Також вони вимагали від очільника міста зареєструвати Кременчуцьку територіальну громаду, як юридичну особу з публічними повноваженнями.
Сьогодні у Автозаводському райсуді Кременчука було розпочате підготовче засідання, на якому розглядали позовну заяву місцевих активісток Любові Карягіної та Валентини Гордєєвої до мера міста Віталія Малецького.
Її суть стосувалася жінки озвучили так: "Здійснюється порушення Конституції України та Закону «Про місцеве самоврядування» шляхом фактичної узурпації влади на комунальну власність несформованої Кременчуцької тергромади, як юридичної особи".
За словами позивальниць, предметом позову були приватно-правові відносини між ними і суб’єктами несформованої Кременчуцької тергромади, як юридичної особи та юридичними установами приватного права з назвою «Кременчуцька міська рада» та «Виконавчий комітет Кременчуцької міськради». Зокрема, прохання до мера - «зареєструвати Кременчуцьку територіальну громаду, як юридичну особу з публічними повноваженнями».
"Це не просто наша забаганка. До цього є чимало причин",- пояснюють позивачки і вже під час засіданні їх оприлюднили.
З самого початку судового процесу відбулося представлення сторін. Зауважимо, зробити це змогли лише пані Карягіна та Гордєєва, оскільки мер на засідання не прибув.
Далі суддя Сергій Нестеренко почав уточнювати у жінок предмет позову, оскільки у заяві пані Карягіна дослівно - просила «Особу, яка називає себе міським головою, зобов’язати зареєструвати Кременчуцьку територіальну громаду, як юридичну особу з публічними повноваженнями». Вона також заявила, що виступає категорично проти назви посади - міський голова, голова міської ради і голова виконкому, бо, відповідно до Закону про місцеве самоврядування, той же Віталій Малецький мав би право називати себе тільки тоді, коли відбулося б "найменування представницького органу місцевого самоврядування сформованої територіальної громади, як юридичної особи".
Суддя уточнив, чи пов’язаний позов з правами людей на конкретне майно. На що позивачка позитивно стверджувала, що для прикладу на ту ж Кременчуцьку ТЕЦ вона, як містянка має права на власність. Натомість міська влада не має права розпоряджатися комунальним майном (яке колись набувала уся міська громада) на свій розсуд.
«Адже обов’язково усе, що перейшло до нас після розпаду Української радянської соціалістичної республіки - є нашим спадком. Тому у кожному комунальному підприємстві є моя частка», - її слова.
Іншими словами, якщо Кременчуцька територіальна громада матиме повноцінний статус юрособи, то і , відповідно, усі кременчужани матимуть повноцінні права у своїй громаді і змогу впливати та зупиняти «розбазарювання» комунальної власності міста. У той же час пані Любов зауважила, що «ніде немає закону, щоб саме місцева влада наділялася владними повноваженнями».
Аналогічне питання було задане суддею до іншої позивачки – Валентини Гордєєвої – чи також вона вимагає від Малецького реєстрації Кременчуцької територіальної громади та про яке конкретно майно йде мова.
«До територіальної громади відносяться усі будинки нашого міста», - почала пані Гордєєва та хотіла продовжити.
Але пан суддя запитав, чи, наприклад, його квартира має тоді вважатися власністю громади. На що Валентина Гордєєва зауважила, що це питання провокаційне.
«Наприклад, житловий будинок, який приймала міська рада і в якому я проживаю – його також територіальна громада передала на баланс міській раді», - відповіла по-інакшому В.Гордєєва та ще раз попрохала дозволу озвучити правки щодо суб'єктності міського голови. Проте суддя повідомив, що йде до нарадчої кімнати.
У цей час позивачки роз'яснили суть та наміри позову детальніше:
«Дивіться, є у мене пояснювальна записка бюджету Кримінчуцької міської територіальної громади. Тобто, фінансовий відділ складає бюджет територіальної громади, а територіальної громади, як юридичної особи, немає. Вона ніде не зареєстрована. Виходить, що всі люди, мало того, що вони податки платять, вони і якісь штрафи судові присуджують сьогодні, адже треба наповнювати якийсь бюджет. Віталій Малецький бере, їздить по за кордонах, продає нашу власність, передає її комусь у керування, хоча, згідно зі статутом територіальної громади, вся комунальна власність повинна працювати на територіальну громаду, а не на Швецію, Британію чи кого там ще. Все повинно працювати тільки на територіальну громаду. Наше питання ми вже у четвертий раз подавали до суду, але нам відмовляли, бо Малецький нібито є державна особа. Але за моїм переконанням, він не державна особа, а представник територіальної громади, тож і повинен він працювати на нас, а не на когось. Але нас не хочуть реєструвати як територіальну громаду чи як юридичну особу, бо тоді за гроші керуючим доведеться відповідати набагато сильніше.
Зараз вони зробили два рахунки, у них є бюджетний рахунок і є спеціальний, де деякі надходження йдуть на спецрахунок. Хто їх контролює? Я вам приведу маленький приклад. Наприклад, наша третя лікарня отримала від комітету з охорони здоров'я за минулий рік 180 мільйонів гривень на обслуговування людей у територіальній лікарні. Тим не менше, то комусь дають на вікна, то дають на те, то на ще щось. А коли я на три дні попала до Другої міськлікарні, я мала заплатити в якийсь фонд «Міцне здоров'я» 733 гривні. Скажіть мені, це що робиться? Це пряма корупція через благодійні фонди з хворих людей цієї громади, яка не є юридичною особою, здирати ще на якийсь фонд отаким чином гроші», - пояснення пані Карягіної.
Після повернення судді з нарадчої кімнати, ним була зачитана судова ухвала:
«До суду в порядку цивільного судочинства звернулися кременчужанки Любов Карягіна та Валентина Гордєєва з позовом до Кременчуцького міського голови, в якому просили зобов'язати відповідача зареєструвати територіальну громаду як юридичну особу з публічними повноваженнями. Відповідно до частини 1 статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляду яких здійснюються у порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду у місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Та підсумував, що з огляду на наведене, суд констатує наявність правових підстав вважати зазначений спір таким, що відноситься саме до справ адміністративної юрисдикції, тобто, є публічно-правовим, та який повинен вирішуватися у відповідності до пункту 2. ч. 1. ст.. 19, та ч. ст. 20 Закону України шляхом подання відповідного позову у порядку адміністративного судочинства до Полтавського окружного адміністративного суду за місцем проживання позивачів та знаходження відповідача.
Як визначено у пункті 1 ч 1 ст 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства. Підготовче провадження по даній справі не було закінчене, справа по суті не розглядалася.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення», - зачитав суддя.
Ліна Романченко
Фото авторки
Підписуйся на розсилку новин на каналі Telegram. Дізнавайся першим найважливіші та найцікавіші новини!
