Але який точно запам'ятається глядачам.
Напередодні, у Кременчуцькому міському палаці культури, відбувся “перформанс, який не повторюється” - під назвою “Речі”. Грали у ньому актори кременчуцьких театр-студії Liberty та актори школи ТімКіно.
Варто відзначити, що герої на сцені з перших хвилин захопили увагу глядачів — її присутні непорушно тримали упродовж усього дійства.
На сцену вийшли близько 10 дівчат у білому одязі. Усі вони по черзі розповідали історії — про які задумуються як діти, так і дорослі: про пам'ять; цінності життя; моменти тут і зараз; світосприйняття, яке змінюється з віком; взаємність чи невзаємність кохання; справжню чи тимчасову дружбу.
І у кожній з них проглядався своєрідний висновок - про сенс життя і те, яким чином ми його проводимо, на що акцентуємо увагу, чи правильно розставляємо ті чи інші акценти у ньому. І головне - чи варті будуть уваги через певний час надмірні переживання, які виникають з тієї чи іншої ситуації.
"Матерія руйнується, час минає. Чому так складно повірити, що у фільмі не буде продовження після титрів? Ми вперто тримаємося за минуле. А можна відпустити і звільнити місце для чогось нового", - слова одного з монологів.
Цікавою була і розповідь про відносини. Наприклад, про те, що інколи люди замінюють уявлення про кохання базовими потребами: підлаштовуючи людину у так зване закриття потреб спілкування, спільного вживання їжі, займання сексом і т д.
"А відносини — це і розділити з людиною тихий непорушний сон, і розділити ліжко, але по-інакшому. Ліжко - то для сну та кохання, а не ваших штучно створених потреб", - говорить ще одна акторка.
Лунали і досить цікаві роздуми про справжність дружби, яку люди інколи ховають раніше людського життя: "Ці почуття не дійдуть до ваших надгробків, ви поховаєте їх значно раніше!..."
Тож кожен з глядачів міг тут почути те, що важливе саме для нього - про що, можливо, забув навіть навмисне, стаючи дорослим.
Згодом усі дівчата пішли зі сцени. Сюди вийшла дівчинка у чорному одязі, яка мовчала. У ході вистави стало зрозумілим, що дівчата у білому — це її думки, які вона "прокручує" у голові, уявляючи та аналізуючи життя.
"Кожен сюди приходить і хоче бути почутим, кожна історія має право на життя, ти маєш заговорити", - каже мама. У ході її слів стає розумілим, що їй варто зробити ще дуже багато, щоб донька обрала правильні висновки з цих думок — і, очевидно, не втратила при цьому любові та натхненя до життя.
По завершенню вистави тишу змінили гучні оплески та вручення квітів акторам.
Далі, під час аукціону, розіграли книгу з текстами усіх монологів даного перформансу — у підтримку батька акторки Софії, який наразі захищає країну в ЗСУ. Від першопочаткової ціни у 300 грн вартість книги виросла до 1 тис 500 грн, її придбав один із глядачів вистави.
Нагадаємо, 7 вересня кременчужан запрошують на театральний перформанс «РЕЧІ»
Ліна Романченко
фото авторки
Підписуйся на розсилку новин на каналі Telegram. Дізнавайся першим найважливіші та найцікавіші новини!
