Вічна пам'ять Героям!
Першого вересня діти звикли йти в школу, але цього року, на жаль, війна внесла свої корективи в цей звичний розклад. Більше того, сьогодні замість того, аби сісти за парту, кременчужанка ховає свого батька Героя - Сергія Литвиненка.
Прощання з військовим проходило у Міському палаці культури.
Як розповів військослужбовець із позивним «Художник», С.Литвиненко народився 24 травня 1974 року. До повномасштабного вторгнення російських окупантів на територію нашої держави війни він поїхав у Київ, аби підзаробити грошей. Але 1 березня 2022 року його призвали до лав Збройних сил України.
Майже відразу десантника відправили в зону бойових дій.
Під час наступу у Херсонській області, 23 серпня він потрапив під обстріл танків та артилерії і загинув.
«Він був дуже доброю і чуйною людиною», - каже «Художник».
А ще розповідає, що рідні Сергія мешкають на окупованій території.
«Як ЗСУ звільнять нашу землю, то родичі приїдуть на його могилу. А поки ми проводжаємо кращих, хто міг жити і мати дітей, працювати і радіти життю. Проте війна перекреслила ці плани», - зазначив «Художник».
Разом з С.Литвиненком у Міському палаці культури прощалися і з ще одним десантником - Яном Міцевським.
Керівник Кременчуцької районної державної лікарні ветеринарної медицини Юрій Сливка повідомив, що Я.Міцевський працював у ветслужбі - з початку в лабораторіях на ринках міста, а останнім часом у ветлікарні.
Саме на нього у пана Сливки була надія, бо Ян вчився на лікаря УЗД.
«Він був добрий спеціаліст. Один з перспективніших лікарів. Лабораторну роботу знав. Загалом це була дуже добра, порядна, відповідальна людина», - каже Ю.Сливка.
А ще він пригадує, як Ян з колегами посадив навколо ветлікарні на вул. Київській багато кущів та ялинок.
«В юному віці обірвалося його життя. Він не встиг зробити багато чого, але й багато зробив, того, аби його завжди пам’ятали...
Він сам пішов на фронт. Мати не знала про це. Повернувся з пораненням - в його тілі було 2 осколки. Лікарі не радили проводити операцію і він знову пішов на війну. Там і загинув. У нього залишилися батьки, брат...» - каже Ю.Сливка.
За словами «Художника», Я.Міцевський народився 12 грудня 1990 року. Проживав з батьками.
«Дівчата любили його, але він собі пару так і не знайшов. 5 травня 2022 року його призвали до ЗСУ. Під час прориву військ у Донецькій області, під Слов’янськом стався вибух ракети. Він отримав травми, несумісні з життям», - розповів «Художник».
Попрощатися з двома Героями сьогодні до Міського палацу культури прийшло небагато людей. Але ті, хто прийшов, принесли червоні гвоздики та троянди. Квіти від керівництва міста до закритих трун поклали мер Кременчука Віталій Малецький, секретар міськради Юрій Гриценко, віце-мери Дмитро Кравченко та Руслан Проценко, член виконкому Костянтин Терещенко, депутат Костянтин Брижаха.
З МПК труни з тілами Героїв земляки проводжали, стоячи на колінах.
Відспівування Героїв відбулося у Свято-Миколаївському соборі.
Поховають військових на Алеї Пам‘яті на Свіштовському кладовищі.
Олег Булашев
Фото Кирило Воронцов
Підписуйся на розсилку новин на каналі Telegram. Дізнавайся першим найважливіші та найцікавіші новини!
