з високою доданою вартістю – це переробка фруктів та овочів, молочні кооперативи, зелений туризм. Але для цього потрібне обладнання, знання та допомога в реалізації.

Нажаль, поки що держава не проявила себе в цьому напрямку так як цього в хотілося громадам. Натомість, починає адміністративну реформу – укрупнення. Це може перекреслити всі наші надбання.

Про що саме Ви кажете?

Зараз ідуть розмови про приєднання нас до міста Горішні Плавні. Мало що бюджет заберуть в громади, так ще всю громаду з 5 сіл буде представляти лише один депутат. Ви ж розумієте, що він мало на що зможе впливати.

І все ж таки ми віримо, що залишимося самостійними. Та зможемо розвивати наші села так як нам би цього хотілося.

 

 

Олена Зв'ягольська, Роман Закалюжний PTV Полтавське Телебачення

Підписуйся на розсилку новин на каналі Telegram. Дізнавайся першим найважливіші та найцікавіші новини!

Facebook Twitter Instagram Кременчугская газета на Youtube telegram Facebook Live
Если Вы нашли ошибку в тексте, выделите слово, нажмите CTRL+Enter и отправьте сообщение в редакцию

Інші новини

Афиша Кременчуга
Орфографическая ошибка в тексте:
Чтобы сообщить об ошибке, нажмите кнопку "Отправить сообщение об ошибке". Также вы можете добавить свой комментарий.

Ми в Telegram

Підписатися