Окрім захисту, виконав мрію свого життя.
Сьогодні у Кременчуці прощались із бійцем полку «Азов», який загинув 20 травня 2022 року, захищаючи Маріуполь, Сергієм Слюсаревим.
До останнього рідні і друзі були впевнені, що Сергій живий, що скоро повернеться додому.
Але війна росії проти України обірвала молоде життя. Тож сьогодні в останню путь кременчужанина проводжали із усіма почестями полку «Азов» у рідному місті.
Церемонія прощання відбувалася в Місьькому палаці культури: труна у вигляді корабля, як у всіх загиблих азовців, прапори полку обабіч…
Прощатися з Героєм прийшли сусіди, друзі, однокласники, вчителі. Провести пбратима у останню путь прийшли і кременчуцькі нацгвардійці, адже він тривалий час служив з ними.
«Сергія Слюсарева добре знав із 2017 року. Ми разом проходили службу. Це був ввічливий, винахідливий хлопець. Завжди рвався в бій. Було бажання захищати державу. Останні його кроки в цій частині (у Кременчуці, авт) ми пройшли разом, проводячи курси молодого бійця. Він добре запам’ятався взводу, ми будемо згадувати Сергія до кінця днів. Ми пройшли АТО/ООС. На блокпостах несли служу разом. Ще в 2014 році Сергій пішов на строкову службу, а далі, як справжній фахівець, підписав контракт. Загинув ще в травні і до минулого тижня всі вважали, що живий, у полоні. Дуже надіялись… Вони всі за це дадуть відповідь, ми їх притягнемо до відповідальності», - розповів військовослужбовець із позивним «ЗЕРО».
«Ми його називали «Слюсар», він не був проти. Може в «Азові» був позивний? Про це не знаю. Мати, батько залишились. Сергій так і не одружився. Була дівчина, було складно. Молодий - 27 років. Але в свої 27 років він був прикладом. Тож тепер нам потрібно продовжувати і завершувати, що він почав», - розповів чоловік.
Товариші загиблого Анастасія і Євген знали Сергія більше 10 років: росли поруч, жили в сусідніх будинках, гуляли разом на одному подвір’ї, навчались у 8 –ій школі.
«Після завершення навчання пішов на строкову службу, а потім в полк «Азов», боронив нашу державу, безпосередньо після повномасштабного вторгнення агресорів захищав Маріуполь. Там і загинув.
Всі сподівались, що Сергій живий, але після останньої інформації щодо обміну полоненими на хлопців, що загинули (це і кременчужанина Максима Кагала і нашого однокласника), то надія вмерла. Герої не вмирають, назавжди в пам’яті і в наших серцях», - слова Євгена.
Не стримувала сліз на церемонії прощання молода білява жінка. Вона давня знайома, навіть більше, мала стосунки із загиблим Героєм.
«Сергія знала з 2014 року, коли він перший раз поїхав в АТО, був в районі Дебальцевого. Ми спілкувались телефоном. Потім він повернувся і ми протягом 8 років дружили. Наша дружба переросла в щось більше, ми зустрічались. У мене є дитина. Сергій любив мого сина, і син любив Сергія. Хотів, щоб Сергій став батьком. Все життя служив у Нацгвардії і все життя мріяв потрапити до «Азову». Вважав, що служба в «Азові» – найелітніша. Казав, що найкраще, що умію в житті – захищати Батьківщину. Прагнув потрапити туди. Два чи три рази здавав фізо і інші екзамени. А якось прийшов до мене на роботу, я тоді працювала в «Амсторі» (перед новим 2022 роком) і каже. «Мене взяли в Азов і я їду», Відповіла, що він великий молодець, адже досяг свої мети. Він служив, все було добре. А 23 лютого 2022 року написав, що щось трапилось, нам кажуть збиратися, бо буде виїзд. Був кулеметником. Тримали зв'язок щодня, навіть коли був на виїзді, захищаючи Маріуполь. Написав 2 березня останній раз. О 10 ранку написав, я о 15 відписала, але відповіді більше не було», - розповіла Наталія.
Говорить, що дізналась від командира і побратимів, що у березні, захищаючи Маріуполь, Сергій отримав кульові поранення ніг і його повинні госпіталізувати.
«15 березня зателефонував востаннє батькам і більше не виходив на зв'язок. Був гарною людиною, веселим, душею компанії», - її слова.
Це ж підтверджує і перша вчителька Сергія Слюсарева Оксана Петрівна.
«Боляче, що війна забирає молоді життя. Був веселим, товариським, прагнув до виповнення мети. Був чесним. Якщо хтось щось витворить, то він ніколи не обманював», - із її спогадів.
Стоячи на колінах, земляки віддали шану загиблому азовцю.
Сергія Слюсарева похоронять на Алеї Героїв Свіштовського кладовища.
Світлана Павленко
Фото Олександра Попенка
Підписуйся на розсилку новин на каналі Telegram. Дізнавайся першим найважливіші та найцікавіші новини!
