Кременчуцька газета
Середа, 26 Червня 2024
Facebook Twitter Instagram Кременчуцька газета на Youtube threads telegram

 

 

Ви є тут

Про «війну для бідних», конфіскацію авто для ЗСУ, заморожені активи рф та інше: лідерка партії «Голос» Кіра Рудик розповіла у Кременчуці

13 травня 2024

Пряма мова.

Учора у Кременчуці перебувала лідерка партії «Голос», народна депутатка України Кіра Рудик. Вона на тренінгу #ЖінкиВідроджуютьУкраїну була в якості спікерки. Також серед інших заходів, які відвідала нардеп, стало і її спілкування з пресою, що було організоване завдяки кременчуцькій представниці партії «Голос», відомої у місті та районі громадської діячці Оксані Гуйді.

Нам пощастило, тому що Ви як народний депутат сьогодні в Кременчуці і ми маємо надію, що ви відповісте на наші запитання, бо народний депутат від Кременчука - Юрій Шаповалов - не спілкується з незалежними ЗМІ, спілкується лише з комунальними ЗМІ, а ми хочемо знати про законодавчі ініціативи, про ті закони, які приймає парламент. І ось перше моє запитання, я так його назву: «Воюй або плати!»

У Верховній Раді України написали два варіанти економічного бронювання від мобілізації (йдеться про податок від зарплати або про квоти - для компаній на бронювання, в рамках якої за кожного заброньованного працівника сплачується окремий податок, рівноцінний мінімальній зарплаті військовослужбовця щомісяця – 20 тисяч гривень). Цей законопроєкт ще не прийнятий, але люди вже кажуть – «Війна лише для бідних». Що ви скажете з цього питання?

- Перш за все, на даний момент я абсолютно впевнена, що жодна з двох ініціатив щодо так званого економічного бронювання не знайде підтримки у Верховній Раді.

Я спілкуюся зі своїми колегами, я є головою ліберальної партії «Голос» і я можу вам сказати, що ми всі прекрасно розуміємо, наскільки шкідливими можуть бути такі ініціативи. Я підтримую бізнес, я розумію, що для бізнесу критично важливо розуміння, як забронювати працівників, особливо, щоб це бронювання було передбачуваним і вони готові сплачувати додаткові кошти.

Але у нас є Конституція, в якій чітко прописано, що обов'язок кожного громадянина -  служити і боротися за нашу свободу та незалежність і ставити будь-який майновий ценз на це - це є абсолютно неприпустимим.

Більше того, у нас вже є досвід інших країн. Він не недавній, тому що війни в Європі не було 80-т з лишнім років.

Але, наприклад, у США, коли ввели майновий ценз щодо того, хто буде служити в армії, це призвело тільки до того, що це стала війна бідних і дуже швидко підтримка населення максимально знизилась і створилася величезна соціальна напруга.

Я вважаю такі ініціативи шкідливими. Чому такі ініціативи взагалі створюються?

Тому що у нас є велика проблема з тим, кого і як мобілізують, з тим, як організована робота ТЦК і з певними питаннями про те, яким чином люди, які врешті-решт мобілізовані, як вони потрапляють в конкретні бригади і так далі.

Цей процес є непрозорим і він створює величезну кількість проблем.

І саме тому час від часу виникають ось такі ідеї.

Основна задача, яка є і вона є перед нашою владою - це створити прозорий процес того, щоб люди розуміли, хто, коли і скільки буде воювати.

Звичайно, це питання включає питання демобілізації, яке до сих пір не вирішене і створює величезну кількість проблем і несинуації.

Якщо перше питання було про законопроєкт, то друге питання вже про закон. Маєш дві автівки, віддай одну. Так кажуть люди, прочитавши закон, який прийняла Рада і громадяни, які мають у власності більше, ніж одне авто, при необхідності мають віддати транспорт ЗСУ. Раніше це робили лише юридичні особи. Яке ваше ставлення до цього закону?

- Я не підтримувала цю частину і я не голосувала загалом за закон, тому що там було багато недоліків, у тому числі якраз питання, що стосувалися майнових моментів.

Насправді, можливість ЗСУ конфіскувати за необхідності транспортні засоби прописана в законі «Про загальну мобілізацію та воєнний стан», який ми нещодавно продовжили до середини серпня.

Цей закон так і працював, а саме, якщо ЗСУ щось терміново потрібно, то вони можуть використати це як засіб для того, щоб виграти війну, щоб проводити певні бойові дії.

