Кременчугская газета
Вторник, 21 Ноября 2017 года
Facebook Twitter Instagram Кременчугская газета на Youtube

Вы здесь

Кременчужанин – екс-головний фінансист Києва та екс-заступник міністра ЖКГ Крамаренко займається садівництвом і збирається перепливати Ла-Манш

7 июля 2017
Кременчужанин – екс-головний фінансист Києва та екс-заступник міністра ЖКГ Руслан Крамаренко займається садівництвом і збирається перепливати Ла-Манш

Руслан Крамаренко – досить відома в країні людина. Кілька років був заступником міністра ЖКГ, потім – першим заступником Київської міської державної адміністрації. Нині взявся за сільське господарство.

Кременчужанин за походженням Руслан Крамаренко четвертий рік займається садівництвом. Окрім інвестицій в управляючу компанію «Місто для людей» (колишній «Добробит»), він вкладає свої сили та енергію у вирощування яблук, горіхів і досить рідкісної для нашого краю ягоди - їстівної жимолості, яка один із пріоритетів у господарстві Крамаренка. На сьогодні під жимолость він віддав 20 соток землі, але це – лише початок. Наступного року розраховує засадити вже 5 гектарів їстівною родичкою «вовчих ягід»…

Руслан говорить: поки що ця ягода на наших землях не дуже поширена. Та має чудові перспективи. Адже її з радістю забере харчова промисловість, тому що жимолость – чудовий природній барвник. У ній вітаміну С стільки ж, як у лимоні. А крім того, це – одна із смачних і корисних ранніх ягід, що добре приживається в нашому кліматі й дає хороший урожай. Тож згодом подумує про те, щоб налагодити ще й лінію з випуску джемів…

«Враховуючи мораторій на землю, не схотів вкладати великі кошти в велике господарство, тому що розумію: рано чи пізно ситуація змінюватиметься. Тому вирішив поки що обмежитися тією землею, що належала родині, – розповідає Руслан Крамаренко. – Батько – колишній військовий, уже років 20 на пенсії, теж живе у селі й обробляє землю. Побачив, які гарні яблука ростуть у сусідів батька; згодом мені попалася на очі стаття про фермера з Черкаської області, що збирає яблук по 50-70 тонн із гектару. Поїхав до нього, поспілкувався, подивився сад… Звичайно, раніше я мав якийсь там город, бував у селі, але ж серйозного досвіду садівництва не мав. Тож цікавився усім, консультувався. Замовив у цього фермера чотири сорти яблунь, засадив 2 гектари.

Після того з приятелем кілька разів з’їздив у Польщу, побачив уздовж траси великі сади фундука. Купив там саджанців, спочатку на два гектари, потім на три… Нині маю 15 гектарів горіха-фундука. Сортів у мене три: «Каталонський», «Барселонський» і «Халле». Знаю, що горіх буде плодоносити на одному місці 120 років». Й жартома додає: Але найбагатшим буде правнук, який потім виріже ці горіхи й здасть на деревину, бо вона вважається однією з найцінніших…».

Ліщина квітне у лютому

Руслан Крамаренко говорить: особливих проблем із вирощуванням горіхів немає. Звісно, трапляються заморозки й посуха. Але з другим він впорався вже: частково на полях крапельний полив, частково – поливає механічним способом.

«Усе, що посадив чотири роки тому, прийнялося на 95%, – розповідає господар. – Три роки тому прийнялися 90% саджанців. А ось із посадженого позаминулого року вижило лише 35%». Вплинула погода, раннє весняне потепління, яке потім змінилося заморозком…

Цього року вже заклав маточник. Руслан Крамаренко зараз шукає нові землі для ліщини. Також намагається поширювати крапельний полив все більші території. Говорить: побачив, що горіхи люблять воду, краще ростуть за регулярного поливу. Урожаї поки що невеликі. Минулого року було десь зо 50 кілограмів.

Особливістю фундука є те, що він квітне… у лютому. Але бджілки йому не потрібні. Тому що запилюється сам – має «чоловічі» та «жіночі» деревця. Тож це також слід враховувати під час посадки.

