Скасування Господарського кодексу викликало різні думки в українському суспільстві.
Верховна Рада 9 січня скасувала Господарський кодекс України. Замість нього тепер діятиме Закон про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юросіб та їх об’єднань у перехідний період (проєкт №6013, зареєстрований в Раді ще у вересні 2021 року).
Скасування Господарського кодексу було викликано тим, що його статті часто дублювалися з Цивільним кодексом, а норми суперечили стандартам корпоративного управління OECD – Організації економічного співробітництва та розвитку, в яку входять розвинуті країни світу.
Скасування Господарського кодексу викликало різні думки в українському суспільстві. Основні з них стосувались майбутньої долі комунального господарства та того, як воно тепер керуватиметься.
LIGA.net записала бліцінтерв’ю з народним депутатом Олексієм Мовчаном про те, за якими правилами Україна житиме без Господарського кодексу.
Що стало головною причиною скасування Господарського кодексу і як тепер Україна житиме без нього?
Кардинально нічого не зміниться. Законопроєкт №6013 скасовує Господарський кодекс, але запроваджує окремий закон замість нього. В цьому законі більша частина норм, яка не покривається Цивільним кодексом. Більшість норм з Господарського кодексу переходять до цього закону. Це все те, що стосується керування підприємством та його організаційно-правової форми.
Головною причиною скасування Господарського кодексу стало те, що багато його статей дублювалися з Цивільним кодексом. Ці два кодекси конфліктували між собою з самого початку. Ті норми, які конфліктували, тепер будуть скасовані. Їх не буде в новому законі.
Наприклад, ви могли бачити допис активіста Віталія Шабуніна, де він звинувачує парламент в ухваленні норми, яка начебто звільняє постачальників від штрафів за затримку постачань. Але це не так. Вимога про штрафи та пені залишається і регулюється Цивільним кодексом. Просто вона дублювалась у Господарському та Цивільному кодексах. Тому у новому законі, що заміщує Господарський кодекс, її прибрали. І тому нічого не зміниться, у постачальників буде відповідальність за Цивільним кодексом.
У чому головний сенс реформи, яку приносить тимчасовий закон, введений замість Господарського кодексу?
Реформа полягає в ліквідації таких інститутів, як господарське відання та оперативне управління, бо це радянські рудименти. Ви їх на англійську мову навіть перекласти не зможете. Ці рудименти не зрозумілі нашим партнерам і не мають успішного досвіду реалізації зазначених вище інститутів.
Згідно з цими нормами, підприємство та юридична особа відповідають своїм майном за власні дії. А з іншого боку, вони не мають права набути активи, а є лише користувачем активів, що паплюжить саме поняття власності. Через це нас часто вважають failed state (неспроможною державою). Ми одна з небагатьох країн світу, де залишився цей рудимент.
Замість господарського відання та оперативного управління буде введений міжнародний стандарт, який застосовуватиметься не масово, а у виключних випадках.
Крім того, законопроєктом скасовуються такі організаційні форми, як державні та комунальні підприємства. Тепер можна створити інші форми підприємств. Як-от товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) або акціонерне товариство (АТ). Відповідно до статутного капіталу буде вноситися майно або передаватися на праві узуфрукту.
Довідка
Право узуфрукту – це юридична концепція, що надає особі (узуфруктарію) право користуватися майном іншої особи та отримувати від нього вигоду, зберігаючи водночас цілісність майна. Це право обмежене в часі та не передбачає права власності на майно.
Це реалізація найкращих практик управління за стандартами OECD. Тепер, через 5-7 років, ми отримуємо систему управління в державних та муніципальних компаніях, яка буде дуже схожа на приватні. Це будуть корпоратизовані підприємства, які будуть перетворені в більш якісну правову форму.
Для підприємств, які належать громадам, ми не поставили умов щодо обов’язкової корпоратизації. Ми даємо їм це як право, а не вимогу. Але тепер вони не зможуть створювати нові КП, а можуть створювати лише ТОВ або АТ. І таким чином протягом 10-20 років вони поступово змінять організаційно-правову форму.
Для державних підприємств визначений чіткий таймінг у три з половиною роки, за який вони повинні впровадити нову організаційну форму.
У соціальних мережах були припущення, що корпоратизація комунальних та державних підприємств означає їх підготовку до приватизації. Скажіть, це так чи ні? Чи повинні будуть міста, наприклад, виставити на приватизацію свій водоканал?
Цей законопроєкт не про приватизацію. Приватизація – це продаж з аукціону за гроші, і якщо місто чи громада захочуть його продати, то вони виставляють умовний водоканал на аукціон в Прозорро.Продажі та продають.
Цей законопроєкт про інше. Ми говоримо про корпоратизацію. Це перетворення з державного, комунального, унітарного підприємства в підприємство, де 100% акцій або паїв належить державі або громаді. А потім громади, якщо захочуть, можуть виставити підприємство або повністю, або частку в статутному капіталі на приватизаційний аукціон.
Концепт корпоратизації передбачає створення на підприємствах наглядових рад, щоб запровадити стандарти корпоративного управління. Чи будуть тепер на умовних водоканалах створені наглядові ради?
У нас законодавство врегульовує наглядові ради для приватних компаній, які можуть бути монополістами на національному рівні. Це законопроєкт №5593-д, який ми ухвалили на початку 2024 року. І це стосується лише державних компаній.
Для комунальних компаній наглядові ради не врегульовані. Існує норма про можливість створення наглядової ради на комунальному підприємстві. Але зазвичай їх якість дуже низька. І до них немає вимог щодо незалежності та ефективності. В Україні немає успішного досвіду роботи наглядової ради на комунальному підприємстві. Тому це наступний крок.
Для комунальних підприємств немає обов’язкових наглядових рад зараз. Але варто зробити, щоб вони були. Законопроєкт №6013 – це дуже великий крок вперед в плані ефективного управління підприємствами. Зокрема корпоративного врядування і наглядових рад.
Тобто мери міст чи міські ради й далі можуть призначати керівників своїх комунальних ТОВ?
Так. Зараз все залишається так, як і було до цього. Громади призначають керівництво ТОВ, якими вони володіють, та можуть створювати нові.
Тепер, наприклад, три громади можуть на трьох створити одне ТОВ та вести спільне підприємство. Це дуже зручний механізм, якому треба навчити громади.
За матеріалами biz.liga.net
Підписуйся на розсилку новин на каналі Telegram. Дізнавайся першим найважливіші та найцікавіші новини!
