У групах у Facebook поширюється допис про нібито сварку співробітника територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) із жінкою в автобусі.
В історії йдеться про те, що працівники ТЦК хотіли роздати повістки, але після промови матері загиблого військовослужбовця в Авдіївці засоромлені покинули автобус.
Насправді цей пост в соцмережах спрямований на дезінформацію суспільства. Адже автори були настільки лінивими, що, схоже, взяли перше-ліпше фото для підтвердження цієї історії.
На світлині чоловік в автобусі, одягнений в одяг оливкового кольору. Але це не військовослужбовець ТЦК, а ексголова Полтавської ОВА Дмитро Лунін. Фото зроблено у вересні 2022 року під час презентації евакуаційного автобуса для перевезення поранених військових.
Загалом, що історія фейкова можна помітити неозброєним оком, але, на жаль, допис лише в одній групі «Новини України та світу» містить понад шість тисяч лайків та тисячу репостів. Коментарів вже набралося за півтисячі й більшість з них свідчать, що читачі довірливо підхопили цю історію.
До усього, група в якій ми вперше побачили ексголову ОВА в ролі «ТЦК-шника» має понад 2 мільйони підписників, тобто аудиторія для поширення фейків колосальна.
Отже, вчергове нагадуємо за якими ознаками визначити, що допис фейковий:
- Джерело: найперше, це анонімність автора і відсутність конкретних доказів. Ми зустрічали цю історію, де від першої особи цю історію розповідає жінка, в іншому випадку – вже чоловік. Зустріли й версію, де у заголовку сказано «я сів в автобус», а коли переходиш за посиланням, то «поверталась я після обіду».
- Посилання: у дописі подано лише заголовок, а щоб прочитати всю історію потрібно перейти на сайт-сміттярку. Заголовки у таких дописах зазвичай емоційні й маніпулятивні для привернення уваги. У такий спосіб людей заманюють переходити на сайт, бо від розміру аудиторії сайту залежать рекламні доходи, а таких на цих сайтах дуже багато. Теми на сміттярках відповідні – від скандальних історій до новин, але з перекрученими фактами. А коли увагу авдиторії привернуто – тут відкривається широкий простір для маніпуляцій та створення фейкових історій, що впливають на громадську думку. Одна з найгарячіших тем останніх публікацій – ТЦК та “ухилянти”.
- Маніпулятивна суть: емоційні у таких дописах не тільки заголовки, а й сам стиль викладення. В історії з автобусом таких деталей через край: працівники ТЦК – це «здорові такі чоловіки у формі», жінка – це «старенька жіночка», чиї слова «і досі лунають в голові». І це тільки мова про заголовок.
- Правопис: звертайте увагу на заголовки, де багато літер написані латинськими літерами або цифрами. Це робиться для того, щоб алгоритми пошукових систем на кшталт Гугла не розпізнавав стоп-слова й індексував цей текст як спам чи фейк (чим він по суті і є).
Для чого цю історію поширюють?
Такі фейкові новини є типовою тактикою російської пропаганди, яка прагне підірвати довіру до українських державних установ та створити хаос у суспільстві. Поширення подібних постів спрямоване на дестабілізацію та викликання паніки серед громадян.
Нині інформаційний простір України переповнений повідомленнями про конфлікти між працівниками ТЦК і громадянами. Медіа, а ще більше групи у соціальних мережах, активно просувають публікації про сутички між ТЦК і цивільними. Такий контент швидко стає популярним, а коментарі під відео лише сприяють його швидкому поширенню.
Але більшість таких історій чи відео з’являються не просто так. Як заявили в Головному управлінні розвідки Міноборони України, масове поширення в соцмережах роликів з українськими чоловіками, які називають себе «ухилянтами», є ворожою пропагандистською кампанією.
Нерідко історії або відео, які поширюють, не мають стосунку до ТЦК чи до військових, але свою місію вони виконують, бо сіють страх та роздратування в суспільстві. Крім того, негативна інформація мобілізацію швидко поширюється в соцмережах завдяки ботам, що підливають «масло у вогонь».
Як інформує ГУР, мета таких дій ворога, зірвати мобілізацію, збільшити внутрішнє протистояння всередині країни. Кремлівська пропаганда застосовує різні методи, намагаючись дискредитувати образ українського захисника.
Фейкова історія про ТЦК в тернопільському автобусі також спрямована на розкол суспільства з метою збільшити напругу і поглибити прірву між ТЦК і цивільними.
Цікаво, що в коментарях знайшлися читачі, які пізнали Дмитра Луніна і запитували, а що він робить у тернопільському автобусі під виглядом ТЦК, але вони «потонули» серед численних інших негативних коментарів. Схоже, свою помилку зрозуміли й автори фейку, бо цю історію в інших групах ми зустріли вже з іншими фото, що свідчить – фейкова історія продовжує жити.
Тому вкотре нагадуємо, щоб не потрапити на вудочку фейкоробів, важливо критично ставитися до інформації з неперевірених джерел. Завжди перевіряйте факти та докази, звертайте увагу на емоційний тон повідомлень і шукайте підтвердження на офіційних ресурсах. Довіряйте лише офіційним заявам та новинам від надійних медіа, а не сумнівним групам та маніпулятивним сайтам. Якщо виникають сумніви щодо правдивості інформації, обов’язково перевіряйте її через офіційні джерела.
Підписуйся на розсилку новин на каналі Telegram. Дізнавайся першим найважливіші та найцікавіші новини!
