рф звинувачує Україну у виготовленні RDD, та де гарантія, що сама країна-терорист її не застосує?
Наприкінці жовтня цього року російська пропаганда почала активно просовувати тему, щодо того, що Україна готує підрив «брудної бомби» чи як її ще називають RDD. Деталей не уточнили. Ряд російських політиків зробили відповідні заяви, але їм ніхто не повірив. Франція, Велика Британія та США відповіли на це спільною заявою, в якій назвали повідомлення росії брехнею. ООН на вимогу країни-агресора провела засідання Ради безпеки. Втім в організації не побачили жодного сенсу обговорювати російську дезінформацію. Але де гарантія, що країна–терорист сама не спрямує цю зброю проти України?
Лякають українців й іншою ядерною зброєю. Здебільшого йдеться про тактичну. Втім ще є стратегічна.
Чим відрізняється ці види зброї, що роботи, у разі вибуху хоча в однієї з них? «Кременчуцька газета» шукала відповіді на ці питання.
Що таке «брудна бомба»?
Зокрема це журналістський штамп, який, імовірно, перекочував у ЗМІ із фільмів про Джеймса Бонда часів холодної війни, де один з антигероїв хотів створити щось «ядерне, але більш «брудне». Зараз під цим словосполученням мають на увазі один із видів зброї масового ураження, в якому використовують радіоактивну речовину, а вибухає вона завдяки звичайній вибухівці. Під час вибуху все розкидається навкруги, заражаючи ґрунт, воду, повітря та людей. Її сенс у тому, аби забруднити ту чи іншу територію чи водойму, але ж, в першу чергу, — налякати людей. Про «брудну бомбу» важливо знати дві речі: це не ядерна зброя, її ніколи в світі не використовували. Але вона може викликати променеву хворобу. Сама сила вибуху залежить від кількості вибухівки, яку в неї заклали, але за потужністю він не страшніший за будь-який вибух, яких в Україні в останні місяці лунають сотні тисяч.
З чого можна створити?
До складу «брудної бомби» можуть входити радіоактивні речовини, які не обов'язково стосуються власне зброї чи навіть атомної енергетики. Наприклад, дуже радіоактивний Цезій-137 використовуються в медицині та промисловості, а також у наукових дослідженнях. Небезпечну речовину можна подрібнити й у вигляді порошку покласти у пристрій, який під час вибуху забруднить кількасот квадратних метрів; можливо, кілька кілометрів, якщо буде сильний вітер і не буде дощу. Але навіть якщо припустити, що для «брудної бомби» використовують саме паливо (свіже чи використане) для атомних станцій, можна приблизно уявити, скільки його потрібно, аби вибух мав катастрофічні наслідки. Для розуміння: під час вибуху на Чорнобильській атомній електростанції у реакторі четвертого енергоблоку було 180–190 тонн ядерного палива. Вважається, що в повітря під час вибуху викинуло від 5 до 30% цього палива. Тобто й терористам знадобляться тонни палива (здебільшого урану та плутонію, подрібненого або у вигляді рідини), аби завдати значної шкоди довкіллю та людям.
Які наслідки?
Як заспокоюють в Центрі із контролю та профілактики хвороб США, «брудна бомба»–це не атомний вибух. Здебільшого радіоактивний порошок після детонації падає на землю в межах кількох кілометрів від епіцентру вибуху. А ось атомна бомба передбачає, що атоми будуть розщеплені і вивільняється велика кількість енергії, яка і створить грибоподібну хмару. Потужність такого вибуху в багато разів сильніша за ту вибухівку, яку можуть використати у «брудній бомбі». Адже грибоподібна хмара може «накрити» радіоактивним пилом десятки та навіть сотні квадратних кілометрів. Площа дії залежить від різних факторів: тип розсіяного матеріалу та його кількість; спосіб розпорошення (вибух чи пожежа), розташування об'єктів, рельєф, погодні умови, наскільки дрібні частинки радіоактивних матеріалів.
Чому це небезпечно
Головна небезпека «брудної бомби» не в самому вибуху, а в довготривалому забрудненні територій, які, за версією BBC, можуть стати непридатними для життя на десятиріччя. Тим не менш, більшість видимих ушкоджень виникає через тепло, уламки, радіаційний пил та силу вибуху. RDD відрізняються низьким рівнем радіації, а тому негайний вплив їх на здоров'я мінімальний. В довготривалій перспективі, якщо не буде надано належної допомоги, «брудна бомба» впливає на здоров'я людей через «гострий радіаційний синдром» (слабкість, нудота, блювання, діарея, зменшення кількості кров'яних клітин, які згодом минуть) та психологічний вплив. Як йдеться в інструкції Центру із контролю та профілактики хвороб США, «гострий радіаційний синдром» стається після вибуху «брудної бомби» вкрай рідко. Лише близько 10% населення може виявляти в себе симптоми після впливу великої дози опромінення.
