75-річчю відновлення присвячується.
Крюківський міст — це важлива транспортна артерія Кременчука через річку Дніпро, яка з'єднує правобережну частину міста з лівобережною. Сьогодні через міст проходять дві траси національного значення: Н08 Бориспіль — Дніпро — Запоріжжя — Маріуполь та М22 Полтава — Олександрія. Щодоби міст перетинають до трьох тисяч вантажних автомобілів, забезпечуючи рух людей та товарів між регіонами. Цього місяця, а саме 21 грудня 2024 року, виповнюється 75 років, як ввели в експлуатацію відновлений Крюківський міст.
Цієї теми торкнулась виконуюча обов'язків Кременчуцького краєзнавчого музею Алла Гайшинська під час заходу «Віртуальна екскурсія Крюковим» у бібліотеці, що на вул. Соборній.
Перший міст через Дніпро
Будівництво першого мосту через Дніпро у Кременчуці розпочалося після прокладання залізничних ліній Харків—Кременчук та Єлисаветград—Крюків. Його відкрили 7 квітня (25 березня) 1872 року. Проєктом керував інженер-полковник Аманд Струве, який до цього успішно реалізував масштабні залізничні ініціативи в Києві.
«Міст складався з 22 сталевих ферм, встановлених на кам'яних основах, що досягали скелястого ґрунту, тобто до самого українського кристалічного щита. Опори звели із місцевого граніту. Його довжина становила близько 962 метрів. Верхня частина мосту була облаштована настилом для екіпажів, а по центру прокладено рейковий шлях», – розповіла Гайшинська.
Для безпеки пішоходів на консолях винесли хідники для пересування пішоходів, щоб люди не потрапили під транспорт.
Вона нагадала про рекордну швидкість будівництва мосту. Адже планувалося, що його зведення займе три роки, але Струве закінчив роботу за 2 роки, зекономивши казні майже 1 млн руб. Після завершення будівництва міст став ключовою ланкою у залізничному сполученні між Харковом, Одесою та Миколаєвом, відкривши доступ до чорноморських портів для вантажів.
Після завершення будівництва Крюківського мосту вулиця Харчова (зараз це вул. Тараса Шевченка), до якої виходив міст, перетворилася на одну з найжвавіших транспортних магістралей міста. Зараз мостова конструкція на лівобережжі виходить на вул. Небесної Сотні.
«Нагадую, що тоді для екіпажів проїзд був платним. Платив не різник, а пасажир. Якщо не заплатив, то у Крюків чи з Крюкова не потрапиш», – повідомила Гайшинська.
Із відкритих джерел відомо, що зовсім скоро, у 1894 році Харківсько-Миколаївську залізницю, до якої входив й Крюківський міст, об'єднали з іншими залізничними гілками, утворивши Курсько-Харківсько-Севастопольську залізницю, яка стала стратегічною транспортною мережею.
Крюківський міст зазнавав руйнувань неодноразово. Очільниця музею нагадує, що під час громадянської війни 1917-21 років його зруйнували. Потім відбудували. Декілька разів міст руйнували й у Другу світову війну. Перший з них–у липні 1941 року, коли в споруду потрапила авіабомба нацистів, внаслідок чого постраждала 88-метрова ферма.
«Але протягом досить короткого часу міст був поставлений знову на місце. Хто пам'ятає, хто ходив коли-небудь пішки або дивився, от нижче по течії є декілька опор. І мені завжди доказують, що це і є опори старого мосту. Я нагадую, що насправді – це не опори старого мосту, а того мосту, який будували німецькі окупанти у 1942 році. І руками, звичайно, радянських військовополонених. У 1943 році, відступаючи, вони його підірвали разом із залізничним мостом. Однак це їм не допомогло. В 44-му році залізничний міст уже відремонтували. По ньому пішли ешелони. Все було добре», – розповіла Гайшинська.
Вона акцентує, що для автотранспорту звели дерев’яний наплавний міст.
Історія відновлення після війни
Із відкритих джерел відомо, що у 1945 року «Трансмістпроєкт» почав роботу над створенням проєкту відновлення підірваного відступаючими німцями мосту. Гайшинська нагадала, що, згідно із новим проєктом, міст відновлювався на дореволюційних биках і тому став двоярусним. У порівнянні зі старим варіантом збільшили його довжину коштом збільшення спусків. Металеві конструкції старого мосту розрізали на металолом, але підводні споруди, зведені ще в 1872 році, вирішили залишити. Їх визнали міцними та здатними витримати великі навантаження навіть за сучасних умов. При цьому, із 1947 по 1949 роки ремонт мосту став одним із наймасштабніших інфраструктурних проєктів у регіоні. Відновлення конструкції здійснювалося силами містобудзагону №1 Міністерства шляхів сполучення, до якого долучилися близько трьох тисяч працівників, включно з трудовими колективами промислових підприємств Кременчука. На початковому етапі розчищали русло річки Дніпро та демонтували старий міст, який попри серйозні пошкодження частково зберіг свою структуру (8 прогонів залишилися цілими, три були зруйновані).
