У Кременчуцькому морі з’явилися мертві острови

Одним із перших дзвіночків стала поява неподалік його берегів – бакланів. 

Кременчуцьке водосховище – одна з найбільших штучних водойм світу, його площа – 2 тис 250 кв км. Під час його будівництва затопили сотні сіл, а людей примусово виселили – так з’явилося справжнє море. Щоб воно не перетворилося на болото – витрачали значні кошти: водосховище чистили земснарядами, зариблювали, засаджували спеціальними водоростями. За біологічними показниками слідкували декілька інститутів. Однак останні десятиліття фінансування припинилося, а відтак загострилися екологічні проблеми, спровоковані антропогенним впливом на природу довкола.

Як вважають науковці, одним із перших дзвіночків стала поява неподалік його берегів –  бакланів. Раніше директор навчально-наукового інституту природничих та аграрних наук Максим Гаврилюк пояснював, що донедавна цей вид гніздився переважно на Азово-Чорноморському узбережжі, а упродовж останніх 20-30 років його ареал збільшується – практично по всій земній кулі.

Баклани – ідеальні хижаки, які здатні пірнати глибоко в воду, мають гострий дзьоб та міцні щелепи, сильний апетит та за один раз можуть проковтнути до декількох кілограм риби. Полюють організовано, по кілька десятків особин, заганяючи рибу на мілину, оточують і по черзі її винищують.

Але ще більшу екологічну катастрофу на Кременчуцькому водосховищі вони спричиняють там, де оселилися.

Як розповів «Кременчуцькій газеті» один з інспекторів Полтавського рибоохоронного патруля, у Кременчуцькому морі вже з’явилися мертві острови.

«Де оселилися баклани, там все гине. Все через послід птиці, який багатий на аміак»,- каже інспектор.

На наше запитання що ж тоді робити, чоловік стверджено відповідає: «По перше дослідити їх точну чисельність та вирішити – скільки ж нам їх необхідно за умови, щоб вони не приносили шкоди. По друге, їх потрібно відстрілювати, як це роблять з хижаками – лисами чи вовками. А так кількість мертвих островів у морі лише збільшиться».

Нагадаємо, «Врятувати Дніпро»: чи можливо це зробити реально?

Серед найперших ворогів Кременчуцького водосховища – фосфати та викиди від підприємств.

Кременчуцьке водосховище необхідно щороку зарибнювати 2 млн 372 тис штук риби.

Олег Булашев

Фото http://tourism.dp.gov.ua/