
Кременчужанин пішов добровольцем на війну із перших днів повномасштабного вторгнення росії в Україну.
Сьогодні у Кременчуці прощались із бійцем Національної гвардії Іваном Литвином.
18 травня 2024 року кременчужанин героїчно загинув, захищаючи територіальну цілісність України під час агресії військ російської федерації в районі населеного пункту Вовчанськ, Харківської області.
Відспівування і прощання проходило у Свято-Миколаївському соборі.
Провести у останню путь загиблого Героя прийшли його друзі, знайомі, колеги.
Іван Литвин до мобілізації в лави ЗСУ працював у Горішніх Плавнях, у ТОВ "Феррострой". Чоловіки, з якими працював у одній бригаді, говорять про нього лише хороші слова.
"Дуже працьовитий, талановитий. Іван - тиха людина, з ним ніяких проблем не виникало, адже це була людина честі. Сам пішов на фронт з перших днів. З ним можна було переговорити телефоном. Але в основному, це були розмови про загальне, звісно, подробиць ніяких не говорив. На початку повномасштабної війни зустрічали його і на блокпостах", - пригадали колеги Івана Литвина.
Знайомий загиблого Героя - теж колишній військовослужбовець Володимир пригадує, що не зустрічались з Іваном на війні, хоч обоє стали на захист вітчизни. Перебували на різних напрямках.
"Без пафосних слів, це та людина, на яких просто тримається Україна. Не багатослівним був", - пригадує Володимир.
Свого часу Іван Литвин міг скористатися тим, що мав проблеми зі здоров'ям, але всупереч цьому пішов добровольцем.
Про це говорить його знайома Тетяна.
"Дуже хорошою і простою людиною був. Мій чоловік разом з ним служив. Вони були разом. Уже третій рік вони служили", - говорить жінка.
Вона не стримує сліз. Не стримують сльози і чоловіки, які знали загиблого Героя.
У полеглого воїна залишилися мати, дружина та діти.
Мужній воїн Іван Литвин знайшов спокій на Свіштовському кладовищі, у меморіальному секторі почесних поховань Захисників і Захисниць України. Там теж сьогодні відбулося з ним прощання.
Нагадаємо, у Кременчуці попрощаються з Захисником Іваном Литвином, який загинув на Харківщині
Світлана Павленко
Фото Микити Ліцкевича