Кременчуцька газета
Понеділок, 22 Квітня 2024
Facebook Twitter Instagram Кременчуцька газета на Youtube threads telegram

Ви є тут

Реконструкція подій. Перші дні повномасштабного російського вторгнення: що відбувалося у мерії Кременчука

24 лютого 2024 08:30

«Спати було ніколи, але коли така можливість з’явилася, мер Малецький спав у архіві, а бункер створили пізніше. Евакуюватися керівництво міста не збиралося. У кабінеті мера був сухий закон. Інколи Пищита давала хропака у приймальні очільника міста і її ласкаво назвали тигренятком. Усі розмови мобільним зв'язком здійснювалися лише через інтернет-зв'язок. Меру дали пістолет, а для депутатів лише у березні привезли 5 автоматів». 

Два роки тому, 24 лютого 2022 року, Україна здригнулася від ворожих ракет на своїй території. путін розпочав повномасштабну війну проти нашої країни. Від звукових вибухів прокинулись жителі багатьох міст України, зокрема Харкова, Одеси, Києва. Що того дня відбувалося у Кременчуці?

Про це та перші дні повномасштабного вторгнення ми сьогодні розмовляємо з членом виконкому Кременчуцької міської ради, колишнім депутатом Кременчуцької міської ради Костянтином Терещенком (повна версія інтерв’ю - у відеоматеріалі).

- Вітаю вас, пане Костянтине! Відразу хочу запитати, чи була у вас як члена виконкому якась офіційна інформація про те, що може статися повномасштабне вторгнення? Та взагалі, чи вірили ви про те, що таке відбудеться? 

- Вітаю кременчужан! Якщо можна, я перейду на російську мову, щоб краще трансформувати свої думки. Мені так буде легше (далі - переклад з російської, - ред.).

Я з тих, хто не вірив, що буде війна. У мене традиція - я завжди свій День народження святкую на Буковелі. Цього разу у мене був ювілей - 50 років. Ми добре покатались до 16-го числа, і тут у мене було кілька банкетів для друзів і для знайомих. Останній банкет відбувся 19-го числа, тому я випав з інформаційного періоду, що було напередодні… І вночі, коли почалася війна, ми з сином мали їхати в Київ, формувати мені черевики, тому що я планував летіти в Турцію, на курорт, у березні того року відпочити.

- Тоді розкажіть, як Ви дізналися про війну, як це сталося 24 лютого, що Ви робили в той момент? 

- О пів на п'яту ранку я пішов на парковку взяти машину, і з сином ми мали поїхати в Київ, як я говорив. Я під'їхав до його будинку, вийшла сусідка і каже: «Почалася війна». Я кажу: «Яка війна?» Вона розповіла, що у неї син у Харкові, зараз бомбардують Харків. Я набрав цього товариша, який мав формувати мені ботинки (а він живе в Києві, у Святошинському районі). Той каже: «У нас тихо, я нічого не знаю». У мене сестра двоюрідна живе в Києві, у Голосіївському районі. Я набрав її, вони теж каже: «У нас тиша». Ми хвилин 15 з сином стояли під під'їздом, вирішували, що робити, спробували подивитися новини. Але о пів на п'яту особливо новин не було ніяких…. Вирішили наступного тижня поїхати до столиці. 

Ось так я дізнався, що почалася війна. Я з сином поїхав о 7-ій годині в «Маркетоп». І на все, що було на карті,  про всяк випадок, купив крупи, ну, як всі люди. Тобто, ще все було тихо, десь о 7-ій годині ще не було ніяких черг, нічого не було. Я на усі гроші, які були, навіть кредитні, придбав круп, масла, інших продуктів. 

- А коли Ви потрапили до мерії?

- О 8-ій годині. У мене і у сина є зареєстрована зброя: у мене - автомат Калашникова, у сина - Вінчестер. Ми з ним взяли зброю і одразу о 8-ій годині ми вже були в мерії. 

- Чи збирав того дня міський голова членів виконкому і чи проводив якісь наради? 

- Складно згадати всі ці події, вони йшли як «по накатці». Я пам'ятаю, що було рішення створити Раду оборони Кременчука, куди я як член виконкому увійшов…

- А в якому стані Ви зустріли, наприклад, міського голову, коли його вперше побачили з моменту повномасштабного вторгнення? 