Чому вирішили врешті-решт дописати такий соціалістичний аспект, що якщо на вас зареєстровано більше, ніж одне авто - це насправді незрозуміло.

Воно не змінило суттєво нічого - ви ж не чули, щоб масово ЗСУ почало щось конфіскувати. Це знову ж, один з недоліків, які були в законодавстві - у цьому конкретному законі і я сподіваюся, що це питання буде виправлено підзаконними актами.

Ми знаємо, що Збройні сили працюють в рамках необхідності і не потрібно додатковим законом казати, що якщо дві машини, то одну можете конфіскувати, а якщо одну - ні.

Як ви взагалі це собі уявляєте? Вас зупиняє патрульний і каже: А скільки у вас машин зареєстровано, одну віддайте?

Це взагалі немає жодного змісту ні юридичного, ні об'єктивного і якби така ситуація взагалі була - це призвело б до величезного опору населення. Зараз задача кожної людини, кожного громадянина України - зробити все для того, щоб ми перемогли у війні.

І ми бачили з початку повномасштабного вторгнення, що активності, підтримка населенням є величезною - це і в питаннях підтримки ЗСУ, і тих людей, які добровольцями пішли, і тих, хто щоденно донатить на те, щоб у наших військових було все необхідне.

Тому такі кроки від держави про конфіскацію чогось, вони є зайвими.

- Яке ваше ставлення до обмеження роботи телеграм-каналів?

- Знаєте, у нас після введення телемарафону з'явилося таке бажання щось обмежувати. І перші пів року говорити одним рупором і спілкуватися з людьми єдиними меседжами, то працювало, тому що нам усім необхідно було чути офіційну позицію влади.

Через пів року після повномасштабного вторгнення вже потрібно було потихеньку це питання послабляти, давати можливість незалежним медіа працювати і це дозволило б зберегти довіру до телебачення і до офіційних позицій.

Наразі ми бачимо, що люди дуже швидко втомилися від телемарафону, від того, що він говорить і від того, як те, що відбувається, відрізняється від того, що відбувається.

Тому люди масово почали шукати інші способи отримання інформації, в тому числі телеграм-канали, в тому числі анонімні.

І тут є велика проблема: багато телеграм-каналів, які є анонімними, говорять пропагандистські меседжі від нашого ворога. У нас зараз, як у держави, немає можливості цьому протидіяти.

По телебаченню були можливості, а тут їх дуже мало. І, звичайно, існують ідеї, мовляв, давайте щось там заборонемо. Питання - чи можемо ми це зробити зараз своїми засобами? Десь може на такий маленький відсоток.

Тому зараз, напевно, правильні кроки – це послаблення ідеї з телемарафоном в те, щоб якомога більше незалежних каналів, у певних рамках, звичайно, для того, щоб вони не працювали на ворога, але висвітлювали те, що відбувається.

І сподівання, що люди повернуться до більш традиційних методів отримання інформації. Але я не знаю, чи це можливо, тому потрібно думати на два кроки вперед, як оце з марафоном втратили час, коли довіра до нього ще була висока.

Тепер зараз потрібно створювати більше медіа, яким люди будуть довіряти.

Ваше ставлення до того, що в парламенті працюють колишні члени ОПЗЖ. Чи потрібні вони там чи не потрібні?

-  Я думаю, ні в кого немає сумнівів, яку повістку відстоювали члени проросійських партій і чи мають вони бути в парламенті.

Звичайно ні. Але інше питання чи є у нас законні способи їх з парламенту звільнити? І зараз відповідь така, що законні способи, якими можна позбавити депутатів мандатів - це смерть, відкриття кримінальної справи і відставка самостійна. І ми бачимо, що деякими членами проросійських партій відбулося одне, друге або третє.

Але все ще є велика кількість депутатів, які продовжують працювати і зараз, якщо рада прийме якісь рішення про те, щоб їх позбавити мандату, вони достатньо легко відновляться через суд і тоді це взагалі не буде мати ніякого змісту.

Тому наша задача на майбутнє - мати жорстке законодавство щодо проросійських партій і взагалі всіх, хто працює з країною-агресором.

Ви є віцепрезидентка Альянсу лібералів та демократівНу і звідси питання: коли і яка перспектива України щодо вступу в Європейський Союз?

- Ми йдемо настільки швидко, наскільки ми можемо в цьому питанні, і я впевнена, що майбутнє України в Європейському Союзі і зараз у нас є унікальний шанс пройти той шлях, який нам пророкували за 10 років набагато швидше.

