Кременчуцька газета
Kremenchuk, Poltava Oblast, Ukraine
Субота, 10 Квітня 2021
Facebook Twitter Instagram Кременчуцька газета на Youtube

Вы здесь

Алло, а ми вас «розвели»!

 

3 квітня 2021 09:00

Як кременчужан ошукують псевдо-банкіри та фальшиві інтернет-продавці.

Днями 35-річна містянка втратила 27 тис грн. Про це вона розповіла правоохоронцям 14 березня. За словами жінки, їй зателефонував невідомий і представився працівником банку. Він нібито проводив операцію з підвищення рівня захисту банківської картки, а насправді, «розвів» довірливу жіночку. Інша заявниця розповіла, що їй телефоном повідомили, мовбито на її банківській картці відбуваються підозрілі дії. Після цієї розмови жінка втратила 7 тис грн. А 53-річний містянин за «розблокування» банківської картки віддав 6 тис грн.

І подібних випадків із псевдо-банкірами та різноманітними махінаціями – рахувати-не перерахувати. Вигадані ситуації, про які повідомляють шахраї своїм співрозмовникам, не нові. Але, діючи раптово та швидко, вдаючись до психологічного тиску, контролюючи хід бесіди, зловмисники не дозволяють людині думати тверезо, тримають на гачку – і отримують бажане. Також у зв’язку з обмежувальними заходами щодо COVID-19 кременчужани, як і жителі всієї України, з минулого року активніше почали користуватися послугами інтернет-магазинів. І ось тут таки знову – ласий шматочок для ошуканців. Ледь не щодня на сайтах кременчуцьких ЗМІ з’являється інформація про довірливих містян, які втратили гроші під час купівлі, оскільки замовлення своє не отримали. Люди намагаються як купити, так і продати якісь речі, а в результаті потрапляють у тенета шахраїв. Як приклад, в середині лютого кременчужанка продавала одяг через сайт безкоштовних оголошень. Їй зателефонував чоловік і повідомив, що перерахував гроші та попросив перевірити надходження. Вже на банкоматі вона з його рекомендацій набирала цифри. Після таких дій у неї з карти зникло 22 тис грн.

«Одночасно зі зростанням популярності онлайн-торгівлі та життя у кіберпросторі активізувалися і шахраї, які масово створювали фальшиві сайти та ошукували людей на гроші. Згідно з останніми дослідження CBR (компанія, що проводить маркетингові дослідження – ред.), минулого року 35% опитаних українців стикалися зі зловмисниками під час покупок в інтернеті, а за даними Асоціації ЕМА, за допомоги соцінженерії інтернет-шахраї «заробили» 252 млн грн», – говорить PR-менеджер сайту OLX в Україні Ольга Дзюба.

Як це відбувається

Прес-офіцерка Кременчуцького районного управління поліції Анна Васенко поділилася з нами декількома найбільш розповсюдженими механізмами, які використовують інтернет-шахраї.

«Під приводом розблокування картки телефонують ошуканці, і людина виконує вимоги: вводить код, який приходить через смс-повідомлення, тому і автотоматично онлайн знімаються кошти, перераховуються на інші рахунки. Під час же інтернет-покупок приходять посилання. Після того, як людина їх відкриває, карточки обнулюються. Різновидів шахрайств дуже і дуже багато, і з кожним днем всі ці пункти удосконалюються», – говорить Васенко.

Для прикладу, у соцмережах «блукає» історія прискіпливої жіночки, яка «зірвалася» із гачка шахраїв. Якось на її рахунок від невідомого Станіслава Валерійовича С. «капнули» гроші.

«Можна було возрадуватися такому подарунку долі, або почати хвилюватися, звідки ж ці кошти, – говорить пані Н. – Через деякий час телефонує цей пан Станіслав Валерійович і говорить, що гроші – то аліменти його нервовій колишній дружині, у якої маленька дитинка. Причому звертається, «Наталіє Володимирівно, у вас із моєю дружиною розбіжність на одну цифру у рахунку». Героїня історії сказала незнайомцю, що поверне гроші, але йому доведеться почекати три дні. Не зголосившись на всі його благання, вона відключилася і передзвонила у банк, пояснила ситуацію: «Людину цю не знаю, тому відізвіть з мого рахунку гроші на ту картку, з якої вони прибули».

