Кременчуцька газета
Kremenchuk, Poltava Oblast, Ukraine
Четверг, 8 Грудня 2022
Facebook Twitter Instagram Кременчуцька газета на Youtube

Ви є тут

Начальник Кременчуцької РВА Олег Лєднік: про війну та економіку, владу та ворогів

25 вересня 2022

Ексклюзивне і відверте інтерв’ю керманича Кременчуччини.

Про інтерв’ю з начальником Кременчуцької районної військової адміністрації Олегом Лєдніком, який на відміну від міського голови Кременчука Віталія Малецького відкритий до журналістів, ми домовлялися ще на початку вересня. Проте ми не хотіли записувати його поспіхом, а прагнули сісти та поспілкуватися з Олегом Вікторовичем, як то кажуть, по душах, тому розуміли, що розмова триватиме у межах двох годин.

Керманич району не просив заздалегідь надати йому наші запитання, щоб підготуватися до відповідей, а відразу повідомив, що це може статися у 20-х числах місяця, бо графік у нього напружений і треба заздалегідь планувати час.

І ось, як і планували, у зазначений день та час журналісти «Кременчуцької газети» завітали до Лєдніка. Ми часто буваємо в його робочому кабінеті, бо майже щодня з початку повномасштабної війни він проводить брифінги і розповідає про ситуацію в місті та районі, але лише тепер з’явилася можливість запитати про великий вітрильник, який стоїть неподалік робочого столу керівника РВА, про службову кімнату та що в ній знаходиться, про подарунки і квіти…

«Проходьте, проходьте і не соромтеся. Я вас вже чекаю. Чай чи кава?» – як справжній господар питає Олег Вікторович. Ми відмовляємося, бо боїмося, що не встигнемо вкластися у відведений на запис час.

«Ви краще розкажіть, чи не замаленький у вас кабінет і що ви в нього принесли з собою?» – починаємо ми.

Лєднік пригадав, що в кабінеті, коли він був півтори роки тому призначений керівником Кременчуцької райдержадміністрації, були лише меблі.

«Карти району та області, прапор та герби, годинник та великий вітрильник... Все це мої речі. А кабінети я люблю просторі, з живими квітами. І знаєте, якщо квіти ростуть, як у мене, то значить тут позитивна аура. Це, так би мовити, каталізатор настроїв – якщо вони квітнуть, то ми вірно рухаємося», – каже керманич району і показує на три чималих горщики з квітами на підлозі кабінету.

Далі він розповідає про великий вітрильник, який тут також знайшов своє місце. Це подарунок від друга Володимира Машошина. Коли той дарував шхуну, то сказав: «Великому кораблю – велике плавання». Поруч з ним стоїть цікава дощечка, на якій зображено ховраха і міститься напис: «Каждый суслик – агроном».

«Це подарунок водія на День народження. Він знає, що я інколи кажу цю фразу тим, хто дуже багато говорить, а мало вирішує справи», – ділиться з нами спогадами господар кабінету.

Серед шаф, на центральному місці, ми помічаємо фотографію літака Су-25. Виявляється, що це подарунок пану Лєдніку від генерал-лейтенанта Анатолія Кривоножка, який командує протиповітряною обороною.

«Ми раніше один одного не знали, але розпочалася активна фаза війни і ми подружилися. А тепер колективно досягаємо конкретних результатів, однак про це казати заборонено!» – суворо зазначає Олег Вікторович і просить сідати за стіл та розпочинати бесіду.

Перед цим він знову запитує: «Точно чаю не хочете? З цукерками?». Проте ми неприступні – робота перед усім!

Лєднік запрошує за великий стіл для перемовин, але наш оператор Олександр Попенко радить Олегу Вікторовичу присісти за робочий стіл, бо так краще падає світло для відеозйомки.

«До речі, ви це крісло з собою принесли чи воно вам дісталося від попередника?» – запитуємо ми, поки оператор налаштовує необхідне обладнання.

«У мене є традиція – ніколи чужого крісла не займати. Я придбав це крісло і приніс сюди. Як і матрац, який лежить у службовій кімнаті, бо на початку війни ми 24 години проводили на роботі і ночували тут. Не спати ж на столі, а ліжко тут не поставити», – з гумором каже Лєднік.

Далі в ході приготування до бесіди він дуже серйозно додає, що готовий чесно і відкрито спілкуватися, бо журналістів не боїться, а навпаки намагається до них дослухатися, адже представники преси – це також джерело інформації про існуючі проблеми в суспільстві.