Зараз жодна людина не зможе вам сказати точну дату вступу України до ЄС, але я можу вам назвати близько тисячф людей, які активно працюють над тим, щоб це відбулося якомога швидше. Ці люди працюють і в Україні.

Зараз вже готуються групи, які будуть займатися детальними перемовини з кожного аспекту українського законодавства з нашими європейськими партнерами. Тобто, це вже не загальна рамка, де ми говоримо, що ми вступаємо в Європейський Союз, а Європейський Союз каже, що ми погодили, що ви достойні, що ми можемо розпочати процес.

А вже детальні питання: цифровізація, агропромисловість. Ви уявіть, яка монументальна робота це буде: перше, проаналізувати наше існуюче законодавство і існуючі процеси, як вони можуть інтегруватися в ЄС.

На кожному засіданні Верховної Ради зараз у нас, щоб не перебільшити, десь 4 законопроєктів зі списку євроінтеграційних.

Це зміни до нашого законодавства, які або вже є вимогами Європейського Союзу, або це гармонізація нашого законодавства з ЄС.

Тому цей процес іде. Але коли питання вже галузеві, ці перемовини розпочнуться зараз влітку, дай Боже! І від того, наскільки швидкими і ефективними вони будуть, залежить, коли саме ми можемо стати членами ЄС. Тут є важливий аспект.

Наприклад, ми розуміємо, що дуже важким буде аграрне питання з ЄС. Тому що нам важливо, щоб наші інтереси, як країни, були відстояні. І тут питання, що нам важливо, щоб наші інтереси були відстояні більше, ніж це було швидше.

Ми хочемо, щоб Україна стала членом ЄС з тими можливостями, які нам дають знати, що ми велика країна, ми аграрна країна, ми технологічна країна. Ми ж не хочемо, щоб у цих перемовинах якісь наші інтереси були зняті. Тому зараз наша концентрація йде на результат, щоб максимальні інтереси країни були враховані в цих питаннях перемовин і гармонізації законодавства.

Над цьому ми працюємо. Також інший аспект - це люди в Європі зараз, які є нашими контрагентами в питаннях цих перемовин. Потрібно пам'ятати, що ці всі люди в Європейському Союзі знаходяться в передвиборчій кампанії.

Вибори в європейський парламент 6 червня. І до цього моменту, я думаю, всі політики сконцентровані на тому, щоби переобратися і отримати якомога більше підтримки.

Але оце влітку, як тільки там стабілізується ситуація, цей процес піде і я думаю, що він буде дуже прогресивний. Ми зараз йдемо якомога швидше, наскільки це можливо…
Тому є речі, які ми як країна робимо дуже добре. Перше - це воюємо, а друге - це інтегруємося.

-  Ви згадали про вибори в Європейський парламент. А як Ви вважаєте, чи будуть вибори в Україні і коли?

- Наша Конституція дуже чітко говорить про те, що вибори неможливі під час воєнного стану і якщо я почну вам перераховувати всі аргументи, чому ми не можемо проводити вибори під час воєнного стану, то у мене навіть їх більше, ніж 10. Я думаю, основний аргумент має бути такий: під час воєнного стану ми не можемо забезпечити тим людям, які зараз перебувають на фронті, не тільки право вибирати, але й право вибиратись.

А вони, як ніхто, заслуговує на це право. Це один з найбільшливіших аргументів.

Залужний – посол у Британії. Схвалюєте чи ні?

- Я сподіваюся, що пан Залужний зможе бути там максимально ефективним. Я з ним напряму ніколи не працювала, але я зі свого боку, зі своїми зв'язками і контактами зроблю все, що для того, щоб він отримав більш теплий прийом.

Я думаю, що як така українська селебріті, як людина з величезною гарною репутацією на Заході, він зможе допомогти нам отримати ту зброю, ту підтримку, на яку, можливо, наші партнери ще не погодилися.

Питання буде до того, чи військовий досвід буде використано ефективно в дипломатичних колах.

- Заморожені активи рф. Кколи їх почнуть нам віддавати?

- Наразі в західних країнах заморожено близько 500 мільярдів доларів російських коштів. Коли в Конгресі прийняли рішення про надання Україні 61 млрд доларів, ми всі були дуже раді, але разом з цим був прийнятий ще тихенько законопроєкт, який також дуже важливий. Це передача Україні конфіскованих російських активів.

У США їх відносно небагато, там від 8 до 10 мільярдів доларів,але це важливий крок, тому що зараз інші партнери у Великій сімці отримали такий кивок схвалення від США і ми сподіваємося, що вони також підуть на цей крок. Найбільше активів зараз в Бельгії в організації Eurocleear, в якій зберігається більша частина близько 300 мільярдів і те, чого вже вдалося добитися, плюс це передачі Україні відсотків, які накопичилися за два з чимось роки після повномасштабного вторгнення і це не маленька сума - це 2 мільярди доларів.

