Із перших вуст.
Учора бронзовий призер ХХХІІІ літніх Олімпійських ігор 2024 року, Заслужений майстер спорту України з боротьби греко-римської, народний депутат України ІХ скликання Жан Беленюк відкрив у Кременчуці меморіальну дошку олімпійському чемпіону Володимиру Кисельову.
Цього дня на сесії Кременчуцької міської ради йому вручили почесний знак "За заслуги перед містом", а його тренеру Олегу Сазонову - грамоту.
Журналісти Кременчуцької газети поспілкувались із спортсменом і з його тренером.
На відкритті меморіальної дошки Ви сказали, що знали Володимира Кисельова, яким він вам запам'ятався?
- Це людина, яка насолоджувалася життями. Я бачив його жагу до життя. У нього завжди була така стрічка, на якій всі медалі розвішені. Ми кілька разів зустрічались. Володимир Кисельов розповідав про свої здобутки, про те, як складалася кар'єра. Знаю, що ця людина - легенда Кременчука. Мені тренер Олег Ігорович Сазонов розповідав багато про нього, ще до того, як ми особисто познайомилися. Тому тільки позитивні і гарні спогади. Дуже шкода, що рано пішов із життя, адже 65 років - це занадто мало. Ще міг багато чого зробити і для популяризації легкої атлетики, і для виховання нашої молоді - потенційних спортсменів. Це їм на майбутніх Олімпійських іграх представляти на найвищому рівні нашу країну. Але дуже добре, що ми вшановуємо пам'ять цієї людини. Це дуже важливо, що кременчужани знають своїх героїв, людей, які поклали своє здоров'я, в тому числі, щоб прославити свою Батьківщину. Я радий, що я присутній на цьому заході.
Ви свої медалі зберігаєте, як Володимир Кисельов, чи у якийсь інший спосіб?
- Я в кишені одну ношу. До речі, можу продемонструвати. Це остання бронзова медаль з Олімпійських ігор в Парижі. У мене стрічки немає, але зараз і медалі важчі стали. Раніше вони були такі, що можна було повісити. Зараз їх не повісити, тому якщо кілька медалей і стрічка обірветься. Тому можете потриматись, щоб розуміти, яка вага медалі.
Я особисто бачила ваш переможний гопак. Бачила, як ви знімали кросівки на ринзі. Ви готувалися до цього танцю?
- Це була імпровізація. По-перше, це такий символічний жест, який багато хто використовує, коли закінчує свої професійні виступи. Тому дуже добре, що в мене вийшло завоювати медаль. Якби не було медалі, можливо, і недоречний був подібний жест. А так з відчуттям виконаного обов'язку, з відчуттям того, що я вже зібрав усі медалі, весь комплект. Тепер можу все ж таки трошки відпочити, зайнятися якимись іншими речами.Дійсно греко-римська боротьба - це 24 роки мого життя і суттєвий шматок мого часу, який я проводив в залі, коли тренувався, коли готувався до міжнародних форумів, таких як Олімпійські ігри, Чемпіонати світу, Чемпіонати Європи. Я задоволений своєю кар'єрою, але навіть всьому найкращому приходить кінець. Треба вчасно вміти піти, тому що вік. Зараз мені 33, але через 4 роки вже буде 37, тож вже дуже важко конкурувати з молоддю, дуже важко тримати ті навантаження, які були нормальні для мене, коли мені було 25-23 роки. Звісно, що з кожним роком ми молодшими не стаємо. Сподіваємось, що цю варту буде кому нести в Україні. У нас класна збірна, багато потенційних спортсменів, які я впевнений, проявлять себе в майбутньому на різноманітних змаганнях.
Фото з відкритих джерел
Куди плануєте витратити виграшний фонд, який ви отримали як переможець Олімпіади?
