Кременчугская газета
Вторник, 21 Августа 2018 года
Facebook Twitter Instagram Кременчугская газета на Youtube

Вы здесь

«Закінчення війни на сході залежить лише від становлення Української нації», - боєць полку «Азов»

14 октября 2017
«Закінчення війни на сході залежить лише від становлення Української  нації», - боєць полку «Азов»

Захисник, який воював у зоні АТО, розповів про ставлення місцевого населення до українських війскових, про пільги, які отримує та побажав усім миру.

Кременчужанин Олег, який захищав українську землю в складі полку спецпризначення «Азов» (Нацгвардія України) з 2014 по 2017 рік, напередодні Дня захисника і Дня українського козацтва дав інтерв’ю Кременчуцькій газеті. В ході спілкування воїн-захисник, який попрохав не розкривати його прізвище та не фотографувати,  розповів про своє бачення війни на сході з Росією та спробував дати свій прогноз по її звершенню.

- Пане Олег, вітаю. Незабаром , вже 14 жовтня Україна, Кременчук зокрема, відзначатиме День захисника та День українського козацтва. Що для Вас означають дані свята?

- Вітаю Вас також. Хотів би одразу привітати всіх, хто захищав та нині захищає Україну від нинішньої агресії нашого, так би мовити, північного сусіда. Як всі мали змогу або бачити, або власноруч пересвідчитись, Путін після ретельної та тривалої підготовки воює проти українців дуже підступно, підло та всебічно. Зараз можна ствердно казати, що свою агресію Росія проти України почала одразу після розвалу СРСР, коли шантажували «газовим вентилем». Вже при Януковичі стало зрозуміло, що росіяни (Російська Федерація – ред.) поводять себе неначе павук, котрий перед тим, як проковтнути муху, її спершу має обробити. Так й Україну готували: розвалили армію та спецслужби, надали дозвіл на перебування Чорноморського флоту в Криму ,через що в лютому 2014 року розпочалась анексія півострову та подальші події на Донбасі. Було видно, що проти України воюють не лише на військовому, але й на економічних, інформаційних та ідеологічних фронтах. В цьому ракурсі День захисника, котрий по даті збігається з Днем українського козацтва, є українською відповіддю російсько-радянському Дню захисника Вітчизни.

- Коли Ви воювали на Донбасі, яке особисте ставлення Ви сформували до цієї гібридної війни?

- Моя особиста думка буде дуже проста: Росія є країною-злочинцем, що вдерлася до чужої хати та силою забрала чуже. Що треба робити із розбійниками, які напали на рідну домівку? – дати відсіч та покарати злочинця в межах самооборони так, щоб наступного разу вриватись та красти не хотілось та було неможливо.  Коли «АЗОВ» в лютому 2015 року вів бої з ворогом за право володіти стратегічними висотами в районі села Широкіно (біля Маріуполя), я вперше у своєму житті воював. Для мене всі ті події асоціювались з «гопніком», якого слід покарати.

- Як саме карали російського окупанта?

- На передовій я зі своїми побратимами за допомогою СПГ (станковий протитанковий гранатомет – ред.) робили все можливе для того, щоб ворог не мав можливості вести вогонь по нашим позиціям. Відповідь мала бути точною і блискавичною, щоб ворог не міг підняти голову навіть. Я та мій розрахунок працював по ворожим снайперам й кулеметника. Одного разу в нас був «джекпот»: знищили командний пункт сепаратистів, що розташовувався в Широкіно.

- Чи був у вас вільний час там, на війні?

- В ході активних бойових дій в Широкіно (зима-літо 2015 року) вільного часу не було. Хоча «нагородою» можна вважати купання в Азовському морі на одній із баз «Азову». Бувало так, що після бойових дій отримували путівки до Бердянську на декілька днів.  Слід вказати, що в «Азові» відпочинок був вельми активним  та виражався у змаганнях з фізичної та тактичної підготовки. Про вживання алкоголю  не могло й мови бути – в полку це, як явище, було відсутнє. Якщо був час, то відпускали до кінотеатру в Маріуполі.

- Як до українських воїнів-захисників відносилося місцеве населення в районі Маріуполя, де Ви та Ваші побратими несли службу?

- Всі вступили до лав «Азову» (сміється). Якщо серйозно, всі місцеві (працівники нашої  їдальні, водії, будівельники та інше місцеве населення) на українських вояк, а на «Азов» особливо, спочатку насторожено дивились – спрацювала російська пропаганда про фашистів та нацистів. Згодом відношення змінилось та покращилось, бо «Азов» з 2014 року традиційно патрулював місто та охороняв об’єкти критичної інфраструктури від можливих диверсій. Ще більше проукраїнські настрої в Маріуполі почали панувати після обстрілу «Градами» мікрорайону «Східний». Тоді багатьом відкрилася правда про війну та агресію Росії. Десь тоді ж викарбувався образ українського воїна-захисника в очах місцевих.

- Як Ви вважаєте, коли скінчиться неоголошена війна на Донбасі?

- Це станеться тоді, коли економічні та фінансові втрати РФ, а також втрати у живій силі стануть настільки суттєвими, що запустять  кризу російської влади та суспільства. При таких обставинах окупанту вже буде не до імперських амбіцій.  Щоб це швидше сталося, Україна має стати сильною не тільки у військовому, але й в економічному, політичному та ідейних планах.  Коли ми ставатимемо міцнішими, можна зайнятись тим самим, що росіяни роблять з українцями – проводити диверсії в їх тилу, організовувати суспільні рухи спротиву (Кавказ, Чечня) всередині Росії. Організація приватних військових компаній, які чинитимуть протидію російським військам в тій же Сирії, також є чудовою ідеєю. Про якісь терміни закінчення війни казати неможливо, бо в першу чергу все залежить від нас.

- Яку зарплату Вам платили, коли воювали?

- З Нацгвардії я звільнився нещодавно – 3 місяці тому. Якщо мова йде про грошове забезпечення, то для української армії це десь на рівні 12-13 тис. гривень. Моя зарплата була прив’язана до тривалості участі в боях. При перебуванні не на передовій моя зарплата могла становити й 10  тис. гривень.

- Що стосовно пільг АТОвця?

- Тут все стандартно. Пільги при сплаті комунальних послуг відчутно економлять сімейний бюджет. При поїздці міськими маршрутками було декілька випадків з водіями, але нічого особливого. Хоча ні, декілька раз була думка про відправку водія на передову, щоб його проблеми тут здались нісенітницею в порівнянні з тим, що в зоні АТО. Сам же набір пільг є стандартним та не мінявся ще з часів «совка».

- А що по землі?

- Земельну ділянку дали, але на всіх, як я бачу, в Кременчуці не вистачає. Багатьом роздали землі на артскладах (мікрорайон «Озерний» - ред.), а підвести туди комунікації – влада каже, що немає грошей.

- Що хочете побажати напередодні свят?

- Хочу побажати, щоб війна швидше скінчилась та прийшов мир, але все не так просто. Перемога на сході можлива лише за умови перемоги над внутрішнім ворогом. А тут ще багато роботи. Але я вірю в те, що перемога буде за нами.

 

Михайло Андрієнко

Если Вы нашли ошибку в тексте, выделите слово, нажмите CTRL+Enter и отправьте сообщение в редакцию
Афиша Кременчуга
Орфографическая ошибка в тексте:
Чтобы сообщить об ошибке, нажмите кнопку "Отправить сообщение об ошибке". Также вы можете добавить свой комментарий.

Мы в Telegram

Подписаться