Кременчуку є ким і чим пишатися.
Кременчук славиться не лише багатою 450-річною історією, а й особистостями, які змінювали і поліпшували світ. У минулих публікаціях* ми писали про відомих суднобудівників нашого міста та мера Кременчука Андрія Ізюмова, який вивів нову породу голубів. Продовжуємо дізнаватися про винахідників в інших галузях.
Медицина
Сьогодні весь світ долає епідемію, пов’язану із коронавірусною інфекцією. А от із чи не найтяжчою хворобою в історії Російської імперії (куди того часу входили українські землі) у XVIII столітті успішно боровся відомий доктор медицини, засновник вітчизняної епідеміології Данило Сущинський (Самойлович). Уродженець Чернігівської губернії, військовий лікар, він мешкав і працював у багатьох українських містах, застосовуючи протичумні заходи.
Із 1784 року Самойлович (як по батькові його називали пацієнти), боровся з епідемією чуми у Кременчуці. Тут він вперше використав власну систему протичумних заходів – дезінфекцію та вакцинацію. Унаслідок цього кількість людей, які одужали від чуми, досягла небувалого для тих часів рівня, що викликало широкий інтерес і захоплені відгуки у світовій медичній пресі. У нашому місті вперше у світовій практиці Самойлович започаткував окремі епідеміологічні експерименти, якими спростував думку про можливість зараження чумою через повітря.
У 1999 році Першій міській лікарні присвоїли ім’я талановитого лікаря свого часу, хірурга та науковця Овксентія Богаєвського, який працював там керівником із 80-х років XIX століття. Окрім структурної перебудови медичного закладу, він впроваджує нововведення щодо виконання операцій, запобігання гнійним ускладненням, знеболювання. За встановленою традицією, старший лікар повинен був особисто очолювати хірургічну службу. Отримавши житло на території лікарні, Овксентій буквально дні і ночі проводив в операційній та анатомці, прославившись згодом як хірург-новатор не лише на території України, а й далеко за кордоном. Він першим в Україні здійснив резекцію шлунку з приводу ракового захворювання зі сприятливим віддаленим результатом. Окрім цього, написав 85 наукових праць, створив велику школу хірургів-практиків, брав участь у роботі багатьох російських та 4 міжнародних хірургічних з’їздів.
Медики, які вносять новаторський особистий вклад у медицину, живуть у нашому місті й сьогодні. Про одного з них, відомого у Кременчуці лікара-кардіолога вищої категорії Леоніда Воробйова, розповіла патентний повірений в Україні, кременчужанка Алла Бокач. Лікар Воробйов розробив новий спосіб, який дозволяє доволі точно визначати порогові значення частоти сердечних скорочень критерію граничних фізичних навантажень – для попередження зриву функціонального стану серцево-судинної системи у дітей і підлітків. Цей винахід запатентований в Україні та за кордоном.
Промисловість
Прославилися кременчужани і у винаходах, які згодом поліпшили та прискорили роботу промисловості країни. Так, наприкінці 30-х років ХХ століття електромонтер тодішніх Крюківських майстерень Петро Рокітін самотужки освоїв зварювальні апарати та навчив чи не весь Радянський Союз унікальному методу зварки. Як описувала Лідія Коваленко у книзі «Від майстерень до концерну», спершу, коли виникали тріщини під час зварювання, Рокітін виготовив спеціальний пристрій для нагрівання циліндра, чим недолік вдавалося усунути. Не зупиняючись на досягнутому, майстер продовжив самоосвіту та експерименти. І згодом довів, що можна зварювати більш прискореним методом – за допомоги вольтової дуги. У 1932 році його направили до Одеського суднобудівного заводу для поширення провідних методів роботи. Навчаючи інших майстрів своїй системі зварювання, Петро встановив світовий рекорд продуктивності зварювальних робіт.
Спеціальна гра
Серед останніх корисних винаходів, які викликають захоплення, придумана та запатентована гра містянина Олександра Крилова. Називається вона «Bench ball game», що дослівно означає «Гра на лавці з м’ячем». Грати в неї може будь-хто, але вона під силу і людям з обмеженими фізичними можливостями, адже бігати не треба, а забивати гол можна, сидячи навпроти суперника.
«Я 11 років відвідував інтернати, будинок маляти, дитячий неврологічний санаторій, реабілітаційний центр... Грав із дітьми з інвалідністю і зрозумів, що для них немає ігор. Мало того, вони відкинуті суспільством... Ось і довелося подумати над грою, яка дала б їм, як зараз модно говорити, інклюзію», – ділиться реабілітолог і висловлює сподівання, що його гру поширюватимуть і в інших містах України.
Інтелектуальна власність
Є у нашому місті і винахідники, що створюють важливі проєкти для захисту воїнів. Так, декілька років тому завідувач кафедри технології машинобудування Кременчуцького національного університету ім. М. Остроградського Володимир Драгобецький розробив унікальні титаново-алюмінієві пластини, які можна використовувати для виготовлення бронежилетів. Великою перевагою використання такого металу є те, що пластини не розлітаються на уламки, не рикошетять і витримують чергу з бронебійних куль.
Зараз вага бронежилету – близько 20 кг. За словами дослідників, із пластинами Драгобецького вдалося б зменшити цю вагу втричі – до 6 кг.
У 2019 році місцеві депутати подавали звернення до Верховної Ради з проханням звернути увагу оборонпрому на винахід кременчужанина. Проте відповіді й досі не отримали.
Водночас зауважимо, що за історію КрНу оформлено декілька сотень патентів, зокрема це винаходи та корисні моделі інтелектуальної власності.
Один із таких – спеціальна біогазова установка з переробки синьо-зелених водоростей, створена українським біологом, екологом та першим проректором КрНУ Володимиром Нікіфоровим. Згідно з його дослідженнями, якщо біомасу водоростей перетворювати на метан, то тільки за один сезон «цвітіння» Дніпра і водосховища можна буде отримати близько 108 млн кубометрів біогазу, що еквівалентно 64 млн л дизпалива. Така установка, на жаль, поки працює на базі університету лише для дослідів.
Окрім цього, в доробці професора – ще шість продуктів інтелектуальної форми власності, зокрема спосіб виробництва добрива, біологічне доочищення стічних вод, вилучення ліпідів з біомаси ціанобактерій.
Ліна Романченко
