Будинок дитини не буде закрито, поки всі діти, які там є, не знайдуть родину, або іншу форму сімейного виховання, а у подальшому заклад може перепрофілюватися, наприклад, у надавача реабілітаційних послуг.
Зараз в Україні реалізовується реформа системи догляду та підтримки дитини. Саме про неї, вчора, під час відвідин Кременчуцького будинку дитини журналістам розповіла голова Координаційного центру з розвитку сімейного виховання та догляду дітей Ірина Тулякова.
За її словами, завданням реформи є те, щоб дитина зростала в сім'ї, в сімейному оточенні.
«Відповідно всі наші ресурси і можливості ми спільними зусиллями в різних громадах і в областях направляємо на те, щоб створити прийомні сім'ї, патронатні родини і інші форми сімейного виховання, в тому числі, можливо, усиновлення для тих дітей, які перебувають на даний момент в таких закладах, як будинок дитини або інших інституціях»,- сказала пані Тулякова.
Вона зазначає, що місцева влада, місцева громада, в тому числі Кременчуцька, подумала чому діти знаходяться у Будинку дитини і що вони зробили для того, щоб підтримати родину, маючи ті чи інші ресурси, пов'язані з наданням соціальних послуг, виплат від держави і так далі.
«Друга задача, якщо так склалося, що родину ми не можемо з'єднати, то потрібно створити альтернативну сім'ю і зараз дуже активно і, Кременчуцька громада в тому числі, працюють над тим, щоб створювати прийомні сім'ї або популяризувати таке поняття як всиновлення»,- каже київська гостя і додає, що сьогодні на маленьких діточок, які виховуються у Будинках дитини дуже великий попит і є черга на всиновлення або опікунство.
Саме для того аби кожна дитина зростала у сім'ї: у турботі й безпеці на Полтавщині розпочалася реалізація реформи системи догляду та підтримки дітей.
Її активно підтримує керманич області Філіп Пронін. Він повідомив, що Полтавщина у десятці областей, де реалізовуватимуть пілотні проєкти у сфері догляду та підтримки дітей.
«Попереду – детальний аналіз і розробка плану дій для кожної громади. До процесу підходимо комплексно. Це і підтримка вразливих родин, і розвиток сімейних форм виховання, і впровадження послуг для реінтеграції дітей з інституційних закладів у родини. У цьому нам допоможуть надійні партнери – Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) в Україні й МБО БФ “СОС Дитячі містечка”.
Реформа системи догляду та підтримки дітей – одна з важливих складових на шляху до євроінтеграції. Об’єднуємо зусилля, щоб кожна дитина зростала у безпеці, турботі та гармонії. Дбаємо про найдорожче»,- каже начальник Полтавської ОВА.
За його даними, нині на Полтавщині проживає понад 1900 дітей, позбавлених батьківського піклування та дітей-сиріт. З них 93% виховуються у родинах. Це один із кращих показників в Україні.
Але повернемося до Кременчуцького Будинку дитини і його долі.
Наразі керівництво області очікує на розроблення стратегії, так би мовити дорожньої карти відносно того, як рухатися далі відносно таких закладів, як Будинок дитини.
Про це каже заступник начальника Полтавської ОВА Володимир Василенко.
«Найближчим часом, я так розумію, повинна прийнятися стратегія України. Коли приймуть стратегію на рівні України, будемо розробляти регіональну стратегію по кожному напрямку, хто що повинен зробити, що реформувати»,- зазначив чиновник.
А поки у Кременчуцькому Будинку дитини зростає 48 дітей. Як каже очільниця закладу Наталія Лях, це діти від народження і до 6 років.
Вартість перебування дитини в закладі на сьогодні складає 1700 гривень на добу. Сюди входять харчування, медикаменти, заробітна плата персоналу, комунальні платежі.
Фінансування закладу здійснюється по двом напрямкам – обласна влада виділяє кошти на комунальні платежі, а все інше фінансує держава.
За попередніми даними керівниці медустанови, з 1 січня комунальна субвенція може залишиться, а от те, що надає держава, може вже не надаватися.
«Тож заклад може припинити існування?»,- запитують журналісти у В.Василенка.
«Поки що не визначено»,- каже він і разом з пані Туляковою запевняє, що Будинок дитини не буде закрито, поки всі діти, які там є, не знайдуть родину, або іншу форму сімейного виховання.
Пані Тулякова також зазначає, що держава витрачає досить великі ресурси на утримання дітей - 51 тис грн на місяць на дитину в закладі і каже, що ці ресурси краще спрямувати на те, щоб у таких дітей була індивідуальна підтримка у вигляді родини і сім'ї.
Жінка переконує, що всіма міжнародними організаціями доведено - для дитини, тим паче здорової, яка потрапляє в інституційний заклад не через те, що там прекрасні умови, все чудово, класні спеціалісти, але через те, що вона одна і їй там немає кому колихати, тому що у Будинку дитини по декілька дітей на кожного вихователя, то це впливає і на розвиток дитини, як психічний, так фізичний.
«І в результаті вже потім ці діти старшого віку мають порушення і їх складніше влаштувати сім'ю. Тим паче, що більшість наших громадян України, які зараз стоять в черзі і хочуть усиновити дитину, вже після семи років вони майже не розглядають дітей. На жаль. Тобто це наша така реальність»,- каже пані Тулякова.
При цьому вона ще раз наголошує, що доля Кременчуцького Будинку дитини в середині області не сформована і не виключає, що заклад як і дуже багато інших будинків дитини, стане надавачем реабілітаційних послуг.
«Ми з вами бачили дуже класні обладнання для того, щоб такі послуги надавати. Але це рішення буде безпосередньо громади, яким чином вони вважають за потрібне трансформувати цей заклад і скоріш за все, що поки будуть відбуватися трансформації, то звичайно, це теж потребує оцінки кожної дитини, її сімейної групи, яка тут є»,- резюмує Ірина Тулякова.
Зазначимо, що і Міністерка соціальної політики України Оксана Жолнович, відвідуючи Кременчуцький район на весні, заявляла, що Будинки дитини можуть бути потрібні, як центри реабілітації, де дитина з інвалідністю зможе проходити масажі, корекцію, соціальну педагогіку тощо.
Олег Булашев
Відео Ігоря Борисевича
Підписуйся на розсилку новин на каналі Telegram. Дізнавайся першим найважливіші та найцікавіші новини!