Жимолость посадив, бо сім’я любить ягоди

Жимолостю зацікавився, бо рідні полюбляють таку ягоду, як лохина (або російською, голубика). Минулого року, як їздив до Польщі, купив саджанці лохини й жимолості. Згодом підприємець збирається поставити лінію з переробки ягід та фруктів. Адже можна переробляти на джеми й жимолость, і яблука. Крім того, в сусідніх господарствах люди вирощують полуницю та інші ягоди.

Нині в саду працює троє осіб, також у господарстві є два трактори та кілька приладів до них. Механізація значно полегшує працю. Горіхи доводиться обприскувати шість разів на рік.

«У мене агроном працює за угодою, – розповідає господар. – Він ніби лікар: приїхав, подивився, дав поради…»

Найбільше витрат пішло на підготовку саду: півтора року вносили в землю добрива, купували саджанці. Значно більше людей потрібно було на закладку дерев.

Руслан Крамаренко говорить: перш ніж братися за вирощування якоїсь культури, вивчав досвід інших, читав літературу.

Зараз фермер користується комплексними добривами. Каже: якщо брати просто перегній чи жом, то потім буде багато бур’яну та й шкідники можуть з’явитися будь-які. Тому спеціально підготовлене комплексне міндобриво – річ значно вигідніша і навіть обходиться дешевше, бо на її завезення потрібно значно менше техніки.

Не соромтеся спілкуватися з досвідченими садівниками!

Тим людям, які лише збираються зайнятися садівництвом, Руслан Крамаренко радить не боятися експериментувати. Хоча при цьому не варто гнатися за обсягами, щоб не зазнати великих збитків. «І звичайно ж, краще почитати літературу, а вже потім купувати рослину й саджати її, – говорить господар. – Бо ми зазначив робимо навпаки».

Крім того, з досвіду інших європейських країн почерпнув те, що варто радитися з досвідченими садівниками.

«У країнах Європи люди не замикаються на власному господарстві, – говорить Р.Крамаренко. – Натомість створюють співтовариства, проводять виставки, спілкуються у чатах. Обговорюють, хвороби, проблеми, обмінюються сортами… Загалом є три складові успіху – спілкування, відсутність страху й дбайливе ставлення до рослин».

На за питання, звідки у людини, що довгий час прожила в Києві, тяга до сільського господарства, усміхається: мав досвід у дитинстві. Батько-військовослужбовець після виходу на пенсію певний час жив у селі.

«У батьків були кролі. Коли зі школи приходив, мені треба було два мішки бур’яну нарізати, - пригадує Руслан Крамаренко й додає: майбутню дружину коли обирав, рідні казали: поїдемо полоти картоплю, подивимося, наскільки вправна... Виявилася, таки хорошою господинею».

 

Нині у родині двоє доньок. Але тато, окрім роботи, має хобі – плавання. Цього року, 23 липня, Руслан Крамаренко вирішив взяти участь у всесвітньому змаганні – переплисти Ла-Манш. Справа це нелегка й досить ризикована. Тож спортсмен активно тренується щодня: плавання в Кременчуцькому морі, велосипед… Майже щодня в Фейсбуку викладає звіти про подолані відстані.

Фінал запливу через Ла-Манш відбудеться 23 липня.

Учасникам зі всього світу доведеться здолати більше 32 кілометрів у холодній воді!

Першому українцеві, який перепливав протоку більше десяти років тому, Ігорю Ненькові, довелося плисти 10 годин 30 хвилин! Після повернення на берег, він сказав, що було досить важко.

Руслан Крамаренко розуміє,наскільки серйозною має бути підготовка. Розповідає, що допускають до змагань після проходження двох медкомісій. Однак, він вірить в те, що зможе здолати всі перепони. Вболіваймо за земляка!

 

Юлія Билина, сайт Репортер

Если Вы нашли ошибку в тексте, выделите слово, нажмите CTRL+Enter и отправьте сообщение в редакцию
Конкурсы
  • «Кременчугская газета» готова сделать подарки любителям КВН

    «Кременчугская газета» готова сделать подарки любителям КВН

    Пять пригласительных на двух человек ждут победителей розыгрыша редакции.

Афиша Кременчуга
Орфографическая ошибка в тексте:
Чтобы сообщить об ошибке, нажмите кнопку "Отправить сообщение об ошибке". Также вы можете добавить свой комментарий.

Мы в Telegram

Подписаться