Кременчугская газета
Вторник, 17 Июля 2018 года
Facebook Twitter Instagram Кременчугская газета на Youtube

Вы здесь

Стати супер-мамою у Кременчуці – запросто

13 мая 2018
Стати супер-мамою у Кременчуці – запросто

Виносити, народити, а потім щодня піклуватися, дарувати любов та виховання – і це лише початок непростих материнських обов’язків. Лишатися при всьому цьому ще й цікавою особистістю, бути затребуваною, навіть успішною в улюбленій справі – ще складніше. До Всесвітнього Дня матері, який щорічно відзначають другої неділі травня,  ми знайшли саме таку жінку: маму трьох дітей, яка, даючи раду своїм чадам, зуміла розпочати власну справу та ділиться досвідом з іншими мамами Кременчука.

Донеччанка, а тепер мешканка Кременчука Анастасія Карченкова разом із чоловіком появу дітей планували кілька років. У 25 років жінка вперше стала мамою, народивши дівчинку Марію. Через 3 років на світ з'явилася Даринка, а ще через 6 - син Дмитрик. Упродовж материнства жінка встигла здобути другу освіту та стати практичним психологом, натомість знання материнства поступово почала втілювати у практику.

У 2014 році їх родина вимушено переїхала з Донецька до родичів у Горішні Плавні, а згодом і до Кременчука. Відтоді Анастасія проводить тренінги та курси для кременчужанок, які планують стати мамами, для вагітних та для тих, хто зіштовхнувся з першими проблемами материнства. Серед її методик – психологічна підготовка жінок при ускладненому зачатті, при непростому перебігу вагітності, підготовка до легких пологів. Вона навчає, як вигодовувати груддю, як дієво виховувати дітей, щоб вони стали особистостями.

Зараз, перебуваючи у третій декретній відпустці, вона створила свій YouTube-канал та консультує мам через Skipe. Як все встигає – далі в інтерв’ю.

— Анастасія, кількість дітей, яких жінка вирішує народжувати, залежить від того, скільки членів родини було у її сім’ї в дитинстві?

— Я думаю, ні. Це більше залежить від особистих цінностей людини та внутрішніх переконань. Наприклад, у мене так сталося, що я захотіла мати багато дітей після прочитаної колись статті одного священика, у якій він пояснив, що справжня родина –  це там, де троє і більше дітей. Побутує думка, що де одна дитина у родині – чекайте егоїста, де двоє – це ростимуть постійні конкуренти один одному, і що лише де є троє – це родина, де є шанс, що вони стануть «повноцінними нормальними особистостями». Але це не зовсім так. Все залежить від батьків.

— І все-таки, дійсно, коли ми бачимо саме трьох дітей у родині, складається враження гармонійної і особливо благополучної родини...

— Це картинка. Все залежить від ставлення батьків: можна виховати одну повноцінну особистість, а може їх бути п’ятеро, і діти виростають неврастеніками з травмованою психікою. Насправді, що відбувається у родинах, ми не знаємо. Нещодавно у Фейсбуку побачила фото, де мама тримає на руках малюка, а навколо неї ще 17 діточок, які за виразами облич нагадували дітлахів із дитбудинку. Неможливо всім приділити ту кількість уваги і любові, яка їм потрібна. Любити безумовно можна всіх, але дати увагу – це конкретні речі: обняти, поцілувати та просто запитати «ну як справи?» – це не так і просто, виявляється. І мати терпіння усіх вислухати – ось звідки йде справжній догляд.

— Освіта психолога допомагає розібратися з тонкощами виховання?

— Так, до народження дітей не мала наміру стати психологом. Але потім народила доньку і через рік чітко зрозуміла, що хочу ним бути. У нашому суспільстві є ще одне неправильне уявлення стосовно дітей і соціального статусу. Що, мовляв, якщо у вас більше однієї дитини і немає няні – це неймовірно складно. Але все простіше з правильним спокійним підходом до цього. Ми вважаємося переселенцями, живемо без няні, але все гаразд. Просто в якийсь момент пересилило бажання щодо третьої дитини, з’явилась внутрішня готовність. Професія психолога допомагає легше розібратися зі ставленням до певних речей, визначити пріоритети. Я допомагаю мамам розібратися, якщо з’являються якісь складнощі, правильно націлити.

— Прокоментуйте як спеціаліст і як мама: чи змінюються діти, коли в сім’ї з’являються інші малюки?

