Кременчуцька газета
Kremenchuk, Poltava Oblast, Ukraine
Середа, 4 Серпня 2021
Facebook Twitter Instagram Кременчуцька газета на Youtube

Вы здесь

Бути відмінником у школі – чи означає стати успішним у дорослому житті?

 

 

10 липня 2021 09:10

Наскільки шкільні премудрості знадобляться після випускного.

Кременчуці – пора випускних вечорів. Одинадцятикласники прощаються із ліцеями і готуються до вступу в доросле життя. Дехто вважає, що шкільні «заучки» далі нічого не зможуть добитися. І навпаки: успішними стають зазвичай дебошири і трієчники. Поспілкувавшись із відомими міськими чиновниками, які досягли успіхів, можемо впевнено сказати, що це не так. І нехай логарифми та тригонометричні рівняння щодня в буденному житті розв’язувати їм не потрібно, але логіка, здатність мислити та аналізувати, закладається ще зі шкільної парти. Не вірите? Читайте відверті зізнання про школу та шкільну науку.

«Ідуть зі мною по життю географія і мова», – начальниця управління земресурсів Ірина Безверха

Ірина Безверха закінчила школу зі «срібною» медаллю. Вона навчалася у Миргороді, а до Кременчука приїхала після завершення вишу разом із чоловіком.

«У школі найбільше любила два предмети: географію і українську мову. Тому, коли підійшла до вибору фаху, вагань особливих не було. Певною мірою моя класна керівниця допомогла з вибором, адже вона – вчителька географії, і сказала, що там дуже цікаво вчитися. Отак і далі йдуть зі мною по життю географія і українська мова. І ці два предмети зараз дуже згодилися в моїй роботі», – розповіла пані Ірина.

Вона закінчила географічний факультет Київського національного університету ім. Т.Шевченка. Любов до української мови передалася і її старшій доньці: дівчина стала літераторкою і працює у Києві, у піар-агенстві. А ось про свій випускний Ірина Безверха говорить лаконічно: «То була межа між безтурботністю і невідомістю».

«Неможливо бути експертом у всьому», – заступник міського голови Іван Москалик

Ще один «срібний» медаліст працює у виконкомі Кременчуцької міськради. Це віце-мер Іван Москалик, який свого часу закінчив кременчуцький ліцей №4, показавши відмінні успіхи в навчанні.

«Я вважаю, що середня освіта – це база чи своєрідна підготовка до дорослого життя. Від навчання у школі залежить, як у людини в подальшому буде працювати мозок. Середня освіта надалі допомагає правильно зорієнтуватися у житті, дає допомогу у виборі професії. Ми виходимо професорами «околовсячеських» наук, а далі вже здобуваємо певні знання при виборі професії. Не можна бути експертом в усьому. Лише нерозумні позиціонують себе фахівцями в усьому», – вважає Іван Москалик.

А ось найяскравішим спогадом випускного вечора називає зустріч світанку в парку «Ювілейний» і електричний потяг, який катав випускників.

«Не мала математичного складу розуму, але таблиця множення мені стала в нагоді», – в.о. директора Кременчуцького краєзнавчого музею Алла Гайшинська
Всі п’ятірки і лише дві четвірки – з алгебри і геометрії – мала в атестаті про середню освіту Алла Гайшинська

«Ну не мала я математичного складу розуму, але у подальшому житті таблиця множення мені стала в нагоді. Улюблена хімія теж певною мірою знадобилася. Так, знаю добре, що не можна змішувати побутову хімію, вчу цьому дітей. Чи вплинули вчителі на обрано професію? Напряму ні, але в школі мені дуже часто доручали бути вожатою», – розповіла Гайшинська.

І пригадала, що їхній випускний був у спортзалі Андрієіванівської школи, що на Одещині. Була урочиста частина, потім накрили стіл, але спиртного на ньому не було.

