
Не можна мовчати!
Сьогодні у Кременчуці, біля палацу культури «Кредмаш», відбулася традиційна акція-нагадування про військовополонених під назвою «Не мовчи! Полон вбиває!».
Постійні учасниці акції нагадують, що з грудня 2023 року виходять майже щонеділі, аби показати, що їх рідні, які захищали Маріуполь, потрапили в полон і знаходяться там і досі. Частина з них – з легендарного полку «Азов».
"А десь під кінець 2024 року ми почали акції проводити в місті Світловодськ, там дві акції провели, і дві акції провели в селищі Павлиш. Приєднуються небайдужі люди, підтримують...Ми не відносимося ні до яких політичних партій, ні до яких громадських організацій. В нас тут рідні: і сини, і батьки у полоні", - говорить Світлана, мати військовополоненого.
Але до акції вже доєднуються і ті, чиї рідні зникли безвісти на інших напрямках. Тетяна, дружина військовослужбовця, який зник на Курському напрямку. "Нас невідомість вбиває тут, а їх - там", - ці слова жінки про те, що про зниклих безвісти на Курському напрямку немає ніякої інформації. Хоч куди вона не зверталась.
"Живий він, загинув він, я нічого про це не знаю. Це дуже важко. Я перший раз прийшла на цю акцію, щоб нагадати, що існують і інші підрозділи, що є дуже багато військових і на Курському напрямку, і на Кураковському, і на Покровському. Для того, щоб держава якимось чином домовлялася з агресором, щоб поміняли наших рідних, щоб ми мали якусь про них інформацію", - говорить Тетяна.
Олена із братом розшукують її чоловіка. І на акцію прийшли, щоб донести, що в полоні їх рідним тяжко.
"На даний час є підтвердження через Міжнародний Червоний Хрест було, аля який стан здоров'я?", - її слова.
Найменша учасниця акції Віка чекає з полону батька. Прийшла разом із бабусею. Жінці важкого говорити про 35-річного сина, який перебуває в полоні, а маленька Віка каже, що дуже чекає тата.Ще говорить, що розмовляла з ним телефоном.
Самі містяни підтримують акцію сигналами з проїжджаючих поряд автомобілів.
Світлана Павленко
Фото авторки
Монтаж відео Микити Ліцкевича