Кременчуцька газета
Kremenchuk, Poltava Oblast, Ukraine
Четверг, 8 Грудня 2022
Facebook Twitter Instagram Кременчуцька газета на Youtube

Ви є тут

Не біженка: Польща очима кременчужанки, яка вперше побувала за кордоном

6 листопада 2022

Про враження, здивування та підрахунок коштів.

Нещодавно у Кракові (Польща) для журналістів із України, Молдови і Грузії проходив симпозіум «Протидія цифровій пропаганді». Упродовж трьох днів представники ЗМІ із трьох країн обмінювались досвідом щодо викриття і протидії російським фейкам. Також обговорювали теми зміни стратегії російської воєнної пропаганди після 24 лютого 2022 року, інформаційної війни та європейського погляду на російську дезінформації тощо. На захід запросили журналістку Кременчуцької газети Олену Ліпошко. Вона вперше перетнула кордон України і мала можливість побувати деякий час в ролі туристки, тож далі її враження про мандрівку під час війни.

Із Кракова до Кременчука можна дістатися декількома способами. Із нашої автостанції є пряме сполучення із цим польським містом. Зазвичай є декілька рейсів на день. У середньому поїздка триває 22 години. Так, із Кременчука виїжджаєш о 9.30 ранку, а о 7 ранку наступного дня маєш бути у Кракові. Але немає чітких часових рамок проїзду державного кордону, тож тривалість може збільшитися. Наприклад, дорогою в Краків на кордоні довелось перебувати півтори години, у зворотному напрямку – всі три. Ціна на автобусний квиток від 2 тис 300 грн до 2 тис 700 грн в один бік. Дешевше десь на тисячу гривень буде, якщо дістатися потягом до Львова, а звідти вже автобусом.

У самому Кракові автовокзал і залізничний вокзал знаходяться у одному місці. Але на різних рівнях. Піднявшись вгору виходиш прямо в величезний торгівельний центр. Тут Гугл в допомогу, аби знайти шлях до зупинок громадського транспорту. Із боків цього торгового центру є декілька трамвайних зупинок, з них можна дістатися у різні райони міста. Проїзд коштує 4 злотих (це найдешевший квиток на 20 хвилин поїздки, чим довше їхати, тим дорожче). У розрахунку на гривню – це десь 40. Кондукторів немає. Квитки можна купити як в автоматах на зупинках, так і в салоні у спеціальному приладі. Штраф за безбілетний проїзд – в межах 250 злотих. До речі, курс в місцевих обмінниках 1 злотий – 10-12 грн.

А ось мешканці цього польського міста віддають перевагу двоколісному транспорту. Та і велодоріжки тут скрізь. Також на кожному кроці є стоянки для велосипедів. Видно, що працівники тих же торгових чи офісних центрів приїжджають на роботу і залишають ровери поруч. Також за 30 злотих на день можна взяти велосипед на прокат у тому ж готелі. До речі, пішоходи тут не порушують простір велосипедистів. Кожен рухається по своїй зоні. Щодо покриття доріжок – то воно рівне-рівне.

Любителям кави варто знати, що найдешевший напій можна знайти в місцевих магазинах. Там вас запитають велику чи малу склянку хочете. І варто поцікавитися розмірами, адже велика – десь на пів літра. А, наприклад, маленька склянка кави з молоком коштує 6,5 злотих (майже 65 грн). Круасан до напою – 2,5 злотих. У кафе філіжанку кави запропонують від 20 злотих.

Що ще ви не оминете в Кракові – це їх місцевих бубликів. Краківський обважанек – сертифікований локальний продукт, гордість міста, у 2010 році внесений у список регіональних продуктів Євросоюзу. У старому місті на кожному кроці ятки, де продають їх. Ціна стабільна – 2,5 злотих. Є обважанеки із сиром, маком, кунжутом. На українські бублики вони мало схожі, тому що мають щільну структуру.

Краків може вразити навіть вибагливого туриста, як у плані архітектури, так і краєвидами. Мальовничі береги Вісли, заміський Вольський ліс, курган (копець) Костюшко… За два дні можна побувати скрізь, пересуваючись пішки, або користуючись громадським транспортом. А ще варто відзначити, що вулиці і культові споруди Старого міста дуже схожі на львівські. Іноді здається, що це ти вже десь бачив. А ось з висоти пташиного польоту Краків нагадує (особливо окраїни) промислові міста України – Харків, Запоріжжя, Дніпро.