- У нього був робочий процес.. Єдине, що було більше нерозберихи, більше люди були в подавленому стані. Кожен спробував зрозуміти, що відбулося. 

- А чи правду говорять, що Ви якось прийшли 24 лютого до виконкому, і потім доволі значний період часу завжди знаходились поруч з міським головою, поруч з представниками Ради оборони Кременчука, навіть ночували там? 

- Так, я перший раз ночував вдома на Великдень. Віталій Олексійович теж поїхав на Великдень ночувати вдома. До цього часу ми 24/7 знаходилися з сином у виконкомі. Ночували увесь час там. 

- Кажуть, що там були майже спартанські умови. Де Ви спали, чи був у вас душ? 

- По-перше, кожен спробував організувати собі місце, де хоча б кілька годин чи хвилин можна було поспати. Ночували хто де міг. Але особливо не було часу ночувати. Були моменти, коли ми кілька днів не спали взагалі. Перші дні ми не спали взагалі… Жінки ночували і в приймальні мера. День через два, хто міг, приніс якусь розкладушку. У приймальні мера ночувала Ольга Петрівна (Ольна Усанова – віцемерка - авт.) та Світлана Пищита. Чоловіки ночували - хто де міг. У кожного підрозділу були свої кабінети. Наприклад, начальник департаменту кожну ніч йшов у свій кабінет.

- А скажіть, чи правда, що сон пані Пищити був трохи гучним - що один з військових навіть назвав її тигреням за те, що вона дуже голосно хропіла? 

- Ну, це гучно сказано. Скажімо так, це був не військовий, а один із хлопців, який був у охороні. Називаємо це так, тому що в перші дні там було важко. Не було людей, вже з часом з'явився підрозділ від нашого військового командування, хлопці. Андрій Марущак з хлопцями. Нацгвардійці з'явилися трохи пізніше. Тому що в перші дні охорону виконкому ми робили майже своїми силами…

- І це правда, про Тигреня?

- Скажу так, ми ласкаво її назвали. Чому? Бо я, чесно кажучи, по сьогодні дивуюсь її роботоздатності, бо якраз у Світлани був свій шмат роботи - вона зустрічала і переселенців, і бригади, які відступали, скажімо так, всіх треба було забезпечити харчуванням. Вона, бувало, і виїжджала в годину ночі, і приїжджала в 5-6 ранку, а вже о 7-ій були планьорки. Тому на сон там місця не було. Ну, трохи хропіла, а великого храпу я не чув. 

- А у мерії були зроблені кулеметні позиції, якісь бойові точки, чи про це не можна казати?

- Уже з часом, ви ж самі бачили, почали встановлювати трохи пізніше  бетонні блоки біля входу в мерію і на задньому вході. Тобто, постійно ми розуміли, що перше місце, куди прийде, якщо ворог дійде сюди, це буде, звісно, будівля виконкому, аби повісити на неї свою ганчірку.

- А чи готувалися, можливі, запасні аеродроми, як то кажуть, якщо вони прийдуть до виконкому, то влада буде керувати з іншого місця?

- Однозначно. Я рідко був присутнім на зустрічах з військами, бо я не військова людина і я розумів, що сидіти там - витрачати на це час, коли можна бути корисним у місті. Але ви ж самі розумієте, що тоді був колапс і з їжею, і з продуктами, і з водою, і не тільки наше місто потрібно було забезпечити… Була гостра проблема в Миколаєві з водою і ми намагалися запустити Миргородський завод мінеральних вод, але там була проблема в кришці… Ми намагалися налагодити тару для води, тому що стала гострою проблема в фронтових містах з водою. Я більше такими темами займався. Це вже військові самі вирішували, військова адміністрація, де проводити зустрічі, засідання. Тобто, це був не тільки будинок виконкому. Ці точки були по всьому місту. 

- Нам ще розповідали таку історію, що одного разу ввечері, поруч з місцем, де Ви ночували, проїхала вантажівка, і мер закричав «Застава в ружйо», бо, мабуть, подумав, що наступає ДРГ. Чи було таке? 

