Від минулого до сьогодення.
60 років тому у Кременчуці розпочалась активна фаза будівництва мережі електротранспорту. Але перші тролейбуси містом поїхали через рік – у 1966 році – тоді була запущена перша тролейбусна лінія від річкового вокзалу до електростанції. Депо розташовувалося на вулиці Київській та налічувало 19 машин «Київ-4», виробництва Київського заводу електротранспорту.
У цій публікації пропонуємо згадати, як починався розвиток сучасного електротранспорту у нашому місті, та що передувало цьому у Кременчуці за дореволюційних часів. Для цього звернемось до інформації із друкованих джерел.
Дотролейбусні часи – від розвитку до занепаду електротранспорту
Ще до появи кременчуцьких тролейбусів у місті діяли інші види електротранспорту. Його далекі прародичі – кінні вагони (конка), а згодом – електричні трамваї. Історія міського електротранспорту розпочалася 10 жовтня 1895 року, коли Кременчуцька міська дума ухвалила рішення про запуск трамвая. Після передачі прав експлуатації конки Бельгійському акціонерному товариству та будівництва електростанції у місті запрацювали перші трамваї. Таким чином, Кременчук став п'ятим містом України, де з'явився електротранспорт. Оплата проїзду була погодинною – 5 копійок за годину поїздки. Довжина трамвайних маршрутів становила близько 12 км. Працювали три маршрути, якими щороку перевозили понад 2 млн пасажирів. У депо було 5 вантажних вагонів для перевезення товарів. Революційні події 1917 року, розруха та громадянська війна призвели до зупинки трамвая.
У 1920 році вагони знову почали курсувати, однак через нестабільну економічну ситуацію перевезення пасажирів здійснювалися нерегулярно. До 1922 року працювали лише вантажні маршрути, а згодом колії, машинний парк та депо були законсервовані. Попри плани відновлення трамвайного руху у 1925 році, міська влада ухвалила інше рішення – продати трамвайні вагони Ярославлю та Саратову, а за отримані кошти купити автобуси. Так, у липні 1927 року на вулицях Кременчука з’явилися перші автобуси. Утім, 12 транспортних засобів не могли повністю забезпечити перевезення 80 тисяч мешканців міста. Проте цей історичний момент став завершенням епохи трамваїв у Кременчуці, яка так і не відновилася в майбутньому.
Від ідеї до будівництва
До задуму відновлення трамвайного руху у місті повернулися лише наприкінці 1940 року. Була розроблена «Програма удосконалення пасажироперевезень у межах міста», якою передбачалося відновлення трамвайного перевезення в центральній частині Кременчука і спрямування вивільнених автобусів на околиці. Однак планам не судилося збутися через Другу Світову війну.
Ідея відновлення функціонування у Кременчуці електротранспорту з'явилася у 50-х роках минулого століття. Поштовхом до цього став стрімкий розвиток промисловості та швидка забудова житлового масиву «Селище Молодіжне». Керівництво міста на свій страх і ризик розпорядилося будувати проїжджу частину дороги шириною 12 метрів, що дозволялося робити лише в обласних центрах. А в таких містах як Кременчук–тільки 8 м. Основним замовником будівництва тролейбусних ліній виступав нафтопереробний завод, що споруджувався у ці роки та був ударною комсомольською будовою. Утім, від ідеї до її втілення у життя пройшло 15 років, що пішли на доведення «нагорі» необхідності у нашому місті електротранспорту, оскільки київські чиновники вважали, що місто з такою кількістю населення може обходитися й автобусами.
Зрештою було прийнято позитивне рішення й зобов'язано Кременчуцький автомобільний завод придбати 10 тролейбусів. Про початок будівництва можна знайти різні дані: у Вікіпедії вказано, що це 1965 рік, у друкованих виданнях є згадки про 1963, 1964 роки. Але при цьому треба згадати, що у тій же Полтаві перевезення пасажирів тролейбусами почалось в 1962 році.
Форсування робіт до урочистої дати
Шостого листопада 1966 року вулицями Кременчука поїхали перші тролейбуси. Це стало знаковою подією для міста, яке отримало новий громадський транспорт. Однак шлях до цієї дати був непростим. Будівництво першої тролейбусної лінії довжиною 16 км, що мала з’єднати річковий вокзал, автомобільний завод та НПЗ, почалося за кілька місяців до запуску.
Тодішня міська газета «Кременчуцька зоря» регулярно висвітлювала хід робіт, активно залучаючи громадськість до контролю процесу. У газеті з’явилася навіть спеціальна рубрика «Під контроль громадськості», де публікували проблеми, що виникали під час будівництва. У ті часи було заведено підганяти відкриття важливих об'єктів до певних подій – у 1966 році це була чергова річниця Жовтневої революції. Через це будівельники стикалися з великим тиском. Особливе занепокоєння викликало будівництво тролейбусного депо, адже строки його завершення зривалися.
ЗМІ про запуск тролейбусів
У листопаді 1966 року публікації у газетах почали виходити під рубрикою «Тролейбусна лінія – об’єкт пусковий». Статті висвітлювали, як робітники форсують завершальні етапи будівництва, аби встигнути до призначеного часу.
10 листопада 1966 року у «Кременчуцькій зорі» вийшла фінальна стаття, присвячена урочистому запуску тролейбусного руху.
«Довжина першого маршруту – 5 кілометрів. За 10 хвилин тролейбус доставляє пасажирів від пристані до електростанції. На маршруті працює 5 машин. Тисячі кременчужан вже скористалися тролейбусом – зручним і швидким видом міського транспорту», – повідомлялось у ній.
Так у Кременчуці розпочалася нова епоха міського транспорту – епоха тролейбусів, які й досі залишаються невід’ємною частиною життя міста.
Про сьогодення
Зараз електротранспорт залишається у Кременчуці одним із найпопулярніших видів транспорту. Змінились самі тролейбуси – завдяки автономному ходу маршрути пролягли у віддалені куточки міста. Нерідко кременчужани та гості міста обирають «рогаті» за комфортність і швидкість. Комунальне підприємство «Кременчуцьке тролейбусне управління ім. Л.Я. Левітана» забезпечує потреби населення у пасажирських перевезеннях міським електротранспортом та комунальними автобусами з високою якістю та культурою обслуговування, зокрема, пільгові категорії громадян. Таку інформацію можна знайти на офіційній сторінці комунального підприємства, що розміщена на веб-порталі міської ради. Перевезення пасажирів здійснюється тролейбусами за 15-ма маршрутами, а також підприємство виконує перевезення пасажирів комунальними автобусами за двома маршрутами: №25, №10-А. Щодня на маршрутах працює близько 40 тролейбусів та 6-7 комунальних автобусів у робочі дні, 28 тролейбусів та 2-3 комунальних автобусів у вихідні дні.
Нагадаємо, нові тролейбусні маршрути у Кременчуці поки що запускати не будуть.
Олена Ліпошко
У матеріалі використана інформація із книги «Житлово-комунальне господарство Кременчука. Вчора, сьогодні завтра. Історичні нариси» А.О Сербіна, підшивка газети «Кременчуцька зоря» за ІІ півріччя 1966 року, матеріали з відкритих джерел
Фото з сайту «Окраїни Кременчука»
Підписуйся на розсилку новин на каналі Telegram. Дізнавайся першим найважливіші та найцікавіші новини!
