Кременчуцька газета
Kremenchuk, Poltava Oblast, Ukraine
Вівторок, 24 Травня 2022
Facebook Twitter Instagram Кременчуцька газета на Youtube

Вы здесь

110 років вітчизняному футболу, або Як кременчужани починали грати у футбол

8 травня 2022 09:00
110 років вітчизняному футболу, або Як кременчужани починали грати у футбол

Уже понад два місяці військовий стан та періодичний гул сирен не дають кременчужанам ані грати, ані побути вболівальниками на цьому захоплюючому виді спорту. Тож доки Україна наближається до перемоги над російською агресією, ми згадуємо про перемоги наших футболістів, та й загалом - як усе починалося. 

Цього року виповнюється ювілейна дата -110 років вітчизняному футболу. Хвиля цього олімпійського виду спорту докотилася до Кременчука у 1912 році. Тоді у нашому місті були створені дві перші футбольні команди: команди Залізничного та Реального училищ. Перший стадіон розташовувався на території Міського парку, де нині знаходиться стадіон «Кремінь-Арена» ім. Олега Бабаєва.

Втім, найперша згадка про український футбол пролунала 1894 року. Тоді перший міжнародний матч відбувся у Львові, який на той час перебував під владою Австрійської імперії. Матч відбувся між львівською командою та польського міста Краків. Гра тривала один тайм, де львів’яни виграли з рахунком 1:0. Поляки вимагали продовження матчу шляхом другого тайму. Але по часу на стадіоні мало бути тренування гімнастів. Таким чином українці вийшли переможцями.

Повернемося ж до витоків гри у нашому місті.

У 20-ті роки, де зараз розміщений один з найстаріших стадіонів міста - «Кредмаш» - було болото. Його засипали і утворили стадіон із футбольним полем.

«Так, як стадіон був розташованим на місці болота, грати після дощу було неможливо, матчі переносилися на стадіон до Міського саду».

Першими найпрестижнішими командами міста вважалися «Ластівка» (до неї приїздили змагатися з Іспанії), «Спартак», «Динамо» (якою опікувалася міліція), «Локомотив» (якою курирувала залізниця), підприємства легкої промисловості. У Крюкові була команда «Дзержинець», - пригадує місцевий краєзнавець Євген Бергер.

Відомими на той момент футболістами були Ясинський, Святобог, Галка, Катаршин, Скиба та інші.

Станом на 1917 рік в місті на досить пристойних футбольних полях змагалися вже зібрані спортивні колективи: перша приватна збірна технічного училища, команди міського реального училища, залізничного технічного училища, Олексіївського комерційного училища та команда радистів. На жаль, спогадів про переможців футбольних баталій Кременчука 1917 року не залишилося.

Через десять років, у рамках Всеукраїнської спартакіади, 2 червня 1927 року в Полтаві на спортивному майданчику ОРПС відбувся футбольний матч між Полтавою та Крюковом, в якому, на жаль, перемогли полтавці 1:0. Але потрібно відмітити, що Кременчук вперше відзначився на обласному рівні.

У 1936 році, на день Залізничника, у місті також проводилися змагання з волейболу, баскетболу та футболу. Проте війна, на жаль, вносила свої корективи.

 

Відродження футболу після закінчення війни

І уже після Другої світової війни у Кременчуці, як і у інших містах, починається відродження футболу.

Найсерйознішими суперниками у місті на той час були команди «Спартак» і «Дзержинець».

Після війни у місті діяли аналогічні команди: крюківський «Дзержинець», «Спартак», «Локомотив» команда «КМЗ» - Кременчуцького мостозаводу, також була зібрна «Трудові резерви» (збірна профтехучилищ), «Червоне знамення» шкіряно-ливарного комбінату.

До Кременчука часто приїздили грати команди з Пирятина, Лубен, Лохвиці.

 

Рекордна гра

У 1947 році одну із місцевих ігор у Кременчуці занесли до рекордної. На той момент тут дислоковувалася військова частина десантників, яка зіграла з міліцейською командою «Динамо». І військова частина виграла з рахунком 24:2!