«Знаєте, краще вам і всім людям пояснити, що і як, ніж потім виправдовуватися за те, що хтось щось додумав», – каже керівник району і саме в цей час наш оператор дає відмашку на запис інтерв’ю.

Ми заздалегідь ділимо його на блоки: про владу, район, війну та економіку, а також про особисте.

Про владу, район, війну та економіку

- Моє перше запитання: хто запропонував вам стати керманичем Кременчуччини?

- Це питання обговорювалося з депутатами, представниками політичної сили партії «Слуга народу». Пролунала пропозиція про необхідність зробити найкращим новий великий Кременчуцький район. Я зазначив, що з такою задачею впораюся. Тоді губернатор Полтавської області (на той час ним був Олег Синєгубов, авт.) зробив подання до Офісу Президента. Отак воно все й склалося.

- Як до цього віднеслися близькі? Бо ми знаємо, що раніше ви завжди працювали правоохоронцем.

- Так, в мене була доволі успішна кар’єра правоохоронця. І коли я прийняв рішення залишити попередню службу і піти в політику, то своїм рішенням здивував усіх своїх родичів. Це правда.

- Вони вас не відмовляли від цього?

- Ніхто мене від цього не відмовляв, тому ще це не вперше мені доводиться кардинально змінювати своє життя. І, наприклад, мої рідні знають, що якщо я якесь рішення приймаю, то знаю, якою має бути кінцева мета.

- Вже більше року ви очолюєте Кременчуцький район. Скажіть, будь ласка, ворогів встигли нажити?

- Так, на жаль... Але ми всі з вами нажили одного великого ворога у вигляді російської федерації. Після цієї війни, яку ми обов’язково виграємо, я впевнений, що ми всі станемо іншими. Ми будемо більш людяні, більш відверті один до одного і більше допомагатимемо один одному. Так, як це відбувається зараз.

- Розкажіть, що вже встигли зробити за цей період, як очолили Кременчуцькій район, і що було у планах?

- Ви розумієте, що в наш карт-бланш внесли свої зміни військові події. Але рік, що минув, не пройшов даремно. За цей час ми залучили близько 30 млн грн інвестицій на територію Кременчуцького району. Таких залучень до цього не було. Кошти спрямовані на соціально-економічний розвиток Оболоньської, Семенівської, Градизької та Глобинської територіальних громад. Розпочали ремонти дорожнього покриття по всьому Кременчуцькому району. Але війна внесла свої корективи. Виділені кошти направили на ремонт лікарень, придбання ліків, облаштування найпростіших укриттів для дітей в навчальних закладах.

Знаєте, на відновлення доріг Кременчуцького району за останні роки скільки коштів давали? Взагалі нічого. А у минулому на Кременчуцький район виділили десь до 40 млн грн. На цей рік було заплановано до 200 млн грн. Такого результату не було ні в кого. Це не рахуючи дороги Кременчук-Бочки з виїздом на центральну дорогу Харків-Київ. Там держава напряму виділила мільярд гривень.

У нас в планах було відновлення доріг: Глобино-Манжелія-Ламане-Омельник, Глобино-Манжелія-Козельщина і Глобино-Гриньки-Бугаївка. Ці проєкти Агенція місцевих доріг розробляла і подавала, але ж корективи внесла війна. Зараз в Агенції взагалі коштів немає...

А ще ж міст через Дніпро почали будувати. Потім планували ремонтувати дорогу на Дніпропетровськ. Якби не війна, ми збиралися за три роки повністю відновити транспортне сполучення Кременчуцького району. Але ці плани, на жаль, не здійснилися. Почалася активна фаза війни.

- Як ви дізналися про те, що розпочалася війна?

- Над моїм будинком близько 5 ранку на великій швидкості низько пролетів літак. Прокинулись всі. Я зрозумів, що розпочалася війна.

- Яка ваша співпраця з військовими зараз?

- Зараз, що військова адміністрація, що військові, ми – єдине ціле, робимо одну роботу. У нас немає ніяких незрозумілих ситуацій. Наша мета єдина – забезпечити нам Перемогу. І ми впевнено до неї рухаємося.

- У цей складний час велика кількість питань про те, як підтримати інфраструктуру, як зберегти робочі місця. Що ви, як керівник району, робите для цього?

