Вічна Пам'ять Герою!
Працьовитий, розсудливий, з яскравими рисами характеру, був чудовим батьком, досягав поставлених цілей…
Все це говорили сьогодні про загиблого у Донецькій області військового Валентина Криворучка під час прощання у Міському палаці культури.
Провести воїна в останню путь сьогодні прийшли не лише кременчужани, а й мешканці Світловодська, де він народився і останнім часом мешкав разом із родиною. Також віддати шану загиблому Герою прийшло керівництво Кременчука: секретар міськради Юрій Гриценко та віце-мер Дмитро Кравченко.
«Валентин Олександрович Криворучко народився 28 травня 1993 року в Світловодську. Там він закінчив школу №3, а після цього навчався в Кременчуцькому нацуніверситеті на інженера-механіка.
19 вересня 2022 року він був призваний по мобілізації. У армії працював водієм десантно-штурмового батальйону. Але, на жаль, 13 січня 2023 року в районі населеного пункту Новомихайлівка Донецької області Валентин загинув.
Вдома у Героя залишилися батьки, дружина, двоє дітей – двійняток»,- розповів про загиблого військовий з позивним «Зоряний».
Як каже сусідка загиблого пані Лідія, діти Валентина дуже схожі на батька і дуже його любили, а він, звісно, їх.
«Вони чули, коли їхала його машина, то одразу бігли до нього та обіймали… Він був яскравою, працьовитою, дуже гарною людиною», - розповіла сусідка.
Про те, що Валентин перебував у самому пеклі війни вона не знала, адже останнє, що він розповідав, так це те, що начебто знаходиться на навчанні. Імовірно, таким чином беріг від правди родину та своє найближче оточення.
«Ми разом працювали на КрАЗі у лабораторії. Він був молодий, але дуже працьовитий. Не такий, як інша молодь. Він навчався в КрНУ та прийшов працювати на КрАЗ, коли туди молодь не йшла. А він прийшов і не цурався роботи. Потім почав зустрічатися з Дашею, одружився і пішов працювати на іншу роботу, де платили кращу зарплатню. Він завжди питав у дорослих поради. Уже і працюючи не у нас, тримав з нами зв’язок. Він досягав успіху, починаючи справи з нуля. Такими людьми пишаються», - каже кременчужанка Тетяна і на її обличчі з’являються сльози.
Поки в палаці культури тривало прощання, сльози з'являлися на обличчях багатьох людей. А коли труну з тілом загиблого Героя виносили з палацу культури, усі присутні стали на коліна, проводжаючи Валентина в останню путь.
Тіло з труною військового відвезли до Свято-Миколаївського собору Кременчука, далі його поховають на Алеї Героїв на Свіштовському цвинтарі.
Олег Булашев
Фото Олександра Попенка
Підписуйся на розсилку новин на каналі Telegram. Дізнавайся першим найважливіші та найцікавіші новини!