- Ні, такого не пам'ятаю. Розкажу, що ми були достатньо підготовані. Ви знаєте, що в нас є система «Безпечне місто» (нова назва - "Безпечна громада", - ред.). У перші дні ми вже не тільки місто контролювали, а й до 80-ти кілометрів за містом. Звідти нам мали відсигналізувати про проїзд вражих колон…

- А чому мер не ночував вдома, а ночував у виконкомі? Він боявся, що його викрадуть? 

- Я думаю, скажу вам чесно, ви ж знаєте, що, будучи в каденції депутатом, я був не той, хто співав меру дефірамби, а завжди намагався критикувати, якщо бачив, що в каденції були питання, які викликали різні суперечки.

Але десь на п'ятий чи сьомий день, це пам'ятають всі, я прямо в кабінеті мера сказав таку фразу: «А у нашого мера, виявляється, яйця фаберже міцні». Це питання краще у нього спитати, чому він не ночував вдома. Але я вам, як підтвердження, можу сказати, що така була обстановка, що мер спав мінімально. Ми колись його примусили з Валерієм Мирошніченком (начальник юрдепартаменту - авт.) лягти спати. Забрали у нього телефон. Ми його там о п'ятій з чимось години примусили піти поспати, а о шостій він вже був на ногах. Мер о шостій ранку вже прийшов. 

- Він ночував у себе в кабінеті? 

- Спершу в своїй кімнаті відпочинку… Але перші три тижні, навіть місяць, чесно кажучи, там було не до сну. 

- І ще одне з питань, яке я хотів поставити, це від містян про бункер Малецького. Що це таке, чи коли його створили і що Ви там побачили?

- Хочу відповісти всім містянам, що бункер Малецького, як його назвали журналісти, не коректна назва. У виконкомі на той час одночасно перебувало більше 100 людей з усіх профільних служб. Від кожного відділу і підрозділу завжди був оперативний черговий… Про бункер почали говорити, коли в Кременчук пішли перші прильоти на НПЗ. Тоді постало питання, що робити, коли стаються "Повітряні тривоги", і до цього всі спускалися в підвал. Але умови там були, звісно, ну Ви самі розумієте…

Там поставили ліжка, потім вже з'явилися розкладушки, і там базувалися, скажімо так, хлопці нашого воєнкомату. Ось у мене фотографія підвалу - це постійна сирість.

Також служба 1563 сиділа в підвалі. Був зроблений неначе штаб, вже там з'явилися екрани і все, і виведені монітори, камери безпечного міста. Вже потихеньку, з часом, коли вже пішли прильоти, почали робити підвал.

На таку кількість людей був один туалет… 

Ну, я не знаю, можна чи ні казати, де ночував мер, ну, я думаю, велику таємницю я не відкрию, вам можу сказати - це був архів, де постійна пилюка. Там неможливо було знаходитися, але він спав конкретно в архіві, де зберігалися папки з управлінь.

- Він мав розкладушку? 

- Звичайна розкладушка…. Перші ліжка були панцирні… Білизна постійно мокра.

- А Ви де спали?

- Теж у підвалі… Там стояли звичайні панцерні ліжка з сіткою, ось ці старі, на яких ти довго не відпочинеш. У кого була можливість годину-дві поспати, всі йшли туди. Там спали і бійці, в тому числі, й жінки, спали всі в одній кімнаті. 

- А було щось, якесь свято, наприклад, там, День народження когось, таке щось запам'яталося? 

- Можу розповісти одну історію. Про свято не пам'ятаю. Так ось, оперативна чергова дівчина поклала свій новий айфон на стіл і прямо на ньому заснула. У залі було чоловік 30. Я так і потихеньку цей телефон у неї взяв. Розумієте яке було напруження, що дівчина навіть не чула, як я цей телефон витягнув і віддав її напарниці. Дівчина прокинулася, а телефону немає. Ну, зрозуміло, що ми одразу їй віддали. Ось так жартували навіть у цей час. У нас грубості там не було… 

Я як курець одразу ж попросив Віталія Олексійовича організувати для всіх курців приміщення.

- А скільки взагалі міський голова провів у приміщенні виконкому, там, ночуючи, до Великодня, Ви сказали?

- Я ж сказав, ми перший раз виїхали ночувати вдома на Великдень.

- Чому влада Кременчука не відразу почала встановлювати блокпости – про це теж запитують містяни? 