Зараз ці кошти переведені на фонд підтримки України і з найближчого майбутнього перший долар з російських коштів буде переведений в Україну…

Найближче майбутнє – це декілька місяців. Зараз паралельно боротьба ведеться за те, щоб не тільки відсотки, а й всі кошти використати для України.

Але ще важливо, на що ці гроші можуть бути використані. Тому що з самого початку ідея була, щоб вони використовувалися на відбудову, але нам вони потрібні на перемогу, перш за все.

І тому можливість використати ці гроші для закупки озброєння це також трек перемовин, який ведеться і ми сподіваємося, що вдасться переконати партнерів використати ці кошти саме на те. Бо ви знаєте, Чехія збирає кошти на те, щоб закупити нам боєприпаси, Німеччина збирає кошти на те, щоб закупити нам ППО. Ми кажемо, якщо ми візьмемо російські гроші, це буде набагато легше і швидше. Тому цей процес дуже важкий, тому що на Заході поважають право власності і так далі. Плюс на Заході дуже багато російського впливу і російських грошей, якими вони намагаються захистити свої гроші.

До речі, якщо ви подивитеся на пропагандистські канали в той час, коли прийняли в Конгресі виділити 61 млрд для України, ви побачите, що вони переживали не за цей законопроєкт і не за те, скільки росіян помруть від цієї зброї, а вони якраз переживали за те, що їх гроші конфіскували.

Тому нам потрібно бити там, де боляче, і якраз бити по питанням російських грошей. Бо вони там дуже патріоти, путін і його оточення, але їх діти навчаються в Лондоні, їх жінки їдуть на шопінг у  Парижі. Гроші вони зберігають також не в росії. Відпочивають не в Сочі, не в Орлі і де там ще.

Ви сьогодні у Кременчуці, яка мета вашого візиту? Що взагалі знаєте про Кременчук?

-  Я сьогодні приїхала підтримати осередок партії «Голос» і нашу голову осередку, яка збирає сьогодні підтримку і жінок на семінарі з приводу жіночого лідерства.

Я сьогодні приїхала поспілкуватися з жінками, поговорити про проблеми, які існують в місцевому законодавстві, в питаннях, що стосуються євроінтеграції, відповідати на запитання, поговорити про жіноче лідерство, а також розповісти про те, що ми розпочинаємо тренінги з питань жіночого лідерства влітку, під егідою, до речі, Альянсу лібералів і демократів.

Насправді такі зустрічі в регіонах менше про політику, вони більше про підтримку одне одного, про те, щоб поговорити про речі, які всіх турбують, про те, щоб потриматися з руки і відчути підтримку, про те, щоб обговорити не тільки якісь політичні, юридичні, законодавчі питання, а також поговорити про відчуття, про виснаження і про сили, які ми беремо.

І це надзвичайно важливо. Це було стільки енергії, сліз, радостів, підтримки. Я надзвичайно рада і вдячна.

І в мене сьогодні буде пів години погуляти по Кременчуку, бо сьогодні я вперше тут. Але мені вже розповідали про озеро, Міський сад. Я сподіваюся, що зараз мені вдасться там побувати, бо дуже б хотіла мати можливість це зробити.

Уже поза ефіром Кіра Рудик відповіла на запитання редактора «Кременчуцької газети» Олега Булашева про те, що самим тяжким днем в її житті став той день, коли під масштабного ракетного обстрілу Києва 2 січня 2024 року постраждав її будинок. Хвилею від ракетних атак пошкоджено її будинок, вибито вікна. Це та подія, яка закарбувалася в її памяті на все життя. Наразі вона вже відремонтувала будівлю. Саме в той день їй телефонував колишній лідер партії «Голос», відомий співак і колишній нардеп Святослав Вакарчук. Загалом пан Вакарчук, коли склав повноваження голови партії та депмандат, не цікавиться життям фракції «Голос». 

 

 

Клим Соколов

відео Ігоря Борисевича

 
Если Вы нашли ошибку в тексте, выделите слово, нажмите CTRL+Enter и отправьте сообщение в редакцию
Афиша Кременчуга
Ви сповіщаєте про хибодрук в наступному тексті:
Щоб надіслати повідомлення натисніть кнопку "Сповістити про хибодрук". Також можна додати коментар.

Ми в Telegram

Підписатися