«21 грудня 1949 року було урочисто введено в експлуатацію новий залізнично-автомобільний міст через Дніпро, який знову з’єднав центральну частину Кременчука та Крюків. Цю подію присвятили Дню народження Йосипа Сталіна, що підкреслювало її значення у післявоєнній відбудові країни», – продовжувала розповідь Гайшинська.
Вона акцентувала, що відбудова Крюківського мосту стала не лише символом відновлення Кременчука, а й стратегічно важливим кроком у забезпеченні транспортного сполучення між правим та лівим берегами Дніпра. Міст продовжує виконувати цю роль і сьогодні, залишаючись ключовою артерією для регіону.
Ремонти та повернення руху електротранспорту
У 1988 році відбувся капітальний ремонт Крюківського мосту. У 2007 році його знову відремонтовано, але вже через декілька місяців виявилися деякі дефекти асфальтового покриття. Наприкінці 2010 року влада міста просила виділити гроші на реконструкцію конструкції, але цього не зробили.
5 грудня 2018 року через Крюківський міст у тестовому режимі проїхав тролейбус для перевірки, як вписується «рогатий» в габарити проїжджої смуги на мосту, де та як краще здійснити розворот на правому березі тощо. Тестовий заїзд пройшов вдало. Зараз на Крюків курсує тролейбус №26А+, на Раківку – автобус №25А+, який нерідко замінюють тролейбусом. Тож проблем дістатися із одного боку Дніпра на інший немає.
Президенти та міст
У 1993 році Президент України Леонід Кучма заявив, що міст будуть споруджувати японці. Однак це питання відклали. Уже в 2006 році уряд виділив 10 млн грн на розробку техніко-економічного обґрунтування нового мостового переходу, наступним етапом мало стати затвердження його Кабінетом міністрів України.
У лютому 2012 року під час свого візиту до Кременчука Президент України Віктор Янукович заявив, що розпочати будівництво мосту можна вже у 2013 році. У травні цього ж року виділено 35 млн 300 тис грн на проєктування мосту. Але на тому все й скінчилось. До будівництва нової споруди у Кременчуці повернулись за часів президентства Володимира Зеленського. 21 жовтня 2020 року на офіційному сайті «Укравтодору» з'явилось повідомлення про оголошення тендеру на будівництво вантового мосту у Кременчуці. Орієнтовний термін початку будівельних робіт — весна 2021 року.
Історія про новий міст
Для будівництва нового мосту через Дніпро у Кременчуці наприкінці 2021 року звели новий бетонний завод. Усе обладнання – італійського виробництва. Нову споруду мала будувати турецька фірма. Тож із Стамбула вийшов транш техніки — додаткові баржі та бурова установка для проведення робіт. Новий міст планувався вантовим, з 4-ма смугами руху (по дві в кожному напрямку), загальна довжина споруд становитиме понад 3 км. «Укравтодор» планував завершити проєкт за три роки. На початку 2022 року в акваторії Дніпра працівники мали б звести 2 залізобетонні пілони висотою разом із фундаментом близько 115 м. Для виконання цієї роботи залучали найбільший криголам в Україні «Нібулон 10», який дозволяв працювати на скутому кригою Дніпрі. Турецька підрядна організація «Doğuş Grubu» працювала цілодобово. Загалом на будівництві мосту залучили 239 осіб: 127 українських та 112 турецьких фахівців. А щодо техніки, то більшу її частину доставили до Кременчука Чорним морем із Туреччини.
У перші дні повномасштабного російського вторгнення в Україну будівники — фахівці з турецької компанії покинули територію України, будівництво призупинили. Зараз стало відомо, що угоду на зведення мосту пролонговано, але роботи вести неможливо.
Нагадаємо, за допомогою криголаму доставили техніку для будівництва нового мосту у Кременчуці.
В Кременчуге началось создание пилонов будущего моста через реку Днепр.
Олена Ліпошко за матеріалами відкритих джерел
Фото з інтернету та сайту «Окраїни Кременчука»
Підписуйся на розсилку новин на каналі Telegram. Дізнавайся першим найважливіші та найцікавіші новини!
