На нас впала стеля, лампи, вентиляційна система і кондиціонери - все, що знаходилось над нами.
На сторінці helpdeskmedia оприлюднили розповідь кременчужанки Наталії, яка працювала в магазині "Люксоптика", що знаходився в торговому центрі "Амстор". Під час того, як рашисти нанесли удар, жінка перебувала на своєму робочому місці.
Наталія розповіла, як рятувались із зруйнованої будівлі. Події вона описує в теперішньому часі...
"Амстор" - доволі популярне місце, багато людей. Близько 400 людей лише співробітників, магазини всі працюють. Парковка не була настільки пустою, як видно на відео після вибуху, просто машини відразу почали роз'їжджатися.
У "Амсторі" персонал під час тривог намагається виходити, хоча, звісно, не всі, багатьом спекотно на вулиці, не хочеться бігати туди-сюди. Часто відвідувачі під час тривоги просили дівчат варити їм каву... Кажуть одна із них (дівчат, ред.) в лікарні...
Кожної тривоги, коли мої колеги не хотіли виходити, я казала: "Уявіть, колись вийдемо і це рятує наше життя". Ця фраза була дуже мотивуюча і ми виходили.
Вчора (27 червня, ред.) я прийшла на роботу раніше. Взяла смачну каву, одягла новий халат. Пролунала перша тривога. Я намагалась завжди виходити. Ми з адміністратором магазина перечекали тривогу і повернулись.
У мене була клієнтка на діагностиці. За нею прийшла наступна: вагітна із маленькою дитиною у візочку, і її чоловік. Я не хотіла проводити другу діагностику під час тривоги, але так вийшло - всі наполягли, і ми були в кабінеті.
Момент вибуха я пам'ятаю. Це був яскравий спалах, на долю секунди здалось, що це перенапруга в електромережі, наші лампи стали світити яскравіше. Потім різко все погасло, сильний звук у голові, я упала на підлогу під стінку із гіпрсокартону. Навколо скляні вітрини, дуже страшно було, що скалки полетять в нас.
На нас впала стеля, лампи, вентиляційна система і кондиціонери - все, що знаходилось над нами.
Я кричала дівчатам лягти на підлогу - вони почули із 10 разу. Все було в порсі, диму і дуже темно.
Не знаю, скільки часу ми приходили до тями. Було нічим дихати. Магазин був завалений, я ввімкнула ліхтарик на телефоні, і ми рушили до виходу. Намагались переступати скалки і все, що було під ногами.
Хтось гучно кричав: "Наташа, Наташа!". Ми не знали хто і кого гукає. Я спитала дівчат, чи є серед них Наташа. Ми піднялись і пішли далі на крик. Виявилось, що це адміністратор звав мене, він не міг підійти до нас в кабінет.
Вагітна дівчина підслизнулась і впала на скалки і шматки підлоги, ранила ноги.
Інші без травм вийшли. Ніяк не можу пригадати, чи бачила другу дівчину, маю надію вона йшла першою.
Біля дверей стояв дитячий візок, у який страшно було заглядати, він була в скалках і пилюці. Я побачила, що він пустий. На виході із нашого магазину ми зустріли охоронця, який на питання: "Де вихід?" - тільки з 4 разу міг зібратися із силами і відповісти. Ми побігли до запасного виходу.
Далі було відносно нормально, у основному скло і вода, було сантиметра 4 води. Ми сильно надихались порохом, все ще відчувається його запах.
Коли вийшли на вулицю, було багато диму. Людей було багато, бігали, кричали. Ті, хто вибрався, відкашлювались. Я була в шоці. Головне, я побачила маленьку дитину, яка була в нас, на руках у її тата. Стало легше.
Я казала нашому адміністратору, що мені потрібно назад. Можливо, комусь потрібна моя допомога, я за освітою медсестра. Він же схопив мене за руку і сказав, що вже приїхали "Швидкі" і рятувальники, які справляться".
Наталія говорить, що ще не до кінця розуміє, що з нею трапилось, зараз "пуста". Спочатку був адреналін, шок, і лише з часом приходить розуміння всього, що сталось.
Від її роботи залишився ... лише халат.
Також нагадаємо, Уточнені дані: безвісти зниклими у Кременчуці зараз вважають 21 особу
У Кременчук на місце трагедії приїхала Генпрокурор України Венекдиктова
У Кременчуці оголошено триденну жалобу за загиблими внаслідок ракетного удару по ТЦ «Амстор»
У Кременчук на місце трагедії приїхала Генпрокурор України Венекдиктова
Україна відповість на удар по ТЦ в Кременчуці - Арестович
Світлана Павленко
Фото Олександра Попенка