- Чому не відразу? Відразу почали встановлювати. За можливості, я вам можу розповісти такий випадок. У нас хронічно не вистачало блоків. В мене одногрупник є - Влад Михайлевич, у нього фірма профільна якраз по блоках. Я набрав Влада, і він пообіцяв забезпечити повністю блоками всю територію блокпостів.

- Я як журналіст, хочу сказати і запитати у вас, де подівся з інформаційного горизонту мера зв'язок з населенням? Бо населення через ЗМІ дізнавалось ситуацію міста і районі лише з щоденних брифінгів начальника КРВА Олега Лєдніка. Чим це ви поясніте? 

- Це краще спитати у мера, чесно кажучи.

- Чи був зв'язок з нардепами, чи якось допомагали нардепи, і хто саме?

- Нардепа Юрія Анатолійовича (Шаповалова, - авт.) я бачив майже кожен день. В кабінет мера Максим Березін приїжджав неодноразово, приїжджав і Олексій Мовчан. Березін приїжджав зі своїми АТОвцями. Вони теж приймали участь у забезпеченні безпеки міста.

- Чи відразу почалася робота по налагодженню доставки гуманітарної допомоги? 

- З першого дня. Тобто, левова частка роботи вдень – це був прийом гуманітарних вантажів. Це в основному Марина Доценко там була старшою, і ми з мером, і з Проценком виїжджали туди щодня. 

- А волонтери, зокрема, нам розповідали про те, що від влади на початку повномасштабного вторгнення не було навіть організаційної якоїсь допомоги. Все робили напряму вони…

- Тяжко про це говорити. Бо я був у кабінеті мера, я не був на вулиці. Я не знаю, яка робота була організована волонтерами. Те, що я бачив своїми очима, це ми організували. Це в основному Світлана Пищита, Усанова Ольга Петрівна займалася і прийомом біженців, і гуманітарною допомогою, і розселеннями військових, і всіх. Це цілий комплекс питань. 

- А Ви розглядали можливість евакуації мера і його команди взагалі? 

- Ні. Не розглядали. 

- А чи правда, що мер також отримав зброю? І якщо так, то хто ще її отримав? 

- Зброю мер отримав, я так розумію, від нашого силового відомства. Це вже десь через місяць. Попередньо, кожен день говорили, що зараз привезуть автомати для депутатів. І, наскільки я пам'ятаю, десь через, тяжко сказати, але я думаю, це навіть не на перших тижнях, в мерію привезли 5 автоматів. Юрій Васильович Гриценко тоді підготував військову кімнату і привезли загалом 5 автоматів. 

- Хто з депутатів отримав зброю?

- Ну, я так по пам'яті не скажу. 

- Військовий голова ходив у бронежилеті? 

- Ні.

- Взагалі?

- Ні.

- Чи спілкувався мер з керівниками області? Наприклад, кажуть, що в перший день війни навіть сюди приїздив очільник Полтавської обласної державної адміністрації Дмитро Сергійович Лунін. Чи знаєте Ви щось про це? 

- Постійно ж були приїзди з області. І після випадків, коли вже пішли прильоти в Кременчук, тут були з Міністерства, з центральних органів влади і обласні…Це були робочі візити. 

- Ми не мали зв'язку з міським головою, бо в нього був вимкнутим телефон. Нам це пояснили заходами безпеки. Тож по яких засобах зв'язку спілкувались ви між собою? 

- Віталій Олексійович показав нам, як встановити ВПН, і ми всі розмовляли тільки за інтернет-зв'язком. 

- Коли вперше зібрали депутатів?

- Про депутатів важко пригадати, коли їх вперше зібрали. Група депутатів була присутня поруч з перших днів. Коля Корецький був 24/7 в виконкомі, був Порчирян, Роженко, Плескун… Я бачив в перші дні Богдана Лазоренка. 

- А що вони робили? 

- Кожен займався на тому рівні, де він був найбільш корисним… Тобто, вранці були планьорки, кожен брав своє завдання, в тому числі і депутати, і Роженко Олександр займався, наприклад, постачанням ГСМ. 

- Як знімався стрес, наприклад, увечері? 

