Кременчуцька газета
Kremenchuk, Poltava Oblast, Ukraine
Субота, 27 Лютого 2021
Facebook Twitter Instagram Кременчуцька газета на Youtube

Вы здесь

«Наші люди»: як зараз живуть герої публікацій Кременчуцької газети

3 січня 2021

Чим жили наші співрозмовники останнім часом.

«Обмеження – привід подивитися на життя під іншим кутом»

У вересні 2019 року до Кременчука завітав відомий український мотомандрівник Валерій Кришень. Під час зустрічі він розповів про свої захоплюючі мандрівки, а ще поділився мрією: ще раз гайнути на мотоциклі навколо світу. Про це ми розповідали у матеріалі «Навколо світу за 307 днів – у сідлі», який ми опублікували на початку жовтня 2019 року. Зараз ми поцікавилися у мотомандрівника, чи вдалося реалізувати заплановане?

«Моя основна діяльність, як і раніше, мототуризм. Карантин, пов’язаний із коронавірусом, дуже вплинув на міжнародні проєкти. Цього року мене делегували членом комісії з мототуризму в Європейську федерацію мотоциклетного спорту. У січні цього року пройшло засідання в Італії, і в нас були грандіозні плани на рік. Однак зараз проєкти заморожено на невизначений час. Проте в моєму «мотоциклетному» середовищі відбулося багато турів Україною: стали більше уваги приділяти внутрішньому туризму. Коли є будь-які обмеження, то це привід подивитися на життя під іншим кутом. Знайти нові можливості. Були цього року і дві поїздки за кордон. З Європою «пролетіли» – там усе зачинено. Тому ми звозили групи до Туреччини, були мототури цією країною. Недавно повернуся з Мексики. В’їзд до неї не обмежений, але треба дотримуватися карантинних заходів, як скрізь у світі.

Вдалося заїхати в США у справах, побував у Флориді та Маямі. Там обмеження схожі з нашими. Мав потрапити на запуск ракети Ілона Маска, але, на жаль, захід перенесли на наступний день, і я не зміг це побачити. Утім, побачив центр Кеннеді. Оце і все з моїх цьогорічних туристичних поїздок», – розповів Валерій.

«Поступово хлопці знайшли собі нові захоплення»

Школярі Юрій і Роман Тарасови з села Пустовійтово Глобинського району стали відомими на всю Україну завдяки своєму вмінню виконувати в умі математичні дії з тризначними числами. Хлопчики зуміли здивувати своїм талантом всю країну. Їх запрошували на різні телепроєкти і телепередачі. Родина Тарасових пишається успіхами близнюків на олімпіадах всесвітнього рівня зі швидкого рахунку в умі. З синами та їхніми батьками ми зустрілися влітку 2019 року. Наприкінці червня того року Юра та Рома побували в Туреччині, де пройшла Всесвітня олімпіада з ментальної арифметики «WOMAS-2019», на якій хлопці вибороли перше місце. Про це ми розвідали у серпні 2019 року у матеріалі «Унікальні близнюки». Минуло півтора роки, і тепер ми поцікавилися у Юлії Тарасової, як справи в її унікальних дітей.

«Юра і Рома закінчили у Кременчуці школу ментальної арифметики. Там курс навчання розраховано на два роки. Ще рік їздили на індивідуальні заняття. Проте далі в цьому напрямку розвитку немає. Тож поступово хлопці знайшли собі нові захоплення. Стали більше займатися спортом. Серед улюблених видів – волейбол, футбол. Також люблять комп’ютерні ігри. Поступово навички ментальної арифметики втрачаються. Тож, аби повністю їх не втратити, я час від часу влаштовую домашні тренування», – говорить мама близнюків.

І зазначає, що захоплення синів тепер допомагає їм опановувати шкільні предмети.

«У мене багато роботи, але мені це дуже подобається»

Кременчужанин Богдан Головаш завітав у рідне місто восени 2019 року після 9-ти місячного російського полону. Його в числі 24 моряків ув’язнили після атаки, спрямованої на броньовані катери військово-морських сил України, які за планом переходили з Одеси до Маріуполя. Тоді хлопець дав ексклюзивне інтерв’ю Кременчуцькій газеті у жовтні 2019 року. За час, що минув, він завершив навчання в Інституті військово-морських сил Національного університету «Одеська морська академія». Це його другий виш, адже Головаш також був курсантом морської академії ім. Нахімова у Севастополі – саме серед тих, хлопців, які у 2014 році заспівали Гімн України під час підняття російського прапора.

