Ексклюзивне інтерв’ю Кременчуцької газети.
Благодійний концерт «Ми переможемо!» відбувся учора, 30 травня, у Палаці культури «Нафтохімік»за сприяння агенції івентів «Садиба мьюзік».Наше місто стало першим в турі Україною.
Перед концертом Кременчуцька газета поспілкувала із артистами.
Один із них, Олександр Яременко – співак, поет, композитор, продюсер. Українська зірка шансону та арт-року. Ним написано понад тисячу пісень, більшість яких стали хітами, вони звучать не лише у виконанні автора, а й входять до репертуару зірок української естради.
Ви автор і виконавець, чиї твори дуже популярні серед шанувальників шансону. Ваші твори виконували як українці, так і російські виконавці. Розкажіть, будь ласка, що змінилося з початком війни, з ким продовжуєте співпрацювати?
- Я з 2014 року завершив своє співпрацювання з російськими виконавцями. Працював до цього з Філіпом Кіркоровим, Миколою Басковим. Зараз вже не працюю, з причин всім відомих. Ми якось розійшлися і не зідзвонюємося більше. Тобто, є з ким працювати зараз. Я як продюсер працюю ще, в мене нові проекти, і група «Селфі», і Аля Дюйм, Михайло Грицкан і багато інших, яким я пишу.
А з ким би хотілося ще співпрацювати? Можливо, з українських зірок або світових?
- Я вважаю, що Україна – це така Музикальна Мекка на пострадянському просторі. Тому в нас багато дуже талантів і я б хотів розвивати нашу українську музику в різних напрямках, бо дівчат і хлопців співучих в нас дуже багато. Треба підіймати нашу музичну культуру і розповсюджувати її по всьому світу.
А ким треба бути, щоб ви продюсували цю зірку?
- Ну, треба мати талант співака чи співачки і бути цілеспрямованою людиною. Одного таланту буває не досить, щоб стати зіркою, стати відомим співаком. Це багаторічна праця кожен день. І це такі психологічні стреси бувають, коли щось не вдається, щось не йде. Також і в творчості буває. Митці - це такі люди, дуже чуттєві до всього. Зараз війна, я перших, мабуть, два місяці писав дуже багато. Потім була пауза якась така, потім я знов написав декілька десятків пісень. Зараз знову якась пауза. Це такий непрогнозований процес.
А вам краще пишеться, коли емоції позитивні, чи більше, коли хочеться постраждати?
- Ну, через страждання ми ростемо і якось пізнаємо себе. Коли все добре, можна відпочити - «тепла ванна». Мене більше надихає якась стресова ситуація, коли ти щось переосмислюєш, якийсь інший рівень знаходиш для себе.
А розкажіть, будь ласка, як ви допомагаєте захисникам? Який ваш особистий вклад в нашу перемогу?
- Ну, концерти, що митці можуть зробити? Є декілька військових, яким я допомагаю особисто, якимись речами. Але зараз такі в артистів теж часи складні, бо заробітків нема, звісно, бо нема концертів. Тому теж таке - на грані виживання на сьогоднішній день. Тобто і артисти потребують теж якоїсь допомоги в цей час, хоча й самі допомагають. Ну, я рахую, що морально-психологічний стан бійців і людей, наших українців, це дуже важливо. Це не менш важливо, ніж поїсти чи попити. Треба дух тримати на рівні, тому ми стараємось своїми піснями його підтримувати.
І якісь побажання читачам Кременчуцької газети!
- Ну, що, терпіння, терпіння і хай, не зважаючи на ці лихі часи, хай любов живе в вашому серці!
Інтерв'ю з Владом Булахом читайте невдовзі на нашому сайті.
Нагадаємо, «Ми переможемо!» - із Кременчука розпочався всеукраїнський тур благодійних виступів.
Тетяна Красельникова
Фото та відео Кирила Воронцова
