Ми дізнавалися, скільки хворих у Кременчуці та як вони лікуються в умовах воєнного часу.
Щорічно, 24 березня, увесь світ відзначає День боротьби з туберкульозом. І, певно, кожен з нас з дитинства боявся палички Коха, яка є у кожному організмі. Проте не така вона страшна, як її малює наша уява. Але, як зазначають фахівці, при умові відповідального спостереження за організмом та своєчасними обстеженнями.
Аналізи за кілька днів
Уже 2 роки як після реорганізації Кременчуцьке консультативно-діагностичне відділення №2 Полтавського обласного тубдиспансеру працює у новому форматі. Нагадаємо, що з того часу стаціонарне відділення закладу у Соснівці закрите. Пацієнтів з тяжкими випадами перенаправляють на лікування до Полтави, а у Кременчуці щорічно амбулаторне лікування проходять 60-70 хворих з усього району.
«Загалом за останні роки цифри практично не змінювалися. Так, за 2021 рік у районі вперше туберкульоз виявляли у 54 хворих, у 2022 році – 56. Враховуючи попередні роки та рецидиви, за рік через кабінет контрольованого амбулаторного лікування проходять близько 120 пацієнтів», – розповідає заступник директора Полтавського обласного тубдиспансеру Андрій Степаненко.
Зазвичай до цього закладу приходять пацієнти за направленням сімейного лікаря. І уже після огляду фтизіатра, для подальшого дослідження аналізи хворого направляються для встановлення чутливості захворювання на ті чи інші препарати. Лише після цього призначається лікування. За словами медиків, такі дослідження здебільшого тривають 2 дні.
Проте підступність туберкульозу в тому, що у його перші симптоми непомітні і це хвороба, яка послаблює організм людини роками. До найперших симптомів відносять: затяжний кашель, утруднене дихання, біль у грудях, відсутність апетиту, постійна слабкість. Найчастіше у зону ризику потрапляють громадяни з супутніми хворобами (цукровим діабетом, онкозахворюваннями), а також ті, що асоціальний спосіб життя.
Тож у випадку виявлення захворювання, людині, у першу чергу, бажано ізолюватися від близьких або, як мінімум, перебувати у окремій кімнаті, де проводити гігієнічні процедури та харчуватися з окремого посуду.
«На сьогодні впроваджуються нові схеми лікування і медикаменти. Та не широко використовуються ін’єкційні препарати. Тобто, система відходить від колись болячих уколів чи інших складних форм лікування. Зменшується і кількість вживаних препаратів, як і тривалість лікування», – говорить Андрій Степаненко.
Молекулярно-генетичне дослідження
Консультативне-діагностичне відділення тубдиспансеру з 2000-го року має апарат молекулярно-генетичного дослідження «GeneXpert», встановлений у лабораторії. За його допомоги упродовж 2-4 годин на ранніх стадіях в організмі можуть виявити мікобактерії туберкульозу, тобто дізнатися, хворіє пацієнт на туберкульоз чи ні.
«Апарат дозволяє визначити та проаналізувати нитку ДНК людини. Якщо ми бачимо її обривок – це привід розуміти, що, імовірно, в організмі є наявність туберкульозу. Але лікар не визначає сам, наприкінці результату, виданого системою, з’являється висновок на чутливість та ступінь наявності до туберкульозу», – пояснила лікарка-бактеріолог Оксана Молдавець.
За роз’ясненням, у пацієнта забирається до 5 мл мокротиння, що обходить певну обробку у центрифузі, а далі біоматеріал поміщається до спеціального картриджу з реактивом. Його розміщають у апараті «GeneXpert».
«Усе сканується апаратом. І через декілька годин результат роботи виводиться нам на монітор», – підсумовує лікарка.
Про стаціонар
За словами заступника головного фтизіатра відділення, зараз стаціонарного лікування потребує невелика кількість хворих. У середньому, до Полтави з нашого міста та району за рік направляється близько 10 осіб.
«Показники невеликі, обумовлені вони тим, що, по-перше, туберкульоз – це не та хвороба, яка косить з ніг. І коли стають помітними явні симптоми слабкості, зрозуміло, що людина проходила з хворобою уже близько або понад рік. Коли виявляємо хворого, у нього всі життєві показники абсолютно нормальні. Зазвичай пацієнти у тяжких станах проживають самі і не поспішають швидко лікуватися», – розповідає Степаненко.
Проте він наголошує, що через нові протоколи лікування та новіші зразки ліків пацієнтів все рідше направляють до стаціонару. Адже вилікуватися можна і в домашніх умовах.
Серед дитячого населення цьогоріч на подальші дослідження направляли одного маленького пацієнта. Вважаючи, що стаціонарного дитячого відділення у Полтаві немає, у разі потреби, дітлахів направляють до столичного інституту пульмонології та фтизіатрії ім. Яновського.
