Скарбниця української культури, що живе і надихає
Менш ніж за 150 кілометрів від Кременчука, на Дніпропетровщині, розташоване унікальне селище Петриківка, відоме далеко за межами України своїм знаменитим петриківським розписом. Це справжній осередок народного мистецтва, де оживає історія, а традиції зберігаються й розвиваються. І якщо ви цим цікавитесь - то треба туди обов'язково завітати. Нещодавно журналістка "Кременчуцької газети" побувала у Петриківці.
Потрапивши в Петриківку, ви навряд чи оминете Центр народного мистецтва "Петриківка" – провідний осередок збереження та розвитку унікального петриківського розпису. Екскурсію вам проведе сам директор - Василь Григорович Біленко. Ви швидко дізнаєтесь і історію розпису, про унікальні речі й про ті, які майже у кожній родині. У центрі працюють два народних художники України, 25 членів Національної спілки художників і майстрів народного мистецтва, а також 7 заслужених майстрів.
Майстри центру створюють близько 200 видів оригінальних виробів із дерева, паперу, кераміки, полотна, а також настінні розписи. Для відвідувачів діє виставкова зала, відкриті майстерні, проводяться екскурсії та майстер-класи. Тут можна побачити мальованки відомих майстринь, а також роботи діток, які починають творити в цьому промислі. До речі, завдяки діяльності Центру петриківський розпис у 2013 році було включено до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, що прославило мистецтво на весь світ. А адреса центру: проспект Петра Калнишевського, 65 смт Петриківка, Дніпропетровська область.
Відразу і не розумієш, чому у центрі петриківського розпису вас зустрінуть кицьки. Уже потім стає все на свої місця - майстрині використовують спеціальні пензлі - кошачки. Зроблені з котячої шерсті. Не бійтесь - шерсть не виривають, а зрізають.
З такими пензлями й оті крапельки виходять і лінії рівнесенькі.
На перший погляд, петриківський розпис може здаватися повторюваним, але кожна картина чи виріб унікальні, адже в них живе душа майстра чи майстрині. Цей вид мистецтва має жіноче обличчя, адже більшість майстрів – жінки.
Одним із найцікавіших сюжетів є «дерево життя», де квіткові орнаменти й птахи символізують життєвий шлях людства. Петриківський розпис, або «петриківка», – це українське декоративно-орнаментальне мистецтво, яке зародилося у селищі Петриківка на Дніпровщині. Його коріння сягають XVIII століття, а сучасні форми з’явилися наприкінці XIX – на початку XX століття. Це мистецтво тісно пов’язане з культурою козацтва й їх традиціями.
Сьогодні Петриківка – не лише збережена традиція, а й сучасний напрям живопису, що продовжує розвиватися, збагачуючи українську культуру. Тут розпис можна побачити скрізь - на магазинах, аптеці, дитсадку. А в центрі міста знайдете скульптуру розписаній тарілці, яка кілька метрів в діаметрі.
Своєрідною емблемою петриківського розпису стала цибулька. Цей елемент має таку назву тому, що нагадує відбиток цибулини, розрізаної навпіл. У центрі Петриківки є навіть пам’ятник цибульці. (На головній фотографії).
Чи знали ви, що в селищі Петриківка знаходиться найбільший в Україні орнаментальний розпис ручної роботи? Цей унікальний витвір мистецтва у 2012 році було внесено до Книги рекордів України. Розпис має довжину 120 метрів, ширину близько 80 сантиметрів, а його загальна площа становить 93 квадратних метри! Орнамент виконали за ескізом і під керівництвом 13 народних майстрів петриківського розпису. До створення цього шедевра долучилися 30 професійних митців і понад сто талановитих вихованців місцевої художньої школи, центру дитячої творчості та профтехучилища.
Унікальна "стрічка-бігунець" символізує нескінченність життя й тісний зв’язок між поколіннями. Вона стала справжнім символом Петриківки, підкреслюючи багатство та глибину українського декоративного мистецтва.Відвідавши Петриківку, ви не лише побачите цей рекордний розпис, а й відчуєте душу української культури в її найяскравіших проявах!
Сьогодні в Петриківці побачила унікальні рушники (у тому ж центрі, про який згадано вище). Уперше натрапила на ті, у яких немає ні лиця, не вивороту. З якого боку глянь - а на ньому краса. Час доклав руку - фарби вже не тієї яскравості, але візерунок створений майстринею - то шедевр.
Але це не все. Унікальну ялинку можна побачити в центрі Петриківки. Невеличка, ошатна, а головне КОЖНА іграшка унікальна - розписана місцевою майстринею чи майстром. У кожні - часточка душі.
Можна взяти і собі енергетики. Без витрачених сотень тисяч гривень така краса.
Неподалік Петриківки можна знайти чимало садиб зеленого туризму. У селі Мала Петриківка на Дніпропетровщині, в унікальному музеї-садибі "Миколин хутір", традиції оживають завдяки таланту відомих майстрів петриківського розпису Миколи та Валентини Деків. Заснований у 2019 році, цей затишний куточок запрошує гостей у справжнє українське село столітньої давнини.
Найперше, що вражає - господарі зустрічають подорожніх хлібом і сіллю, запрошуючи до старовинної хати, розписаної в петриківському стилі. Саме таким, як бабусі з печі виймали – зі скоринкою.
А далі ви потрапляєте в хату-музей, де можна побачити традиційну піч, старовинний ткацький верстат, розписні скрині, вишиванки та рушники, які передають дух минулих поколінь. За бажанням тут влаштують майстер-класи з петриківського розпису та створення ляльок-мотанок. Самі господарі. Перед цим, або після, нагодують смачним обідом з домашніх страв. Все це у світлому приміщенні – галереї з роботами.
А як Микола Васильович розповідає про кожну картину і мальовку! Тут розумієш, що це і є місце, де кожна деталь наповнена душею майстрів, кожен розпис несе в собі частинку історії, а кожна поїздка стає підтримкою унікальної культури.
Майстри проводять майстер-класи навіть для невеликих груп туристів.
Відомий "Микулин хутір" і хатою на колесах. Таке диво техніки зроблено на основі старого "Запорожця". І така хата їздить зараз сільськими дорогами.
Але це не єдина садиба - в інтернеті можна знайти інформацію про Козацькій хутір Галушківка.
Заснований запорозькими козаками наприкінці XVII століття, козацький хутір «Галушківка» був відроджений на околиці сучасного села Гречане Петриківського району. Зараз він етнографічним комплексом, де розташовані 3 селянські садиби, побудовані в кінці 19 століття. У першій садибі розташований музей, який включає дві експозиції – музей Хреста і музей сільського побуту. Друга – це садиба художника, в ній можна зупинитися на ніч. У третій садибі розташована майстерня, де проводяться майстер-класи з Петриківського розпису і гончарного мистецтва.
Тож, якщо ви любите активний відпочинок з тим, аби щось дізнатися щось нове, то вам треба внести поїздку в Петриківку. Автобусом це не вдасться зробити з Кременчука, а ось на власному автотранспорті - непоганий варіант. Тим більш, що дорога туди доволі в непоганому стані. А місцями, можна сказати, в ідеальному.
Олена Ліпошко
Фото авторки і з Інтернету
Підписуйся на розсилку новин на каналі Telegram. Дізнавайся першим найважливіші та найцікавіші новини!