«Зараз служу в Одесі. Прийняв командування катером «Бердянськ» – одного з тих, який у 2018 році потрапив у російський полон. У мене багато роботи, але мені це дуже подобається, бо це – моє. Пів року витрачено на відновлення нашого катера, докладено чимало зусиль, аби він «ожив», став на воду. Але головне – видно результат, що він знову в строю. Мені подобається місто, де я зараз живу. Але в основному весь час проводжу на роботі, тож у місті не буваю. Зараз карантин, тому я дотримуюсь всіх умов, які прописані», – розповів Головаш.

До речі, як і раніше, серце відомого кременчужанина вільне. Змін у його особистому житті не відбулося.

«Концерт вийшов вдалим настільки, що я навіть не очікувала!»

Кременчужанка Оксана Віяс цього року стала заручницею ситуації, пов’язаною з карантином внаслідок коронавірусу. Круїзний лайнер Magnifica, на якому вона перебувала і займалася концертною діяльністю, понад місяць дрейфував у відкритому морі. Через COVID-19 у деяких портах судно відмовлялися приймати. Про ті дні Віяс розповіла в інтерв’ю Кременчуцькій газеті у квітні 2020 року. Відтоді Оксана – у Кременчуці, займається своєю улюбленою справою.

«Зараз я вдома, дуже цьому рада: час, проведений з сім’єю, для мене дорогоцінний. Пропонували декілька контрактів, але, оскілки умови перебування на судні в зв’язку з ситуацією змінилися, моя інтуїція підказала відмовитися від них. Під час самоізоляції засумувала за сценою, тож вирішила зробити концертну програму в рідному місті. Розбила її на три блоки: український, гостьовий та закордонна естрада. Третій блок підсилила балетом, бо знала, що не всі в залі знають англійську, а балет допоможе тримати увагу. І мої дівчатка – Юлія Пинько та Оксана Кулішенко – відпрацювали на «ура».

Концерт, який пройшов у вересні, вийшов вдалим настільки, що я навіть не очікувала! Розумієте: гори квітів! Незважаючи на обмеження за кількістю людей, у мене було відчуття абсолютно повної глядацької зали. Після концерту я зібрала команду музикантів, знову ж таки, з балетом. Зараз у повній бойовій готовності шикарний шоу-бенд «Solid Gold», що в перекладі означає «чисте золото», – розповіла Віас.

«Луганськ – то моя Батьківщина, а Кременчук – мій дім»

Чотири роки тому журналісти Кременчуцької газети поспілкувались з громадською діячкою Оленою Нестеровою. Жінка разом із донькою була вимушена переїхати до нашого міста з Луганська. В її інтерв’ю нашому виданню у 13 травні 2016 року. «Переселитися у Кременчук: історія боротьби за місце під сонцем» Нестерова розповіла, як довелось змінити не лише місце проживання, а й кардинально свій рід діяльності. Вона говорить:

«Луганськ – то моя Батьківщина, а Кременчук – мій дім. Тож, коли мене питають, чи я хочу повернутися додому, я говорю, що мій дім тут: де зараз живу... Я як пішла в 2014 році в громадську діяльність, так і досі працюю в цьому напрямку. Спочатку була координаторкою різних проєктів на місцевому рівні, а зараз – на всеукраїнському. Варто нагадати, що у Кременчуці діяв мій авторський проєкт «ArtДом». Він був цікавим і таким затишним, але коли закінчився, я перейшла на наступний етап. За цей час отримувала самотужки нові знання. Все без підтримки влади і держави. З мого боку це просто бажання жити і плюс мій характер, який примушує рухатися далі і розвиватися, не сидіти на місці. Із задоволенням отримала б допомогу від держави, але все ж вимушена надіятися на власні сили, на підтримку і допомогу друзів. Зараз, як і раніше, живу в орендованій квартирі. Мене це все так самотрішки лякає, тому що орендоване житло – це якась нестабільність. На жаль, власного так і не спромоглася придбати. І не знаю, чи зможу в цій ситуації, що зараз склалася. Та все ж донька росте, я рухаюсь. Я розвиваю свою професійну компетентність як коуч. Тобто допомагаю людям просуватися у своєму житті, роботі, особистісному зростанні. Маю на це повне право, маючи власний досвід. Я це зробила сама, отримавши професійні знання, тож можу ділитися ними з іншими. Зараз працюю як тренер із професійного емоційного вигорання, і мені подобається те, що я роблю», – розповіла кременчужанка.

Нагадаємо, на нашому сайті є рубрика «Наші люди». В ній ми розповідаємо про життя відомих мешканців Кременчука або тих, хто своїми досягненнями привернув до себе увагу.

 

Світлана Павленко

Если Вы нашли ошибку в тексте, выделите слово, нажмите CTRL+Enter и отправьте сообщение в редакцию
Афиша Кременчуга
Орфографическая ошибка в тексте:
Чтобы сообщить об ошибке, нажмите кнопку "Отправить сообщение об ошибке". Также вы можете добавить свой комментарий.

Ми в Telegram

Підписатися