Кременчуцька газета
Kremenchuk, Poltava Oblast, Ukraine
Четверг, 18 Серпня 2022
Facebook Twitter Instagram Кременчуцька газета на Youtube

Вы здесь

Цілі родини майстрів і майстринь: як на Полтавщині розвивають вишивку білим по білому і килимарство

 

24 червня 2022 17:30

Вироби ручної роботи можуть коштувати і 50 тис грн.

Із травня 2019 року у Решетилівці працює Всеукраїнський центр вишивки і килимарства.

Цю державну установу очолює відома майстриня з вишивки, член спілки майстрів народного мистецтва, заслужений майстер народної творчості України Надія Вакуленко (на фото справа - авт.). Нещодавно з роботою Центру познайомились журналісти із різних куточків України, які відвідали Полтавщину у рамках прес-туру, організованого Полтавським і Харківським прес-клубами.

Надія Вакуленко нагадала, що з 2005 року, відколи перестала існувати Решетилівська фабрика художніх виробів, її будівлі руйнувалися, перетворилися на сміттєзвалище. Ініціатором створення Центру став нинішній голова Полтавської облради Олександр Біленький.

Зі створенням Всеукраїнського центру вишивки та килимарства ці будівлі, які йому передали, отримали друге народження. Там зроблено частковий ремонт.

Виставковий зал розміщений у колишньому корпусі художнього ліцею. У зв’язку із скороченням учнів його передали в оренду.

«Всі роботи у виставковій залі, які зробили наші майстри. Їх зроблено в одному екземплярі, вони не продаються. Можна копії замовити. Посприяло створенню Центру і те, що із 2015 року технологію вишивки білим по білому внесли до Національного переліку культурної спадщини України. Минулого року ми підготували пакет документів і подали на Міністерство про внесення техноголії білим по білому саме міста Решитилівки до  Репрезентативного списку ЮНЕСКО. До цього перелікк також внесли рослинний орнамент килимарства Решетилівки», - розповіла Надія Вакуленко.

Вона пояснила, чому держава сприяє функціонуванню Всеукраїнського центру вишивки і килимарств  у їхньому місті.

«У  Решетилівці споконвіків ці два мистецтва йщли поруч. Так склалось, що в нас живе багато мистецьких родин. І я, і мій чоловік, і дочка та син теж займаються цими промислами. Адже серед вимог ЮНЕСКО - щоб це була жива традиція – народний промисел, який не зникає, який розвивається. Обов’язково, щоб він передавався із покоління до покоління, від майстра до учня. Це все, що в нас в Решетилівці є. У нас є навчальний заклад, у родинах теж передається», - її слова.

Н.Вакуленко акцентувала увагу, що у них діє науково - просвітницький центр, неприбуткова установа. Його завдання - зберегти і передати наступним поколінням народні промисли.

Навіть під час війни Всеукраїнський центр вишивки та килимарства продовжує приймати гостей, які з цікавістю знайомляться з мистецькими надбаннями майстринь, народними художніми промислами Решетилівщини, зокрема, вишивкою та килимарством, історією міста. Тут, у День вишиванки, наш Центр відвідало кілька груп переселенців з Донецької області та Харкова, які знайшли прихисток у нашій громаді. Вони із захопленням оглядали вишиті сорочки, блузи, сукні, рушники, а також килими у Виставковій залі. Зокрема, їх приваблювала вишивка білим по білому. Побували й у майстернях, де із зацікавленням на власні очі побачили процес творення дивотворів.

А Надія Вакуленко зазначила, що і діти – переселенці виявили бажання навчатися у художньому ліцеї.

Під час прес-туру журналістам теж показали, як у Решетилівці народжуються вироби із вишивкою білим по білому, а також знамениті килими.

Коли зайшли до майстринь, які займались ручною вишивкою, то побачили молодих жінок, які створювали шедеври.

«А ви думали, що вишивальниця – то бабуся в окулярах», - запитали вони.

До речі, робота на виробами дуже копітка, так вишивання рушника у техніці білим по білому може зайняти у майстрині до півроку, а коштує такий виріб 50 тис грн. Вишиванки ручної роботи коштують і 10 тис грн, а машинною (дуже гарна якість) – від 4 тис грн.

Цікаво, як у Решетилівці створюють килими. Їх тчуть вручну. Декілька майстринь працюють над одним. Спочатку на комп’ютері створюють візерунок, а потім переносять на площину килиму. У день одна майстриня може зіткати смужку до 5 см на ширині одного метра. У місяць виходить квадрат – метр на метр.

А ось в цеху, де виготовляють вироби із машинною вишивкою, зараз на повну шиють спідню білизни для наших захисників.

Уже є плани на післявоєнний період.

«Хочемо відбудувати велику виставкову залу. Адже хочемо відтворити кращі зразки вишивки і килимарства всіх областей України. Плануємо комерційну діяльність. Держава не може Центр спонсорувати постійно. Зараз маємо прибутки хоч на тканину, нитки самі заробляємо», - говорить майстриня.

Читайте: Як професорка Полтавського державного аграрного університету готує крафтові сири і пригощає ними переселенців

Нагадаємо: Столиця українського гончарства Опішня: чим готові здивувати туристів уже зараз, а що готують після нашої Перемоги

 

 

Олена Ліпошко

Фото авторки


"Кременчуцька газета" в соціальних мережах!
Будьте нашими підписниками... і одними з перших дізнавайтесь, що відбувається в Кременчуці та на Полтавщині, а також про резонансні події в Україні.
Не втрачайте шанс читати «гарячі» і цікаві новини першими!
Підписуйтесь на нас:  
Facebook: https://www.facebook.com/kremenchuckagazeta/
Instagram: https://www.instagram.com/kg.ua/
Telegram: https://t.me/kgua_news


Підписуйся на розсилку новин на каналі Telegram. Дізнавайся першим найважливіші та найцікавіші новини!

Facebook Twitter Instagram Кременчугская газета на Youtube telegram Facebook Live
Якщо Ви знайшли помилку в тексті, виділіть слово, натисніть CTRL + Enter і відправте повідомлення в редакцію

Інші новини

Орфографическая ошибка в тексте:
Чтобы сообщить об ошибке, нажмите кнопку "Отправить сообщение об ошибке". Также вы можете добавить свой комментарий.

Ми в Telegram

Підписатися