Кременчугская газета
Понедельник, 28 Мая 2018 года
Facebook Twitter Instagram Кременчугская газета на Youtube

Вы здесь

«Золото» на смітті Деївки: суперможливості для Кременчука, які не потрібні мерії

 

11 февраля 2018 09:00
«Золото» на смітті Деївки: суперможливості для Кременчука, які не потрібні мерії

Питання переробки сміття у нашому місті розглядається вже не перший рік. Наразі для його вирішення можновладці мають намір взяти черговий мільйонний валютний кредит. Чи існують альтернативні, менш затратні варіанти переробки вторинної сировини?

Використовувати на користь кременчужан гроші, які буквально лежать на Деївському звалищі, міська влада, здається, не збирається. Такого парадоксального висновку можна дійти, аналізуючи відсутність кроків мерії щодо започаткування високоприбуткового бізнесу на переробці сміття Деївки при мізерних (як для Кременчука) власних  інвестиціях. Як виявляється, понад 100 млн грн доходу від переробки сміття, про які нещодавно заявила депутатка міськради Оксана Піддубна, в мера чомусь не викликають захоплення – лише критику. Хоча є всі підстави вважати інакше. Й ось чому.

Минулого року депутати та мер поставили крапку на багаторічних спробах німця Йорга Майснера розпочати прибутковий бізнес на Деївському звалищі шляхом видобутку газу, що утворюється від гниття захороненого там сміття. Але не встигли вщухнути пристрасті навколо цього, як депутат Піддубна своїм запитом під час минулорічної листопадової сесії міськради знову підняла тему заробляння коштів на звалищі, але вже шляхом встановлення та запуску роботи сміттєсортувальної лінії.

«Мені стало відомо про існування на території Кременчука факторів, що дозволяють щорічно отримувати прибуток від реалізації вторсировини (гофротара, папір, скло, гума, метал а інше), яку можна добувати внаслідок сортування сміття, що завозиться з усього міста на Деївське звалище. Орієнтовний щорічний прибуток за мінімальними розрахунками може складати 60-70 млн грн щорічно. Для цього потрібно встановити сміттєсортувальну лінію, ринкова вартість якої (залежно від продуктивності) коливається від 5 до 10 млн грн.  Дані кошти цілком реально передбачити в міському бюджеті на наступний рік», – повідомляла  тоді  Піддубна.

Також вона додала, що за інформацією комунального підприємства «Кременчук Інвест», щорічно можна переробляти 150 тис кубометрів сміття, що становить не менше 50 тис тон відсортованої сировини. Останню можна й потрібно реалізовувати через торги на платформі «Прозоро. Продажі».

«Враховуючи вищевикладене, прошу створити робочу групу з вивчення та опрацювання питання будівництва сміттєсортувальної лінії на Деївському звалищі. Наголошую, що дане питання є стратегічним для Кременчука та дозволить прискорити впровадження заходів енергозбереження та зрештою вирішити захмарні оплати теплоенергії», – заявила депутатка.

Мер Кременчука навіть здивувався, що Піддубна «дала перший робочий запит»,  який депутати підтримали.

Про що свідчать цифри?

Але, як показали наступні події, позитивне рішення депкорпусу  та мера стосовно ініціативи встановити сміттєсортувальну лінію нічого не значить, оскільки... мерія взяла курс на отримання чергового кредиту від ЄБРР у розмірі 10 млн евро під будівництво сміттєпереробного заводу.

Як офіційно зазначив у своєму листі мер, сміттєпереробний комплекс на Деївці має стати реальністю лише за 7-8 років (!).

Нічого дивного, але Піддубна виклала на розсуд громадськості декілька вагомих «але».

28 січня 2018 року вона звернула увагу на те, що 1 січня цього року вступили в дію зміни до Закону України «Про відходи», згідно з якими просто закопувати сміття без попередньої переробки забороняється. У цьому випадку можна говорити про злочинну недбалість мерії, що може згодом призвести до катастрофічних наслідків за львівським сценарієм.

Крім цього, на своїй сторінці у Фейсбуку  Піддубна повідомила уточнені цифри по прибутках, які можна отримувати після встановлення та запуску сміттєсортувальної лінії на звалищі: замість раніше озвучених 60-70 млн грн вже фігурували куди більш солідні 138 млн 700 тис грн (!).

При цьому вона пояснила, яким чином отримала таку цифру.

«Місту не потрібно залазити у боргову кабалу (кредити ЄБРР на енергозбереження в комунальній сфері – ред.), якщо гроші буквально лежать на Деївському сміттєзвалищі у вигляді цінної вторсировини, яка коштує грошей ...

...У своїй анкеті КП «Кременчук-Інвест» вказало (березень 2016 року – ред.), що на Деївку щороку вивозять орієнтовно 450 тис кубів сміття, що у перекладі на масу складає орієнтовні 135-150 тис тон твердих побутових відходів.

