Народні депутати проголосували за українізацію назв населених пунктів.
Про нові назви повідомив нардеп Роман Лозинський 19 вересня.
Цього дня Верховна Рада перейменувала 327 українських міст, селищ та сіл. За компромісну постанову проголосував 281 народний депутат. Серед перейменованих – 10 сіл та селище на Полтавщині:
- село Новомосковське Кременчуцького району на село Лоза;
- село Олексіївка Лубенського району на село Калинівка;
- село Першотравневе Лубенського району на село Перевідне;
- село Червоні Пологи Лубенського району на село Пологи;
- селище Декабристів Миргородського району на селище Мирне;
- село Першотравневе Миргородського району на село Петренки;
- село Первомайське Полтавського району на село Гуляйстеп;
- село Першотравневе Зіньківської громади Полтавського району на село Прилівщина;
- село Першотравневе Чутівської громади Полтавського району на село Майдан;
- село Червона Долина Полтавського району на село Долинне;
- село Чкалове Полтавського району на село Єднання.
Нагадаємо, що 18 вересня парламент вперше голосував за постанову №11188, мета якої – перейменування українських міст, сіл та селищ. Рішення про перейменування не ухвалили через недостатню кількість голосів: за проголосували 208 нардепів.
Роман Лозинський повідомив, що попереду – близько 200 населених пунктів, назви яких мають привести у відповідність до стандартів державної мови. А на початку жовтня Парламент має розглянути ще ряд перейменувань та затвердити нові назви, таких міст як Южне, Южноукраїнськ, Синельникове, Первомайськ, Павлоград.
Чому села Полтавщини перейменують?
До 27 січня 2024 року місцева влада повинна була подати до Верховної Ради України свої пропозиції назв для тих населених пунктів, які підпадають під перейменування відповідно до закону.
Нагадаємо, закон включає до символів російської імперської політики топоніми на честь:
- осіб, які були на керівних посадах у держструктурах, війську та партіях, зокрема й тих, які Російська імперія створювала на підпорядкованих землях, і брали участь у/сприяли російській імперській політиці; були працівниками радянських органів держбезпеки всіх рівнів; публічно, зокрема в мистецьких творах чи медіа, підтримували, глорифікували або виправдовували російську імперську політику, закликали до русифікації чи українофобії;
- подій, повʼязаних із утіленням російської імперської політики;
- назв російських міст та інших географічних, історичних та культурних обʼєктів РФ.
Водночас закон передбачає винятки. Це:
- топоніми на честь постатей, які захищали політичні, економічні, культурні права українського народу, розвивали українську національну державність, науку, культуру. Цей виняток не поширюється на працівників радянських органів держбезпеки;
- топоніми на честь найменувань російських міст та інших географічних, історичних та культурних обʼєктів РФ, якщо вони повʼязані з захистом прав чи розвитком українського народу або з культурою поневолених народів РФ.
Також не підпадають під заборону назви, що лише співзвучні з тими, на які поширюються передбачені законом обмеження. Наприклад, не всі Катеринівки чи Миколаївки потрібно перейменовувати, а лише ті, які названі на честь російських царів, якщо це підтверджується історичними джерелами.