Чого точно не оминете – то Вавельського замку. У минулі часи він служив королівською резиденцією. Зараз–велелюдне туристичне місце. До речі, вхід на саму територію безкоштовний. Але вже за відвідування музеїв треба заплатити: від 5 до 30 злотих (в залежності від експозиції). Ввечері під стінами замку із пащі скульптури дракона що п’ять хвилин виривається полум’я. Це теж споглядання нічого не вартує. Також безкоштовно туристи можуть милуватися красотами архітектури костелу Святого Флоріану Маріацького костелу. За вхід до нього також не треба платити.

Розповідаючи про сувеніри, варто згадати про ринок «Суконні ряди». Це найстаріший ринок Кракова (а може всієї Європи – у планах дізнатися згодом, мандруючи Європою). На вигляд, як казковий палац. Зараз це мекка для туристів, які хочуть придбати краківські сувеніри. Тут є все – від листівок і магнітів до прикрас з бурштину і народних костюмів. Але також сувеніри можна купити у численних магазинчиках Старого міста, в інформаційних центрах для туристів. Щодо цін – найдешевші листівки із зображенням Кракова коштують від 1,5 злотих, магніти–від 5 до 30 злотих, чашки – від 20 злотих. Символ Вевельського замку–дракон – пропонують від 15 злотих за магніт і до 100 злотих за іграшку. А ось прикраси ручної роботи з емалі коштують від 150 злотих.

Перебуваючи у місті, ти так чи інакше торкаєшся побуту його мешканців. Так ось в Кракові доволі чисто на вулицях. Трапляються місцями переповнені непотребом урни, але це скоріше виключення. Побутове сміття тут складують у підземні контейнери, тож навіть навколо них повний порядок. Випорожнюють їх за допомогою спеціальних автівок, і це не завдає незручностей. У центрі міста, де прогулювалась найчастіше, не видно бездомних котів і собак. А ось голубів дуже багато. На ринковій площі, побачивши туристів, які готові їх погодувати, вони летять прямо до рук. Однак, схоже, самі містяни не радять цим птахам. На балконах, вікнах квартир облаштовують металічні шпичаки. Шкода, але птахів це може поранити. Більш гуманний спосіб відлякування по-краківськи – фігурки пластикових ворон, які розвішують в улюблених місцях голубів.

Окрім всього, у цьому місті привабливі вітрини, бо не ріжуть око різнокольоровістю. Також немає всього отого рекламного «шабашу», який присутній в нашому місті. Найчастіше про послуги пишуть на грифельних дощечках, які розміщують біля входів в заклади. Ти йдеш і бачиш, що в салоні той же манікюр коштує 50 злотих, педикюр – 90 злотих. Ніяких вивісок на все вікно. У центрі міста також не знайдеш величезних рекламних проспектів.
Найцікавіше для туристів – це про способи комунікації. Куплений в Кременчуці за 40 грн українсько-польський розмовник зовсім не допоміг. Скачаний перекладач в телефоні не завжди стає в нагоді, адже залежить від інтернету. Доки шукаєш, що потрібно, то у співрозмовника терпець увірветься. На українську мову поляки не реагують. Тож найкращий алгоритм, який вдалось виробити: починаєш англійською, далі вплітаєш польську мову, а там і українську. А мова жестів рулить взагалі!

Щодо мобільного зв’язку, то яке було здивування, що оператор у подарунок за тривале користування послугами подарував місяць у роумінгу безкоштовно. Із такими потрібними хвилинами на розмови і мегабайтами інтернету.
І підбиваючи підсумки першої поїздки за кордон, треба сказати: мандрувати Європою зовсім нескладно. Особливо для тих, хто звик це робити рідною країною. Квитки купити можна вдома, через спеціальних операторів–замовити житло.

Наші банківські картки в тій же Польщі приймають до розрахунку. І навіть це буде вигідніше, ніж користуватися готівкою. Так в обмінниках гривню можна поміняти на злоті у розрахунку 10-12, а при розрахунку карткою – 8. Тож нюансів багато, у кожній країні і місті вони свої. Але очі бояться, а руки роблять своє. Точніше беруть і замовляють квитки…

Олена Ліпошко

Фото з власних архівів авторки

Если Вы нашли ошибку в тексте, выделите слово, нажмите CTRL+Enter и отправьте сообщение в редакцию
Афиша Кременчуга
Ви сповіщаєте про хибодрук в наступному тексті:
Щоб надіслати повідомлення натисніть кнопку "Сповістити про хибодрук". Також можна додати коментар.

Ми в Telegram

Підписатися