— Діти міняються. Але у них не егоїзм проходить. Ні. Вони стають більш комунікабельними і більш адаптованими в колективі. Егоїзм – це таке поняття, коли людина більше думає про свої потреби. А неегоїзм – це коли думаєш більше про інших. У дітей обов’язково має бути здоровий егоїзм. І якщо він думає про себе – це добре, адже в протилежному випадку це вже травмована дитина. І коли їх більше одного, їм доводиться вчитися взаємодіяти, а це для життя доволі хороша навичка. Наприклад, середній доньці, яка власними силами встановила контакт зі старшою, у подальшому буде легше вибудовувати моделі поведінки, скажімо, в робочому колективі. 

Але тут важливе і сприяння батьків, які мають не осторонь спостерігати за взаємодією дітей, а кожному визначити своє місце. Наприклад, ти старший – на тобі найбільша відповідальність, тобі всі «шишки» зазвичай, але ти першим матимеш шматочок торту, коли його розрізатимуть. Тобто, статус у нього вищий, а отже і більше прав. У другого – теж свої плюси. Йому більше прощається, але у родині він має знати ієрархію і розуміти, що потрібно поважати не лише батьків, а й старшого брата чи сестру. Тобто у родині змінюється фокус сприйняття кожного. Це, як, наприклад, є мама, є тато, є чоловік, але до кожного з них ставишся по-різному. Так і дитина: якщо вона розуміє своє місце в родині – їй комфортно, вона щаслива цим місцем. А не так, що коли діти підростають – і в дорослому віці ненавидять один одного через конкуренцію або через неправильно розподілені ролі в сім’ї.

— Для того, щоб бути хорошими батьками, треба довго вчитися?

— Так сталося, що з мого боку в родину вкладено більше інтелектуальну частину, я багато вчилася, як треба бути ефективною у своєму батьківстві. Але знання і методи – це не головне. Головне – то любов і прийняття дитини. Цьому складно навчитися. Мій чоловік просто від природи у собі має ту любов, піклування і прийняття. У нього є терпіння до дітей, йому подобається з ними «возитися» годинами. Якщо у батьків таких якостей немає, то варто їх набувати. І разом учитися не панікувати, а приймати всі ситуації як середовище для особистого розвитку, розвивати терпіння та розуміння, коли отримуєш труднощі у стосунках з дітьми чи іншими членами родини.

— Наскільки змінився вік материнства зараз?

— Все індивідуально. Є, коли і в 38 жінка не готова, і це нормально. Не можна всіх міряти під одну гребінку. Адже є жінки саме з таким характером, коли їм хочеться займатися бізнесом і, можливо, у материнстві вони б себе не проявили. А є, коли дівчинці ще 15 років, а вона вже не дочекається, коли одружиться і займатиметься родиною і дітьми. Справа не у віці. А у здатності присвятити частину свого організму, особистого часу і душі ще комусь.

— Яка роль фізіології відносно віку і народжуваності?

— Якщо говорити про фізіологію, то вважається, що після 35-37 років організм жінки поступово втрачає ресурси для здорового виношування та пологів через забруднення токсинами та інші фактори. Коли жінка виношує дитя, то її плацента відсіює практично все зайве, але буває, що певний обсяг токсинів потрапляє все ж таки до дитини через плацентарний бар’єр. Але є велике «але». Будь-яка жінка у будь-якому віці може зайнятися своїм здоров’ям і поступово очищувати свій організм. Треба вчитися об’єктивно відчувати себе саму. Чи є хронічні захворювання? Чи достатньо в жінки енергії? З яким настроєм вона кожного ранку прокидається? Яка вона наприкінці дня. Все це – тонус жіночого організму, енергії. І він є лише тоді, коли жінка займається своїм тілом і здоров’ям. Хороше здоров’я жінки – це коли вона прокидається, і її ноги самі кудись хочуть бігти, щось робити.

— Де жінці брати енергію, коли народжується дитина? Все-таки якусь частину здоров’я після народження дитина у матері забирає.

— Щоб вистачало енергії, бажано відходити від комп’ютера і піклуватися про тіло. Є жінки, які виправдовуються «ну я ж мама», але не можуть елементарно поприсідати чи зробити легку гімнастику чи розтяжку для тіла. І напруга накопичується. Так, коли жінка займається дитиною, у неї витрачається дуже багато енергії, але більша частина йде на бездіяльність в інтернеті, на засмічення голови зайвою інформацією. Матерям варто вчитися її фільтрувати. І бути в тонусі. Уже доведено наукою, що у людей, які займаються навіть невеликими фізичними навантаженнями, краще працює мозок. Так і матерям, не зважаючи на свій статус, треба не забувати колись ходити на розслаблюючий масаж, десь на східцях пройти замість ліфта, колись увімкнути музику і поробити вправи, які будуть корисні саме її організму. Те саме стосується харчування. Зараз є купа порад, які суперечать одна одній: одні – за крупи, інші – проти молочних продуктів, треті – за вегетаріанство. Тут просто треба слухати своє тіло і реакції на певні продукти. Так само я виховую своїх дітей. І так само раджу мамам, яких консультую.