Тактична і стратегічна ядерна зброя: чим різняться
Передбачається, що тактична ядерна зброя призначена для застосування поблизу лінії фронту і в ближньому тилу, а стратегічна — для поразки глибокого тилу ворога.
На відміну від стратегічної ядерної зброї, тротиловий еквівалент тактичних боєзарядів зазвичай не перевищує кількох кілотонн, а часто буває навіть менше однієї кілотонни. Тобто руйнівна сила тактичної значно менша. Однак однозначного визначення тактичної ядерної зброї, що відокремлює її від стратегічної, не існує. Вона може існувати у вигляді вельми широкої номенклатури боєприпасів — авіаційних бомб, головних частин ракет (оперативно-тактичного та тактичного класу), артилерійських снарядів, мін, глибинних бомб, торпед і тощо.
Як захиститися
Варто відзначити, що правила порятунку в разі застосування «брудної бомби» такі ж, як і під час радіаційної аварії на АЕС. Головні аспекти: прямуйте в укриття, залишайтесь там, слухайте подальші вказівки від органів влади, Державної служби з надзвичайних ситуацій чи поліції. Дуже корисний чат-бот «Безпека-довідник» (треба завантажити). Там описано детально, як діяти в тій чи іншій ситуації не лише у випадках ядерної загрози, а взагалі під час воєнного часу.
Якщо людина перебуває в місці вибуху або недалеко від нього, потрібно зробити:
- рот та ніс прикрити серветкою, вологою тканиною чи фільтром–так можна уникнути потрапляння всередину радіоактивних частинок під час вдихання і ковтання;
- якомога швидше зайти до будівлі з зачиненими дверима та вікнами;
- вимитися водою з милом, прийняти душ, не забуваючи про волосся (його також краще мити з милом);
- стежити, щоб радіоактивний пил не потрапив до рота;
- зняти весь одяг, помістити його в поліетиленовий пакет чи контейнер;
- не торкатися тих предметів, які були відкинуті внаслідок вибуху (вони можуть бути радіоактивними);
- слухати та виконувати всі вказівки органів влади, аварійних служб.
Якщо на момент інциденту людина перебуває в автомобілі і не має змоги дістатися до укриття, одразу треба зачинити вікна та вентиляційні отвори, вимкнути кондиціонер, обігрівач та двигун. Не виходити з машини, поки на радіо не повідомляють, що на дорогу можна виїхати безпечно. Також рекомендовано за можливості віддалитися від джерела радіації на максимальну відстань.
Органи влади мають згодом оголосити, чи безпечно покидати будівлю, що можна їсти та пити, як піклуватися про дітей, що залишилися без батьків тощо. Тут все залежить від конкретного випадку. Під час розсіювання шлейфу радіоактивних частин евакуація може спричинити ще більше опромінення. А тому найкращий план дій запропонують лише працівники служби надзвичайних ситуацій.
Йодопрофілактика. Рекомендації
Важливо! Проводити йодопрофілактику можна тільки після офіційного оповіщення щодо її необхідності. Приймати препарат стабільного йоду (калію йодиду) можна як після аварії на АЕС, так і після ядерного вибуху. Але вона виправдана лише тоді, коли радіація спричинена радіойодом. В інших випадках (зокрема при застосуванні «брудних бомб») прийом препаратів йоду заборонений і може завдати організму непоправної шкоди. Дорослим старше від 40 років або людям з порушеннями функціонування щитоподібної залози йодна профілактика зазвичай не потрібна. Вона полягає в одноразовому прийомі таблетованого йодиду калію. Другий прийом передбачено в разі пролонгованого (більше 24 годин) або повторного впливу і якщо людина вживала забруднену їжу або воду.
Уважно слідкуйте за офіційними повідомленнями і приймайте препарат лише після отримання відповідних сповіщень!
Світлана Павленко за матеріалами «ТСН», «Детектор. Медіа», «Суспільне. Новини», Вікіпедії, «Довідка. Інфо»
Фото ілюстративне
Підписуйся на розсилку новин на каналі Telegram. Дізнавайся першим найважливіші та найцікавіші новини!
