Чому на Кременчуцькому та Кам'янському водосховищах з'являються «мертві острови»?

Полтавська область зіткнулася з новою екологічною проблемою.

У Полтавській області останнім часом спостерігається небезпечне явище — появи так званих «мертвих островів». Це території на водосховищах, де майже немає рослинності, а всі дерева на островах мертві. Причина криється в діяльності чорного баклана, який масово оселяється на цих водних просторах.

Про це повідомляється у Полтавському рибоохоронному патрулі.

Чорний баклан — головний винуватець?

Ці птахи створюють великі колонії на островах для гніздування, що призводить до руйнування місцевої екосистеми. Їхній послід містить аміак, який випалює все навколо, включаючи рослинність і дерева, на яких баклани гніздують. 

"Аміак сприяє загибелі водяної рослинності, що призводить до появи "мертвих островів", — каже Юлія Бондарь, начальниця відділу іхтіології Полтавського рибоохоронного патруля.

Це також має серйозні наслідки для інших видів флори і фауни. Рослини, які використовуються як укриття чи джерело їжі для інших тварин, гинуть. Більше того, аміак і фосфор змінюють хімічний склад води, що може призвести до цвітіння водоростей і зниження рівня кисню у водоймах, що негативно впливає на рибу та інших водних мешканців.

Витіснення місцевих видів

Баклани — це рибоїдні птахи, і їхня велика чисельність створює загрозу для популяцій риб. Вони можуть з'їдати до 0,5 кг риби на день, що призводить до значного скорочення чисельності риби в водоймах, особливо видів, які вже знаходяться під загрозою, таких як вирезуб чи карась золотий. Крім того, баклани витісняють місцевих птахів, таких як чаплі та качки.

Чому баклани переселилися на Полтавщину?

Основною причиною міграції бакланів є зміни в екологічній ситуації на півдні України. Підрив Каховської ГЕС призвів до того, що багато водойм на Херсонщині обміліли. В результаті на їхньому місці виросли ліси, і птахи втратили свої звичні місця для гніздування та кормову базу. Крім того, глобальне потепління також сприяло зміні екосистем, що змушує бакланів шукати нові території для життя.

Як борються з цією проблемою в інших країнах?

У різних країнах світу вже впроваджують заходи для контролю чисельності бакланів. Наприклад, у Франції використовують лазери та інші відлякувачі для обмеження доступу бакланів до промислових водойм. У США проводять контрольоване відстрілювання птахів у місцях, де їх чисельність надмірно висока. У Нідерландах для бакланів створюють альтернативні місця для гніздування, щоб віддалити їх від рибних господарств.

Що робити місцевим жителям?

Полтавський рибоохоронний патруль звертається до громадян з проханням не порушувати правила рибальства. Якщо ви помітили порушення чи підозрілу діяльність, пов'язану з рибальством або водними біоресурсами, негайно повідомляйте на гарячу лінію: (096) 907 5008.

Також варто пам'ятати, що з 1 листопада 2024 року вводиться заборона на вилов водних біоресурсів у водоймах на зимувальних ямах до початку нересту. І до 30 червня 2025 року діятиме заборона на лов річкових раків в період їх природного відтворення та на період першої линьки.

Проблема бакланів — це складне екологічне питання, яке потребує комплексного підходу. Важливо зберегти баланс в екосистемах водосховищ, щоб забезпечити сталий розвиток природи і місцевої економіки.

За матеріалами джерела