- Щодо інфраструктури, наразі ми розглядаємо різноманітні варіанти її збереження та покращення. Наприклад, щодо відновлення дорожнього покриття, проводимо постійний аналіз – які саме дороги найбільше експлуатуються. У нас є два види експлуатації доріг: це ті, якими ми забезпечуємо доставку людей до робочих місць, а також їх проїзд до дому, та інше направлення – це вантажні автомобілі, які забезпечують стійку економічну ситуацію в регіоні. От, виходячи з того, які пріоритетні завдання: люди чи бізнес, ми і залучаємо кошти на ремонт. Залучати кошти зараз можна тільки в активній співпраці з громадами і з обласним бюджетом. Державний бюджет майже весь направляється на Збройні сили України для боротьби з ворогом. Тому від того, на скільки злагоджено ми можемо співпрацювати між собою, залежить успіх нашої роботи.

Так само і з робочими місцями. Допомагаємо підприємствам і фермерам. Але в умовах війни не можу казати де, що і як. Керівники про це знають.

- Скажіть, будь ласка, Кременчуцька районна військова адміністрація не займається гуманітарною допомогою. Ви казали, що це ваша принципова позиція. Чому це так?

- Я вважаю, адміністрація повинна організовувати процеси, які направлені, по-перше, на підняття і відновлення економіки регіону. По-друге, забезпечення функціонування тих робочих місць, які є, і створення нових. По-третє – це соціальна підтримка нашого населення через фонди соціального захисту, через управління соціального захисту, через ті центри гуманітарної допомоги, які є. І наше завдання цю роботу організовувати. А гуманітарною допомогою повинні займатися ті люди і ті організації, які зможуть це ефективно робити, кому люди довіряють.

- Ви кажете про дороги, про бюджет. Скажіть, яким ви бачите район після війни?

- Після війни буде велике будівництво. На мою думку, воно розпочнеться з того, що ми відбудовуватимемо свою інфраструктуру. А саме: дорожнє сполучення, річкове сполучення, залізничне сполучення. Це дасть можливість розвивати малий, середній і великій бізнес. Інфраструктуру можна порівняти зі скелетом в організмі людини, а бізнес – це м’язи. Якщо ми розвиваємо скелет, м’язи також кріпнуть. В цьому буде запорука розвитку Кременчуцького району.

- А який у вас стиль управління? Ви жорсткий чи м’який керівник?

- Я завжди вважаю, що повноваження можна делегувати. Тож хотілося б, щоб стиль управління був направлений на делегування повноважень. Обговорили, хто, чим займається і побігли по своїм робочим моментам. Ввечері зустрілись, обговорили, в кого, що не вийшло, проаналізували причини. Це називається колективна робота. Я прагну створити колектив, і створюю колектив, який буде займатися повномасштабною роботою. Але, якщо це не вдається, доводиться підключати інші риси характеру і бути більш жорстким.

- У вас є політичні амбіції?

- Зараз в мене немає політичних амбіцій. В мене є амбіції досягти того рівня результату, який допоможе забезпечити нашу Перемогу. Спільно з військовими, спільно з нашими людьми, спільно з усім нашим народом. А ось після реалізації цієї амбітної цілі, будемо вибудовувати вже політичні цілі.

- Ви трудоголік?

- Працювати я вмію.

- Ви користуєтесь соціальними мережами? Де вас можна побачити і що ви там читаєте?

- У мене немає жодної соціальної мережі, окрім Фейсбука, який я завів 2 роки тому, коли пішов на вибори.

- А якими додатками в телефоні ви користуєтесь?

- Це, переважно, месенджери: Вайбер, Ватсап, Сигнал, Телеграм.

- Які у вас відносини з Президентом України Володимиром Зеленським (якщо вони є) і керівником Полтавщини Дмитром Луніним?

- Я Президента нашої країни поважаю. Але особисто з ним не знайомий. З керівником Полтавщини Дмитром Луніним у нас гарні робочі стосунки. Ми знаємо, що ми робимо, ми працюємо, як єдине ціле.

- Яким бачите рішення війни? Що це, на вашу думку, буде затяжний конфлікт чи війна, закінчиться якомога швидше?

- Хотілося б, щоб війна швидко закінчилася. Але я не розумію, як нам домовлятися з ними. Неможна домовлятися з тим, хто прийшов тебе убивати. Це моя особиста думка. Є тільки одне логічне завершення – наша Перемога.

Завтра читайте продовження інтерв’ю з Олегом Лєдніком. Тема - про особисте.

Олег Булашев

Відео, фото Олександра Попенка

Если Вы нашли ошибку в тексте, выделите слово, нажмите CTRL+Enter и отправьте сообщение в редакцию
Афиша Кременчуга
Ви сповіщаєте про хибодрук в наступному тексті:
Щоб надіслати повідомлення натисніть кнопку "Сповістити про хибодрук". Також можна додати коментар.

Ми в Telegram

Підписатися