Та загалом для тонусу є стандартні рекомендації: їсти менше (не переїдати), пити побільше води, добре пережовувати, додавати більше овочів, можливо, приймати додатково вітаміни чи корисні добавки.

— Чи варто змалечку закладати у дітей звичку правильно харчуватися?

— Звички у харчуванні дитина отримує у сім’ї. Тому слід звернути увагу на власне харчування перш за все. Але я розумію, що солодке є солодке. А діти є діти. Їм неможливо відмовити абсолютно в усьому «нездоровому» та такому смачному. Я практикую словесні переконання. Наприклад, якщо донька іноді їсть чупа-чупси, я їх не забираю, а говорю: «Ой, відчуваєш, як вони пахнуть кішкою, але ти їж, їж». Другого разу так само. І на якийсь раз у дитини формується сприйняття, що цей продукт не особливо приємний, і що його можна замінити іншим. Такі деталі у харчуванні мають виховуватися, і привити любов до правильної їжі буде одним із найкращого, що ви дасте дитині.

— Такі уроки ви даєте на YouTube?

— Це в майбутньому планую. Більше консультую мам із грудного вигодовування, з підготовки саме фізіологічного аспекту. Як не дивно, навіть у наш час частина жінок просто не мають обізнаності в таких речах і через це переходять на штучні суміші для малюків, вважаючи, що годувати грудним молоком – це щось надреальне.

— А в чому насправді проблема?

— У жіночій голові. Фізично неможливо, щоб у жінки після пологів не було молока. Звісно, пологи впливають на контакт дитини з матір’ю. Але понад усе впливають інші чинники: це брак достовірної інформації про грудне вигодовування у голові матері, це мамині страхи, некоректні коментарі лікарів, що в породіллі не буде молока. Страхи пригнічують гормон окситоцин, який сприяє виділенню молока з молочних залоз. Велика проблема мам, коли вони необізнано констатують: «у мене немає молока», плюс повертаються у середовище «порадників», які ойкають і роблять передчасні висновки. А все насправді йде з голови і від нестачі знань. У жінки в організмі закладено вигодовувати груддю, і коли вона ставиться до пологів без паніки чи страху, все відбувається спокійно. І при якихось проблемах вона може просто запросити консультанта, і все вирішиться.

— Зараз багато жінок (і особливо за кордоном) народжують чи всиновлюють дітлахів і паралельно влаштовують бізнес. От приміром, у вас троє дітей, ви маєте свій канал на YouTube, сторінку в Інстаграмі, проводите особисті та групові консультації. Що ви радите мамам при розстановці часу?

— Чесно? Просто змістити пріоритети. Час для всіх один. Просто, якщо ще при першій дитині, приміром, я випікала ще й корисний домашній хліб, то вже з третьою дитиною ми почали його купувати. Чи, якщо раніше я більш ретельно виводила плями на одязі, то тепер намагаюсь їх особливо не помічати. Бути мамою – це коли не витрачаєш час на довгі посиденьки в манікюрному залі, а обираєш експрес-процедуру. Щоб усе встигати, варто просто пріоритети розставити. Якщо подивитися на супер-мам в Інстаграмах, то виявляється, що їхні чоловіки переважно працюють вдома за комп’ютером чи ще чимось займаються. Тож не варто мамам перебирати більшу частину обов’язків на себе.

Тим не менше, я нагадую усім мамам не забувати про повноцінний здоровий сон, від якого все йде; про моменти розслаблення, на які варто переключатися, щоб не бути у постійній напрузі; про якісь хобі, які дадуть вам можливість у декреті відчувати себе не лише домогосподаркою, а повноцінною жінкою. Якщо жінка працює над гармонією і над правильною розстановкою пріоритетів у родині – вона своїм прикладом вчитиме дітей. І те, наскільки жінка себе любить, наскільки вона задоволена життям, які у неї відносини і повага до чоловіка – це все також переймають діти. Вся атмосфера у вашій родині відображається на ваших дітях.

 

Фото з приватного архіву родини

Ліна Романченко

 

Если Вы нашли ошибку в тексте, выделите слово, нажмите CTRL+Enter и отправьте сообщение в редакцию
Афиша Кременчуга
Орфографическая ошибка в тексте:
Чтобы сообщить об ошибке, нажмите кнопку "Отправить сообщение об ошибке". Также вы можете добавить свой комментарий.

Мы в Telegram

Подписаться