Наші комунальники з «Кременчук Інвест» виявилися дуже «скромними», вказавши, що з цих 135-150 тис тон сміття не менше 30% буде мати цінність.

Зовсім іншу інформацію надають виробники сміттєсортувального обладнання, яке встановлюється по всій Україні, але чомусь не у Кременчуці.

Якщо розбити відходи по типам, то їх частки будуть виглядати наступним чином:

• макулатура – 35%, • склобій – 3%,

• полімери – 6%,       • метал – 4%,

• текстиль, гума, шкіра – разом 1%,

• дерево – 2%,    • органіка – 40%.

По вказаних позиціях видно, що сортувати та продавати можна не 30, а всі 50%, не рахуючи органіку (харчові відходи).

Якщо брати найменше значення по тонах (135 тис тон), то матимемо 67 тис 500 тон цінної вторсировини, яку можна продавати через майданчик «Прозорро. Продажі».

За даними виробників сміттєсортувального обладнання, тільки по 4 позиціях сміття за день можна заробляти щонайменше 380 тис грн. 

За рік сума мінімального заробітку на продажу сміття складатиме 138 млн 700 тис грн.

КРЕДИТ ЄБРР НЕ ПОТРІБЕН, оскільки сама сміттєсортувальна лінія відповідної продуктивності нині коштує до 13 млн грн. Ще приблизно стільки ж коштуватиме бетонування майданчику під цех та зведення ангарів. Максимум – це 20-25 млн грн загалом, що в 12-15 раз менше кредиту, який хочуть отримати від ЄБРР під сміттєзавод. 

Навіщо витрачати до 6-7 років на реалізацію такого проекту під захмарний кредит, якщо за півроку можна встановити лінію та отримати прибуток вже цього року? Питання риторичне.

ЩОРІЧНИЙ ЧИСТИЙ ДОХІД від сміттєсортування (після виплати зарплати сортувальникам, сплати електроенергії, амортизації і тд.) у розмірі орієнтовних 125-130 млн грн (!) є куди витратити (модернізація дірявих тепломереж КП «Теплоенерго», впровадження енергозбереження не тільки в комунзакладах міста, але й у приватному секторі, в тих же ОСББ)», – повідомила Піддубна 28 січня.

Замість висновку

Схожих із Піддубною поглядів на «сміттєве питання» дотримується екс-віце-мер Кременчука Валерій Медведовський, який дуже сумнівається у доцільності брати кредит ЄБРР у 10 млн евро на сміттєпереробний комплекс. 

Кременчуцькій газеті він повідомив, що за часів мера Олега Бабаєва сміттєпереробка вважалася перспективною темою, яка встигла дорости до проекту, що дійшов до стадії експертизи. Але в 2014 році, коли Олега Бабаєва вбили, справа із впровадженням сміттєпереробки за передовою технологією зупинилася.

Чи надовго?

Оскільки наведені факти та цифри – річ вперта. По-перше, гроші зі сміття Деївки (не менше 100 млн грн щороку) – це власні комунальні кошти Кременчука, які можна витратити на нагальні потреби: утеплення об’єктів комунальної сфери, модернізацію теплогосподарства «Теплоенерго», підтримку ОСББ у їхніх намаганнях щодо енергоефективності. 

По-друге, це не кредит від ЄБРР, який слід віддавати з відсотками та з урахуванням курсу евро, який постійно норовить зрости. Зрештою, гроші на смітті можуть бути локомотивом перетворень у Кременчуці, оскільки 380 тис грн прибутку щодня (або 138 млн 700 тис гривень на рік) є суттєвим активом, який утворюється при вирішенні екологічної проблеми, аби уникнути львівської екокатастрофи. 

По-третє, чекати заявлених 7-8 років немає сенсу, бо одного прекрасного дня Кременчук може накрити сміттєвий колапс за львівським сценарієм.

Однак мер Кременчука Віталій Малецький із такими підрахунками, схоже, не згоден.

«Я не знаю, хто вам дав цифри. Інколи треба проводити техніко-економічний аналіз. Тому беріть ручку, калькулятор, того спеціаліста, який все рахував, сядемо разом, подивимося, як все це може відбуватися», – зазначив міський голова 29 січня, відповідаючи на запитання Піддубної під час брифінгу з журналістами.

 

Фото зі сторінки Facebook Оксани Піддубної

Володимир Остапчук

Подпишись на нас

Facebook Twitter Instagram Кременчугская газета на Youtube telegram Facebook Live
Если Вы нашли ошибку в тексте, выделите слово, нажмите CTRL+Enter и отправьте сообщение в редакцию

Другие новости

Загрузка...
Афиша Кременчуга
Орфографическая ошибка в тексте:
Чтобы сообщить об ошибке, нажмите кнопку "Отправить сообщение об ошибке". Также вы можете добавить свой комментарий.

Мы в Telegram

Подписаться