 

1967 р. – ігри на першість СРСР

У 60-ті рр. директор шкірзаводу Павло Корнєєв пропонував створити у місті команду рівня класу «А», із якої п’ятьох футболістів обіцяв взяти на своє утримання. Проте дану ініціативу місто не підтримало.

У той час на Кременчуцькому автомобільному заводі діяла команда «Дніпро», які грали у класі «Б».

В 1967 році стадіон «Дніпро» (теперішній «Політехнік») був у центрі уваги любителів футболу нашого міста. За одну декаду відбулися чотири матчі першості країни з футболу серед майстрів класу «Б». Кременчуцькі футболісти на своєму полі зустрічали севастопольців, новокаховців, нікопольців. Зустрічі закінчилися перемогою дніпровців. Так, 31 серпня «Дніпро» приймав одну з найсильніших команд «СКЧФ» (Севастополь). На 3-й хвилині другого тайму Юхим Сприкут (№10) відкрив рахунок 1:0. 3-го вересня кременчужани зустрілися з командою «Енергія» (Нова Каховка) - 5:1, а 7 вересня відбулася гра між командами «Дніпро» і «Трубник» (Нікополь), яка завершилася рахунком 2:1. Через три дні дніпровці змагалися з командою «Дунаєць» (м. Ізмаїл). Гра закінчилася з рахунком 2:0 на користь кременчужан.

До команди «Дніпро» увійшли досвідчені футболісти Іван Барамба, Микола Савенков, Юрій Хом’яков, Віктор Берест, Євген Бученко, Юрій Показ, Анатолій Скурський і Юхим Сприкут. Окрасою всього футбольного сезону 1967 року з упевненістю можна назвати гру 1/16 фіналу з київським «Динамо» (старший вік) - чемпіоном і володарем Кубку СРСР, учасником Кубку європейських чемпіонів, у складі якого виступали майстри високого класу.  

Гра відбулася 12 вересня. Один гравець з цієї команди брав участь у вікопомному «матчі смерті» 1941 року в тимчасово окупованому Києві! Це був майстер спорту СРСР Макар Гончаренко.  Гра проходила в Кременчуці й викликала небувалий ажіотаж: квитки були розкуплені заздалегідь, автозаводський стадіон «Дніпро», розрахований на 20 тис місць, не зміг вмістити всіх бажаючих.

Кременчужани, на жаль, програли цей матч з рахунком 0:2, втім, при цьому показали себе з найкращого боку, продемонструвавши добротний футбол і грамотну підготовку до ігор з таким суперником. В цій грі до складу нашої команди входили: Барамба, Берест, Савенков, Єрьомін, Хом’яков, Скурський, Показ, Алексєєв, Стеценко, Сприкут, Мартиненко. Тренер - Е.П.Леонтович. Київське «Динамо» представляли: Рудаков, Щегольков, Соснихін, Островський, Сабо, Турянчик, Бишовець, Серебряников, Медвідь, Біба, Хмельницький і вже згаданий Гончаренко. Тренер - В.А.Маслов.  
 

Карантин для футболістів

Ще один місцевий стадіон - Крюківський «Вагонобудівник» побудували за директорства Івана Митрофановича Приходька, який також був палким шанувальником футболу.

У 1957 році там стався курйозний випадок. До Крюкова приїхала грати команда «Шахтар» з Олександрії, крюківяни програли. Тож Приходьком було оголошено команді кількаденний карантин: усі гравці спали в роздягальні на долівці, а дружини через паркан передавали їм передачі.

 

Суперництво між вболівальниками

Містяни розповідають, що коли у Кременчуці відбувалися серйозні матчі, вболівальники з правобережної та лівобережної частини міст розділялися і сідали один проти одного. Тобто, з одного боку вболівальники  «Дзержинця», з іншого – «Спартака».

Неодноразово після яскравих емоційних ігор між ними фіксували бійки.

 

Відомі постаті кременчуцького футболу

Популярний вид спорту робив популярними талановитих кременчуцьких футболістів. Так, у 40-50-х рр. у місті славився воротар Борис Комарошко (грав за «Спартак»). У цей же час у місті грали відомі футболісти «Спартака»: Костянтин Єфріменко, Павло Дудніченко, Володимир Головйов.