«Зі шкільної програми зараз пам’ятаю всі вірші, які вчили напам’ять», – заступник директора Інституту розвитку Кременчука Андрій Мельник

Андрій Мельник закінчив школу у 1978 році у Конотопі Чернігівської області. Без медалі, але з балом атестата 4,7.

«Гуманітарні предмети давалися легко, хоча навчався у фізико-математичному класі. Можу сказати, що не всі предмети знадобилася у житті, але чимало тих, які допомогли розвити мислення. А ще людина повинна розбиратися, що таке держава, суспільство – це в будь-якій професії потрібно. Щодо шкільного навчання, то любив літературу, багато читав, вдома у нас була велика бібліотека, прочитав із неї усіх класиків: радянських, російських, українських. Зі шкільної програми зараз пам’ятаю всі вірші, які вчили напам’ять», – говорить Мельник.

Шкодує, що зі своїми однокласниками після випускного так жодного разу й не зібрався. Адже багато хто з них свого часу вступив до вузів Москви, тодішнього Ленінграду, Києва. А далі всіх розкидало по світу.

«Вчитися за сучасних умов треба усе своє життя», – директор департаменту освіти Геннадій Москалик

Головний освітянин Кременчука закінчив 9 класів міської школи №28 із відзнакою. Далі навчався у Кременчуцькому педагогічному училищі. Там теж здобув червоний диплом.

«Знання, які отримав у школі, знадобилися, але не всі. Частково деякі з них потрібні для загального розвитку. Адже в школі передбачити, що тобі потрібно, неможливо. Так, я не користуюсь у буденному житті тією ж тригонометрією, але загальна логіка потрібна людині постійно. І досі пам’ятаю класного керівника, першу вчительку, пам’ятаю улюбленого вчителя хімії. Вони вплинули на те, що я став сам педагогом. Вчитися за сучасних умов треба усе своє життя, здобувати освіту», – говорить Геннадій Москалик.

І пригадує, що як такого випускного вечора у них не було. Учням просто влаштували невелику вечірку у школі.

«У 16 важко визначитися, у якій сфері хочеш себе бачити», – начальниця управління розвитку підприємництва та торгівлі Людмила Жорняк

Лише з однією четвіркою у свідоцтві – по фізиці – закінчила середню школу Людмила Жорняк. Вона пригадує, що тоді медалі вручали лише при 100% оцінках у п’ять балів. Далі було навчання у технікумі (зараз співрозмовниця ні каплі не шкодує про це), а потім і здобуття вищої освіти.

«Я вважаю, що школа – це дуже важливий етап у житті людини. А ще важливіше, наскільки нам пощастить із нашими вчителями, які на ранній стадії розвитку працювали з дітьми. Так, у 16 важко визначитися, у якій сфері хочеш себе бачити, де розвиватися. Звісно, є й ті, хто з дитинства знає, що подобається і де вони будуть, але це не завжди так. Тож, дуже важливим є те, що в нас заклали, навіть у дитячому садочку», – говорить пані Людмила.

Школу закінчила вона в передмісті Києва. І ось на випускному зустрічали сонце у самісінькому центрі столиці – на Володимирській гірці.

Нагадаємо, цьогоріч майже 90 випускникам вручили «золоті» і «срібні» медалі.

 

Олена Ліпошко, Віра Ляшенко

Головне фото Кирила Воронцова

Підписуйся на розсилку новин на каналі Telegram. Дізнавайся першим найважливіші та найцікавіші новини!

Facebook Twitter Instagram Кременчугская газета на Youtube telegram Facebook Live
Якщо Ви знайшли помилку в тексті, виділіть слово, натисніть CTRL + Enter і відправте повідомлення в редакцію

Ми в Telegram

Інші новини

Афиша Кременчуга
Орфографическая ошибка в тексте:
Чтобы сообщить об ошибке, нажмите кнопку "Отправить сообщение об ошибке". Также вы можете добавить свой комментарий.

Ми в Telegram

Підписатися