- Знаєте, я достатньо забезпечна людина, вже достатньо давно, тому в мене не стояло питання в виграному фонді, тому що всі базові потреби мої давно вже закриті. Звісно, будемо донатити, будемо допомагати Збройним силам. У мене особисто багато друзів воює. Зараз весь акцент стоїть на тому, щоб здобути нашу Перемогу. Тож без Перемоги дуже важко прогнозувати і планувати своє майбутнє. Наразі, коли літають ракети над головою, а кожного дня ніхто не застрахований. Від Львова, Ужгорода і до прифронтової зони, ніхто не застрахований від атак агресора. А зараз найбільший акцент саме на допомозі нашому війську. Поки що не можу сказати, куди я що буду витрачати кошти, адже це не є суттєво для мене. Для мене було основним це реалізувати свої мрії, свої спортивні амбіції, досягти результату і не повернутися без медалі в Україну. Що я і зробив.
Для шанувальників ваших які у вас плани, на яких змаганнях ми вас зможемо побачити?
- В якості вболівальника, групи підтримки, на різноманітних змаганнях можете мене побачити.Я люблю багато видів спорту, слідкую за великою кількістю атлетів з України, які показують високий результат, починаючи від настільного тенісу, футболу, баскетболу, ігрових видів спорту, легкої атлетики. До речі, теж дуже слідкую і підтримую наших українських легкоатлетів. Ви ж бачите, які зірки зараз народжені і проявляють себе, попри повномасштабне вторгнення рф в Україну. Такі як Ярослава Магучіх, яка побила рекорд, який тримався 37 років. Попри повномасштабну війну і те, що зруйнована спортивна інфраструктура, психоемоційний стан спортсменів, які не знають, що на них чекає в майбутньому, чи в безпеці їхні батьки, близькі родичі і друзі. Однак навіть в таких умовах Україна показала достойний результат на минулих Олімпійських іграх в Парижі.
Ви збирались кардинально змінити своє життя? Розкажіть про цей аспект? Говорили, що танцями збираєтесь зайнятися.
- У мене таких планів не було, чесно кажучи. Можливо, просто для того, щоб навчитися хоч якось рухатися і кілька уроків танців візьму. Але це не буде кардинальна зміна життя, тому що в мене достатньо сталий розклад. Зараз просто через те, що звільнився час, який я приділяв в підготовці до Олімпіади, то я його використовую для навчання і для отримання нових знань, які у майбутньому стануть у нагоді.
Що побажаєте кременчужанам?
Перемоги, побільше спорту, побільше бадьорості, попри непростий час, в якому живемо. І, звісно, пам'ятати своїх Героїв і робити все, щоб наша перемога настала якомога швидше!
"Я дуже вдячний йому, що саме греко-римською боротьбою займається"
Заслужений тренер України Олег Сазонов розповів і про емоції, які відчував під час перемоги Жана Бленюка на Олімпіаді і про те, наскільки ця перемога важлива для нашої країни.
- Насправді Жан Він Венсанович - справжній спортсмен, справжній борець. Він отримав ці нагороди завдяки своїм старанням, завдяки своїй наполегливій праці. Тут треба працювати з ранку до вечора. По три тренування в день. Я йому дуже вдячний за те, що зробив для держави, для нашого міста, нашої області. Я пишаюсь, що він мій учень, що він досяг таких результатів. А далі будемо ще працювати. Ми з ним багато їздили різними містами України. Тому бачимо, що треба розвивати греко-римську боротьбу не тільки в Полтавській області, а й в усій Україні. Постійно відкриваємо спортзали. Не можна не згадати, що і в Кременчуці десь місяці три тому ми відкрили спортзал. Також і надалі будемо відкривати спортзали по всій Україні, і надалі розвивати греко-римську боротьбу в нашій країні, - говорить Олег Сазонов.
Трішки особисте питання. Коли я бачила цей переможний гопак Жана Беленюка, то мне неймовірні емоції просто переповняли. Які у вас тоді були емоції?
-Емоції в мене були такі, що не можу передати їх словами, але дуже сильні. Коли виграв цю медаль, коли станцював гопака... А Жан Венсанович, якщо ви знаєте, починав свою спортивну кар'єру з танців. А потім перейшов у греко-римську боротьбу. Тому він у нас талановитий. В усіх видах спорту, я думаю, досяг би результатів. Але я дуже вдячний йому, що саме греко-римською боротьбою займається, і що саме тут добився таких результатів. Тому для мене, як для президента Федерації греко-римської боротьби, це дуже важливо.
Олена Ліпошко
Фото, відео Микити Ліцкевича