Великим вболівальником був Новіков – керуючий будівництвом Кременчуцької ГЕС. Ним згодом була створена команда «Енергія» (у ній грали 8 кременчужан, інші - світловодчани).

До речі, у нашій «Динамо» відомий підполковник Іван Авраменко грав до 42 років, який був директором місцевої суконної фабрики, потім шкірзаводу.

Багато спортсменів з Кременчука потрапляли у інші престижні команди. Наприклад, з юнацької команди «Динамо» за тренера Богодиста спортсмени переїздили до Вінниці, Харкова. 

Наприклад, кременчужанин з гарматним ударом Микола Примостко (грав у 50-60-их роках) грав за «Карпати-Львів». А футболіст Євген Леонтович з «Локомотива» перейшов до тогочасної Кіровоградсбкої команди.

«Колись, у 1953 році на Соборній був такий стенд, на якому зображений футболіст Бобров з авоською, у якій були покладені символічні м’ячі з цифрами: 5, 10, 15, 35. цифри симовлізували кількість забитих голів за сезон», – розповіда Бергер.

З 1953 по 1960 у місті діяла військова команда, у якій грало багато курсантів з Грузії. З 1953 року у місті дислокується частина ракетників. Їх частина у тому числі славилася футбольною командою.

 

Кременчуцька «Пулька»

До речі, у кременчуцьких команд була така гра «Пулька» - коли всі команди збираються на стадіон, грають по одному тайму. Та з команд, яка програє, вибуває. Часто перемоги у таких «Пульках» були за ракетниками - командами військової частини.

 

Буремні 80-ті для кременчуцького футболу

За 1977 рік, на жаль, нічого знаменного у футбольному житті міста не відбулося. Кременчуцькі команди проводили чемпіонати міста і брали участь в обласних матчах, шліфуючи свою майстерність.  А ось футбольні баталії тридцятирічної давнини можуть привернути особливу увагу читача. Рік 1987 почався цікавими іграми. У лютому відбувся перший офіційний турнір «Зима-87», проведений обласною радою ДСТ «Колос» на засніжених полях Пирятина і Гребінки. У Пирятині виступали команди «Сула» (Лохвиця), «Нафтовик» (Пирятин) і «Кремінь» (Кременчук).

Наші земляки виступили успішно, вигравши в лохвичан 1:0 і пирятинців 3:0. Фінальний поєдинок закінчився переконливою перемогою кременчужан з рахунком 6:0. Заслуга в цьому всіх гравців «Кременя» і, зокрема, молодого тренера Віктора Береста. Голи у ворота суперників забивали Ігор Мартиненко – три, Сергій Дружко – три, по одному Віктор Прописвіт, Юрій Палієнко, Володимир Хлань, Валерій Андрейченко, Вадим Гальченко та Анатолій Думашин.  Ще однією подією, якою відзначився цей рік, були нововведення в команді «Кремінь». У сезоні 1987 р. команду очолив заслужений майстер спорту СРСР і заслужений тренер УРСР - Віктор Трохимович Фомін. Віктор Олександрович Берест йому допомагав як старший тренер. У команду були запрошені гравці: А. Горбик («Металіст» Харків), М. Латиш («Динамо» Москва), В. Шельменко, Ю. Авраменко та ін.   

Того року наша команда брала участь у першості республіки з футболу серед команд колективів фізкультури.    

 У четвертому турі наші земляки приймали спортсменів київського «Більшовика» на стадіоні «Вагонобудівник».    

З перших же хвилин зустрічі наші земляки повели атаки на ворота суперників. До складу команди входили нападаючі Сергій Шаманський, Олександр Горбик, Ігор Мартиненко. На 28 хвилині другої половини гри Анатолій Матяш відкрив рахунок. Через дві хвилини Юрій Авраменко подвоїв його. А потім Вадим Шельменко, Василь Уткін довели рахунок до 5:0.  У п’ятому турі кременчужани приймали футболістів черкаського «Темпу». Наступна гра відбулася між нашим «Кременем» та кіровоградським «Радистом».

