Перша гуманітарна допомога від «Help heroes of Ukraine» вже вражає сумою – дитяча міська лікарня отримала вантаж майже на 1 млн грн.
Кременчуцька міська дитяча лікарня 23 лютого отримала гуманітарну допомогу від одного з найбільших Благодійних фондів США – «Help heroes of Ukraine». Про це розповіли представники цього фонду у центральному регіоні екс-депутат міської ради, волонтер Дмитро Кавунник та волонтер Костянтин Рубан. За їхніми словами, до складу вантажу увійшло багато хірургічних наборів та допоміжних засобів, які допоможуть не тільки лікувати дітей, а й тим, хто їх лікує. Це перша допомога міській лікарні від американського фонду, але не остання.
Рубан розповів, що БФ «Help heroes of Ukraine» входить до 10 лідерів, які допомагають саме Україні, а також входить в трійку нашої країни, які підтримають мешканців та військових.
«Дуже багато допомоги було саме військовим, понад 2 тисячі тонн гуманітарної допомоги ми вже розвезли по всій Україні», – зазначив Костянтин.
Медичні вироби, які привезли цього дня, використовуватимуться у різних відділеннях дитячого медзакладу. Про це розповів хірург лікарні Олег Давидов.
«Ними будуть проводитися, наприклад, дренування, пункція пероральної порожнини. Використовуватися вони будуть у відділеннях реанімації та інтенсивної терапії, соматичних відділеннях, у маніпуляційних кабінетах», – сповістив він.
Хірург вказав на дуже високу якість медичних наборів.
«Там все: починаючи від масочки, закінчуючи шовним матеріалом, який буде використовуватися при виконанні цієї процедури», – розповів хірург.
За словами Рубана, до лікарні привезли вантаж вагою до 1 т 500 кг. Медичних препаратів тут немає. Але є дезінфектори та інші миючи засоби, халати для хірургів тощо. Щодо загальної вартості гуманітарної допомоги, то це до 1 млн грн.
Як все починалося
З Костянтином Рубаном журналістка нашої редакції спілкувалася у липні 2022 року. Тоді волонтер розповідав, як разом з друзями допомагав військовим. На той час, за його словами, було важко шукати кошти, які витрачали на потреби Збройних сил України, існували проблеми з постачанням речей, закуплених по заявках військових тощо. Напередодні передачі гуманітарної допомоги дитячій лікарні ми знову зустрілися з Костянтином і запитали, що змінилося за цей час та як вдалося вийти на один з найбільших благодійних фондів США «Help Heroes Of Ukraine»?
- Дійсно, раніше було важко збирати кошти, адже завжди хочеться знайти мільйони, бо допомогти хочеться масово. Тоді ми могли щомісяця зібрати в межах 100 тис грн. І залучали багато власних коштів, коли виїжджали на передову. Потім наша діяльність трохи притихла. Тоді я зрозумів, що треба з кимось об’єднуватися. Це дає можливість отримати більший результат. Я спілкувався з моїми друзями, які зараз живуть у США, у місті Чикаго – Роман Заболотовський, Денис Панін. Це одни з засновників фонду. Мені їм порекомендував давній друг Денис Гавріков (Deny Montana), який також живе у Штатах. Після чого ми певний час зідзвонювалися, обмінювалися інформацією. То вже в них просив 2 автівки для однієї з військових бригад. Мені не відмовили. Після підготовки усіх документів машини ми передали військовим.
Я продовжував спілкуватися з представниками фонду і одного разу запитав, чи потрібна їм допомога у нашому регіоні, наприклад, у логістиці. Отримав стверджувальну відповідь. Тож Заболотовський (директор фонду) приблизно місяць тому запропонував мені у центральному регіоні створити певний хаб гуманітарної та військової допомоги. Все це відбувається зараз лише на довірі.
Після чого я почав їздити по лікарнях, спілкуватися з людьми, виявляти потреби, щоб відправити запит до фонду. Ось, 20 лютого до нас приїхала перша фура допомоги – 20 тонн.