У банку відповіли, що гроші зайшли із картки шахраїв.

Тож, хай ця історія стане повчальною, аби жодного мешканеця Кременчука більше не ошукали. Не полінуйтеся, зателефонуйте до банку і послухайте поради працівника фінустанови.

Як уберегтися

Під час телефонної розмови в жодному разі не варто довіряти першим емоціям, також радить Анна Васенко.

«Шахраї намагаються з вами постійного говорити, перебиваючи, роблять усе, щоб ви не поклали слухавку, щоб не дати можливості відійти від розмови, і тому ви виконуєте їхні вимоги», – розповідає Васенко.

Вона також радить при замовленні через інтернет обов’язково перевіряти телефон людини-продавця, наприклад, вказати його прізвище в пошуковій системі, щоб встановити, чи це не шахрай.

«Якщо натрапили на псевдо-банкірів, обов’язково звертайтеся у банківську установу, тому що протягом години можна відмінити будь-який переказ грошей. Щодо інших видів шахрайств, необхідно одразу телефонувати на лінію «102» або звертатися до кіберполіції», – радить прес-офіцерка.

Вона наголошує, що людям всю інформацію обов’язково варто перевіряти. А також бути особливо уважними з персональними даними та копіями документів.

Як максимально перестрахуватися і не стати жертвою шахрайства з банківськими картками та сайтами, радить адвокат юридичної консультації «ЛіАС» Роман Григораш:

1. Ніколи не передавати свою картку іншим особам за винагороду та не приймати на неї грошові кошти від невідомих вам третіх осіб. Шахраї в основному отримують грошові кошти від ошуканих громадян на чужі картки.

2. Якщо робите якусь покупку онлайн, замовляйте з післяплатою. Якщо продавець відмовляється від такого способу та вимагає 100% або часткової сплати, відправляйте кошти на свій страх та ризик або знайдіть іншого продавця з післяплатою.

3. Перевіряйте посилання на сайт, де вам необхідно вводити дані вашої картки. Є таке поняття як фішинговий сайт – це сайт-клон оригінального сайту, веб-адреса якого майже не відрізняється від оригінального, але коли ввести дані карти (номер, термін дії, будь-який код), їх копіюють шахраї.

4. Ніколи не повідомляйте дані своєї картки телефоном, особливо код, що вказаній на зворотній стороні. Банківські установи таку інформацію вимагати не можуть.

Якщо вже ви стали жертвою шахраїв, необхідно зробити наступні дії:

- заблокувати карту,

- звернутися із заявою до поліції для фіксації правопорушення відносно вас,

- звернутися за юридичною допомогою до фахівця.

«Встановіть мінімальний ліміт оплати в інтернеті та мінімальну суму кредитних коштів на ваших картках; не носіть кредитні картки в кишенях, краще зберігайте у портмоне або додайте всі необхідні картки до додатку на вашому телефоні», – радить правозахисник.

Цифри

Упродовж 12 місяців 2020 року у Кременчуці до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесли відомості про вчинення 165 кримінальних правопорушень за ст. 190 (шахрайство) Кримінального кодексу України. У 2019-му – 371.

Зазначимо, що заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство) карається штрафом до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 грн) або громадськими роботами на строк до 240 годин, або виправними роботами на строк до 2 років, або обмеженням волі на строк до трьох років. Якщо ж цей злочин вчинено повторно, в особливо великих розмірах або організованою групою, то і покарання, відповідно, стає більш жорстким.

Нагадаємо, кременчужанці «врятували» банківську картку за понад 37 тис грн.

 

Тетяна Красельникова

Підписуйся на розсилку новин на каналі Telegram. Дізнавайся першим найважливіші та найцікавіші новини!

Facebook Twitter Instagram Кременчугская газета на Youtube telegram Facebook Live
Якщо Ви знайшли помилку в тексті, виділіть слово, натисніть CTRL + Enter і відправте повідомлення в редакцію

Інші новини

Афиша Кременчуга
Орфографическая ошибка в тексте:
Чтобы сообщить об ошибке, нажмите кнопку "Отправить сообщение об ошибке". Также вы можете добавить свой комментарий.

Ми в Telegram

Підписатися