- Можу розповісти одну історію. У кабінеті мера був сухий закон. Я вийшов покурити і чув, що близько, не в самому будинку, а поруч - відбувається гучна розмова. Я про це сказав Віталію Олексійовичу. Він вийшов до учасників розмови і після цього ніяких знімань стресу в будинку виконкому більше не було. 

- А кого з депутатів Ви знаєте, що виїхали в перші дні повномасштабного вторгнення з Кременчука або з України? 

- Мені було не до цього, чесно. 

- Нам, наприклад, казали, що Бокован не виходив довго на зв'язок. Чи це так? Ви його не бачили? 

- Бокован був у виконкомі, але не часто. Бокована бачив за весь час рази 3-4… 

- Як була налагоджена комунікація зі звичайними містянами, які казали нам, що не могли з мером зв'язатися? Тому що, наприклад, їм потрібен був керосин, пальне, і не знали, де його брати для коктейлів Молотова. 

- Можу розказати тільки про себе. Ми займалися теж цим питанням. Буквально в перші години, десь о 8-ій ранку, мій син, ще два хлопці були у нас на аеродромі. І набрали, мабуть, 80 літрів керосину. І ми роздали людям, які хотіли керосин… Потім ми всіх забезпечували керосином, тому що Віталій Олексійович домовився з нашими вертольотниками, і нам керосин видали. 

- Як довго Ви разом з мером були взагалі, і що найбільше Вам запам'яталося у перші дні повномасштабного вторгнення? 

- Скажу чесно, перші дні, як і, мабуть, по всій країні, був такий трохи хаос. Тобто, була хвиля невирішених проблем, і всі всіляко намагалися їх вирішити. Десь буквально через тиждень весь апарат міста працював як годинник.

Хочу особливо відмінити роботу Руслана Івашини (керівник управління транспорту - авт.). Я завжди дивувався - людина приходила з блокнотом… записував і робив… Я свою фуру одразу віддав, яка працювала під обстрілами в Харкові, Миколаєві, і ввозили вантажі, в тому числі, воєнного призначення, і гуманітарні…

Тож я знімаю перед Русланом капелюха. Він був тією людиною, яка навчила мене чіткій організації роботи. У нього вийшло організувати роботу одним з перших просто без будь-яких питань. 

- Ну і на сьогодні останнє питання. Згадуючи ті події, щось б Ви робили не так, і якщо щось не так, то що саме б змінили? 

- Важко сказати. Дуже великий був потік інформації, люди були постійно розгубленими. Ось по собі знаю, у мене було кілька днів, коли я не міг навіть залишитися на третьому поверсі. Я тільки підіймався на третій поверх, хтось дзвонив, я спустився і робили працю…

Люди були розгублені. Всіх цікавило, особливо чоловіків – зброя, де її взяти… 

Дякую усім, хто допомагав. Все, що звучало - це і «Маркетопти» постійно допомагали, і Арман з Ілони… Нам навіть в мерію привозили поїсти, тому що ми ж нікуди не відходили. Це Тетяна Шаховцева і інші…  

Дякую Дмитру Кравченку і «Крюківським берегиням»…

Наприкінці інтерв’ю Костянтин Терещенко заявив, що вірить у наших хлопців і Перемога буде за Україною! 

 

Олег Булашев

Відео Микита Ліцкевич

Монтаж Олександра Попенка


"Кременчуцька газета" в соціальних мережах!
Будьте нашими підписниками... і одними з перших дізнавайтесь, що відбувається в Кременчуці та на Полтавщині, а також про резонансні події в Україні.
Не втрачайте шанс читати «гарячі» і цікаві новини першими!
Підписуйтесь на нас:  
Facebook: https://www.facebook.com/Kremenchukgazeta
Instagram: https://www.instagram.com/kg.ua/
Telegram: https://t.me/kgua_news


Підписуйся на розсилку новин на каналі Telegram. Дізнавайся першим найважливіші та найцікавіші новини!

Facebook Twitter Instagram Кременчугская газета на Youtube telegram Facebook Live threads
Якщо Ви знайшли помилку в тексті, виділіть слово, натисніть CTRL + Enter і відправте повідомлення в редакцію

Інші новини

Афиша Кременчуга
Ви сповіщаєте про хибодрук в наступному тексті:
Щоб надіслати повідомлення натисніть кнопку "Сповістити про хибодрук". Також можна додати коментар.

Ми в Telegram

Підписатися