На 10 хвилині рахунок відкрив Сергій Шаманський, через 5 хв. його подвоїв з 11-метрового Олег Зубов, а ще через 20 хв. Юрій Аврамов довів рахунок до 3:0. І лише на останній хвилині першого тайму кіровоградець Віктор Камінський відквитав один м’яч. У другому таймі команди обмінялися голами (Ігор Мартиненко та Ігор Різниченко). Отже, вигравши 4:2, «Кремінь» знову очолив турнірну таблицю. У наших земляків, як і в кіровоградців, було 11 очок, але «Кремінь» провів на одну гру менше. В останньому матчі першого кола «Кремінь» приймав спортсменів пирятинського «Нафтовика» - дебютанта 4 зони першості України з футболу серед команд колективів фізкультури. Зустріч пройшла при ігровій і територіальній перевазі господарів поля, проте перемогли наші земляки. Гол на 28 хвилині забив Вадим Гальченко. Довго сперечалися за лідерство спортсмени кіровоградського «Радиста» і наші земляки. Кременчужани все ж стали на чолі турнірної таблиці.

До речі, свій перший матч на новому стадіоні київські футболісти провели саме з «Кременем», зібравши чимало вболівальників. «Кремінь» в першому колі встановив своєрідний рекорд, показавши високу результативність: забито у ворота суперників 23 м’ячі – найбільше серед усіх команд чемпіонату. Наступного тижня «Кремінь» приймав спортсменів криворізького «Інгульця». У першому матчі на полі було зафіксовано нульову нічию. Безрезультатно закінчилася і перша половина матчу-відповіді. Після перерви ж голи посипалися, мов з рогу достатку. Спочатку капітан команди Ігор Мартиненко, а потім майстер спорту Микола Латиш і майстер спорту Олександр Горбик провели у ворота гостей чотири м’ячі, практично вирішивши долю матчу. Перемігши з рахунком 4:1, «Кремінь» продовжував очолювати турнірну таблицю. В жовтні команди фінальної групи, розігравши звання чемпіона республіки з футболу серед колективів фізкультури і єдину путівку до української зони майстрів другої ліги класу «А», провели останній ігровий тур 1987 року. Зустрілися кременчуцький «Кремінь» і «Дніпро» із с. Геронімівка Черкаської області. Але тут з рахунком 2:1 перемогли черкащани. 

Ще однією подією для футбольного життя Кременчука стало проведення на стадіоні «Вагонобудівник» з 22 по 29 серпня зональних змагань Всесоюзного турніру з футболу на приз «Надія», в якому взяли участь футболісти 1970-71 р.н. Тут грали чемпіони світу, футболісти, які в складі збірної команди країни завоювали золоті медалі переможців світової першості в Монреалі.  

 У Кременчуці переможцем зони стали юні футболісти збірної України, які набрали 8 очок з десяти можливих, другими стали представники Грузії.

 Гордістю 1987 року стала перемога команди «Кремінь» у чемпіонаті СРСР серед КФК (аматорська футбольна ліга).   І як підсумок. Футбольне життя у Кременчуці завжди вирувало. Майже кожна «сімка» у кінці року (1927, 1937, 1947, 1967, 1987) була значущою в житті кременчуцького футболу.  
 

 

Ліна Романченко

За матеріалами okrain.net.ua,

наукової співробітниці Краєзнавчого музею 

Вікторії Ширай


"Кременчуцька газета" в соціальних мережах!
Будьте нашими підписниками... і одними з перших дізнавайтесь, що відбувається в Кременчуці та на Полтавщині, а також про резонансні події в Україні.
Не втрачайте шанс читати «гарячі» і цікаві новини першими!
Підписуйтесь на нас:  
Facebook: https://www.facebook.com/kremenchuckagazeta/
Instagram: https://www.instagram.com/kg.ua/
Telegram: https://t.me/kgua_news


Підписуйся на розсилку новин на каналі Telegram. Дізнавайся першим найважливіші та найцікавіші новини!

Facebook Twitter Instagram Кременчугская газета на Youtube telegram Facebook Live
Якщо Ви знайшли помилку в тексті, виділіть слово, натисніть CTRL + Enter і відправте повідомлення в редакцію

 

Інші новини

Орфографическая ошибка в тексте:
Чтобы сообщить об ошибке, нажмите кнопку "Отправить сообщение об ошибке". Также вы можете добавить свой комментарий.

Ми в Telegram

Підписатися