Смарт-бокси
Спеціальна пластикова коробка з влаштованою сім-картою, яка знаходиться у пацієнта, дозволяє лікарю на відстані контролювати, чи приймає пацієнт пігулки у тій кількості, яку передбачає протокол лікування. Бокс спеціальним сигналом може нагадувати пацієнту про час прийому необхідних ліків.
«Це європейська практика лікування. Вона більше нагадує співпрацю пацієнта з лікарем та координацію процесу лікування. Досі це діє як пілотний проєкт по Україні, він введений не у всіх областях. На сьогодні таким чином у районі лікуються близько 20 пацієнтів. За потреби замовляємо ще», – додає лікар.
Також популярною є система через відеодот. Це спецпрограма, яка вмикається пацієнтом через ноутбук чи гаджет і записує лікарю інформацію, як хворий вживає ліки. За такою системою зараз лікується близько 20 осіб.
«Рішення про план лікування хворого та яким способом це відбуватиметься, приймає лікар або спецкомісія. Якщо ж хворий ігнорує своєчасне приймання препаратів, його направляють на стаціонар», – розповідає фтизіатр.
Мовою цифр
Перші дзвіночки підступної хвороби визначають сімейні лікарі. Вони і направляють громадян на щорічне проходження флюорографії.
«Проте не всі сімейні лікарі можуть контролювати дату проходження обстеження через велику кількість пацієнтів, яких обслуговують. Тож здебільшого відповідальність лежить на свідомому ставленні до власного здоров’я самого пацієнта», – зауважує Степаненко.
Як і десятиліття тому, статистика свідчить про те, що частіше на туберкульоз хворіють представники сильної статі.
«Так було завжди. Здебільшого це обумовлено важкою роботою, способом життя, десь недоглядом за станом здоров’я», – розповідає лікар.
Зауважимо, діти у статистику 120 пацієнтів, які зазвичай лікуються амбулаторно, не рахуються. За словами Степаненка, щорічно Кременчуцьке консультативно-діагностичне відділення перенаправляє на подальший огляд і лікування в область 5-6 дітей.
Фахівці розповідають, що туберкульоз – це своєрідна рулетка.
«Уявимо, що у маршрутці 20 чоловік. І їде один хворий, який покашляв. Серед 20 осіб може захворіти один, який хворіє на ГРВІ. Інша людина через деякі обставини також може бути з низьким імунітетом. У когось ще якась супутня патологія. Тож будь-хто може легко «підчепити» мікробактерію. А далі все залежить саме від організму людини. Паличка Коха є у будь-якому організмі, проте не кожен може із нею боротися», – роз’яснює лікар.
Однак він не відмічає помітної взаємозалежності захворювання з курінням.
Також, за даними статистики, рівень захворюваності у Кременчуці та районі зазвичай нижчий, ніж загалом на Полтавщині.
«Але, гадаю, це не показник, а більше недовиявлення. Хворі є завжди. Так, нещодавно була пандемія СОVID-19. І будь-яке недомагання списують на наслідки. Або своєчасно не проходять флюорографію пенсіонери, працюючі нехтують профоглядами. Не треба забувати і про переселенців та великі скупчення людей у певних місцях через воєнний час–це теж збільшує ризик. Проте упродовж повномасштабного вторгнення до нашого відділення звернулося близько 20 ВПО», – підсумовує лікар.
Однак є і позитивна статистика одужання. Але найкраще, коли виявлення відбувається своєчасно та коли пацієнт дотримується рекомендацій лікаря.
«99,9% лікування закінчуються хорошим результатом. На сьогодні виліковуються навіть 95% запущеної форми туберкульозу», – підсумовує він.
P.S.: Зауважимо, обстежитися на туберкульозу зараз можна безкоштовно, але за направленням сімейного лікаря. Проте у відділенні за особистою ініціативою (платно) можна пройти огляд у фтизіатра, зробити рентген та отримати подальшу консультацію.
Комп’ютерну томографію безкоштовно можна пройти у Полтаві. Також усі хворі області перебувають під супроводом благодійних організацій «Світло надії» та Червоного Хреста, отримують продуктові та гігієнічні набори, психологічну підтримку. А за потреби можуть допомогти пацієнту пройти більш дороговартісне обстеження на туберкульоз та ВІЛ.
Що ж до постачання ліків у воєнний час, на щастя, поки що таких проблем не було.
Нагадаємо, на Полтавщині збільшилася кількість хворих на туберкульоз.
Полтавщина отримала обладнання для контролю за хворими на туберкульоз.
Туберкульоз в умовах пандемії COVID-19: вчасну діагностику ніхто не відміняв.
Ліна Романченко
Фото Кирила Воронцова
Підписуйся на розсилку новин на каналі Telegram. Дізнавайся першим найважливіші та найцікавіші новини!