Першу партію передаємо в дитячу міську лікарню. Це не просто допомога – це хірургічні набори, які коштують надто дорого. Вартість одного – в межах трьох тисяч гривень. Зазначу, загалом медицини приїхало 15 палетів, тобто тонни цих наборів. Американці надсилають багато дитячих речей. Вчора (розмова велася 22 лютого, ред.) розпаковували рюкзачок (яких також цілий палет). На кожному з них є бирка з вказівкою для дівчинки чи хлопчика він та для дитини якого віку. В середині може бути все: починаючи від зубної пасти до якоїсь електронної іграшки. Я ще туди вкладають записку: «Думками і молитвами з вами щодня. Україна завжди чекатиме на вас.
Ваші латвійські друзі з Чикаго» і вказують зворотну адресу.
- Фонд «Help Heroes Of Ukraine» допомагає не лише військовим, а й цивільним. У чому вона полягатиме?
- По-перше, це медичні набори, якими можуть користуватися лікарі, якщо, не дай Боже, якщо комусь знадобиться операція. Окрім іншого до нас привозять печиво, продукти. З цього ми будемо комплектувати побутові набори.
- Де ви будете роздавати ці пакунки та яка категорія її населення отримуватиме?
- Для цього ми зв’язуємося з нашими місцевими волонтерами. Так, наприклад, ми зустрічалися з Сергієм Радченком (засновник Благодійного фонду «Ми поряд», ред.). В нього вже є сформований перелік громадян, які потребують допомоги. Це не лише внутрішньо переміщені особи, а й ті, хто дійсно опинився у скрутному становищі. Саме їм і будемо допомагати. Загалом в нього зараз потреба у 7 тисяч наборів (продуктових, побутових тощо).
Сергія Радченка я знаю зі школи і тільки з гарного боку, тому, скоріш за все, він буде єдиним, з ким фонд працюватиме у цьому напрямку.
- Тобто ви не будете у соцмережах створювати певну групу для реєстрації людей, які потребують допомоги?
- У цьому немає сенсу. Адже є люди, в котрих це вже налагоджених процес, вони знають кому роздавати.
- Ще один пункт, за яким фонд може допомагати – підтримка людей, які постраждали внаслідок ворожих обстрілів. Чи проводитиметься робота у цьому напрямку у нашому регіоні?
- Обов’язково. Найближчим часом ми плануємо поїздку вздовж лінії фронту. У кількох автобусах буде вантаж з допомогою, яку роздаватимуть людям, які постраждали. Це мешканці Донецької, Харківської областей.
- Чи може допомогти фонд, наприклад, мешканцям Нової Знам’янки, Рокитного чи Чечелевого, які постраждали внаслідок ракетного обстрілу?
- Так, звісно. Ми хочемо допомогти усім. Але поки не можемо охопите усе, бо не вистачає часу на обробку усіх потреб. У майбутньому ми плануємо роздавати допомогу з урахуванням мешканців Кременчуцького району. Для цього я вже почав спілкуватися з головами різних об’єднань територіальних громад.
- З якою періодичністю ви можете отримувати такий великий вантаж допомоги?
- Ми можемо отримувати стільки, скільки нам потрібно. Знаєте, поганий той волонтер, на складі якого щось залишається. Тому ми маємо у найкоротший термін ці 20 тонн, які зараз надійшли, розподілити за призначенням, а потім знову замовляти.
Ми тільки починаємо і намагатиметься допомагати усім. Ми розробляємо різні проєкти, зокрема допомога дитячим будинкам, є ідея працювати з Державної службою надзвичайний ситуацій.
- Чи дійсно, що маленькі благодійні фонди зараз перестають існувати, а деякі поєднуються з великими?
- Так, це дійсно так. Це реалії життя. А ще є нечесні волонтери – з ними ніхто не хоче працювати, тому вони залишаються маленькими. Активні – приєднуються до інших.
- Скільки працівників у представництві фонду у Кременчуці?
- Десь 10.
- Вони волонтери чи якусь зарплатню отримують?
- Ні. Вони мають власні кошти, які заробляли до повномасштабного вторгнення росії в Україну. Все робиться на добровільних засадах. Фонд покриває всю логістику до Кременчука. Далі – все на наших плечах. У нас планується поїздка, на яку я буду змушений збирати кошти. Адже потрібно знайти приблизно 20 тис грн. В мене теж є родина і я не можу легко витягнути їх із сімейного бюджету.
Нагадаємо, кременчуцький волонтер Рубан про те, як везти допомогу на лінію фронту.
Олена Сінтюріна
Фото Олександра Попенка
