Вічна пам'ять!
Сьогодні, 30 квітня, у Міському палаці культури Кременчука, відбулася прощальна церемонія з молодшим лейтенантом Дмитром Мокрим — військовослужбовцем, який віддав своє життя за Україну під час бойового завдання в районі Вільного Поля на Донеччині.
Дмитро Віталійович народився і виріс у Кременчуці. Закінчив Кременчуцьку гімназію №31, а згодом Харківський національний університет внутрішніх справ. Після отримання освіти працював охоронцем у Полтаві, проте мрія служити в армії не полишала його. У 2024 році Дмитро вирішив долучитися до лав Збройних сил України, де став вірним захисником своєї Батьківщини.
"Молодший лейтенант, Мокрий Дмитро Віталійович 1989 року народження, народився і жив у місті Кременчуці. Навчався в Кременчуцькій гімназії №31. Закінчив Харківський національний університет внутрішніх справ. Працював охоронником у місті Полтава. Призваний на військову службу під час мобілізації 13 березня 2024 року. Загинув 24 квітня 2025 року, виконуючи бойове завдання в районі населеного пункту Вільне Поле Волноваського району Донецької області", - розповів військовослужбовець із позивним "Лиман".
У Дмитра залишилася тільки мати, яка переживає найстрашнішу втрату. На прощанні, серед присутніх, слова вдячності та болю звучали з уст тих, хто добре знав Дмитра.
Сусід Героя, пан Олександр, не стримував емоцій:
"Це наш сусід з третього поверху під'їзду. Я його знав. Хлопець такий був дуже скромний, любив сім'ю. Він один у матері і бабуся його також там жила. Це дуже трагічна така ситуація...Спокійний, урівноважений хлопець, достойний. Був в АТО, таки знав спочатку, куди він іде, потім у Харкові навчався. Він по закінченню був молодшим офіцером. Ну, хлопець мріяв бути військовим, присвятити себе українській армії".
Олександр зізнався, що важко прийняти втрату, адже так багато військових віддають своє життя за нашу свободу. Чоловік зазначив, що для нього, як і для інших, ця трагедія є великою болем, адже життя йде швидко, і кожен день може стати останнім для когось із нас.
Прощання з Героєм було сповнене тиші і глибокої скорботи. Люди з квітами, сльозами на очах прийшли, щоб віддати останню шану воїну, який став символом відданості та мужності.
Відспівали Дмитра у Свято-Миколаївському соборі, а поховають на Свіштовському кладовищі в Меморіальному секторі почесних поховань Захисників і Захисниць України.
Співчуття рідним та близьким! Світла пам'ять Герою.
Валерія Макряшина
Фото Ігоря Борисевича
Підписуйся на розсилку новин на каналі Telegram. Дізнавайся першим найважливіші та найцікавіші новини!
