Свої пропозиції вони нададуть мерії та вважають, що перейменовувати кременчуцькі топоніми варто не хаотично, а блоково - приділяючи увагу кожному мікрорайону міста.
Вчора у Кременчуці в приміщенні "Європейського клубу" небайдужі містяни та громадські діячі обговорювали зміни, які б хотіли запропонувати комісії по перейменуванню вулиць та назв у нашому місті. Нагадаємо, що відповідні пропозиції приймаються виконкомом до 1 липня поточного року.
Спікер зустрічі, місцевий викладач Олег Овчаренко уточнив, що зараз, у стислі строки, найдоцільніше запропонувати комісії декомунізувати невелику кількість місцевих назв (наприклад, до 20-ти). І таким чином перейменовувати незначними частинами, або окремими мікрорайонами міста, що дало б можливість підійти до цього питання не хаотично, а конкретно та виважено.
«І в першу чергу сюди внести ключові події та імена, які ми хочемо бачити (пам'ятати) у Кременчуці і для них шукати відповідні ключові місця. А от читати списки, запропоновані мерією, досить незручно», - прокоментував модераторка та викладачка Світлана Овчаренко.
Приклад того, що вулиці варто перейменовувати відносно доцільності та відповідності благоустрою у місті, навів кременчужанин Артем Ряса.
«Наприклад, на Молодіжному хочуть перейменувати одну з вулиць на вулицю ім. Петра Григоренка (українець, генерал, захисник кримських татар – авт.), він класна людина, але таку назву варто давати десь у центрі міста. Адже на тій вулиці на Молодіжному немає навіть асфальту», - сказав він.
Додав про назви-джокерів, які у попередні рази перейменування після активних дискусій у місті члени комісії «діставали з рукавів» - як це раніше було з назвою вулиці Академіка Маслова чи проспекту Лесі Українки.
«Тоді виграла назва проспект Нафтохіміків, а зареєстрували Лесі Українки. Провулок Українки у нас є на Чередниках, тож тепер у місті є два схожі топоніми. Також тоді «витягли» Академіка Маслова, типу громадяни голосують за одне, а депутати за інше. За назву Маслова переконував тоді і мер Віталій Малецький, хоча люди хотіли назву Григорія Сковороди», - сказав Ряса.
Містянин Андрій Мєшков запропонував підбирати імена відомих постатей та громадських діячів рівноцінно: наприклад, по троє імен на позицію культури, науки, освіти, спорту, тощо.
«Варто зібрати список тих, кому ми завдячуємо Незалежністю України: В’ячеслав Чорновіл, Левко Лук’яненко, тощо», - підсумував активний містянин Володимир Вусик.
Заторкнули і питання перейменування топонімів назвами міст-побратимів, як це пропонували в Інституті розвитку Кременчука. А. Ряса навів приклад побаченого в одному з європейських міст, де кожному із міст-побратимів на одній із алей встановлювали пам’ятний камінь та висаджували поруч з ним дерево.
«Одна із моїх пропозицій – зробити таким бульвар Пушкіна - міжнародним», - покоментував він.
Кременчуцька волонтерка та активістка Марина Орлова згадала, що у нашому місті забули про відомого архітектора та конструктора Аманда Струве, який спроектував у нашому всім відомий Крюківський міст.
Активну участь у дискусії приймав і керівник Кременчуцької спілки філателістів Володимир Скляр. Він порадив розібратися з вулицею Трьох Космонатів, яку вдало перейменували у Кропивницькому. Та запропонував ряд відомих громадських та культурних діячів, причетних безпосередньо до Кременчука.
Також на зустрічі заторкнули питання центральної головної вулиці – Соборної. А.Ряса зауважив, що вона співзвучна, наприклад, з головною полтавською вулицею Соборності.
«А це схоже до того, коли за часів Леніна кожну головну вулицю називали в його честь. Зауважу, усі знають, що у Києві є Хрещатик, Єлисейські поля – в Парижі. Було би доцільно нашу вулицю назвати в честь козака Кременя чи знайти щось подібне, яке якнайкраще покаже саме наше місто», - зауважив Артем.
Він наголосив і на історичному візерунку вулиць: наприклад, Ватутіна могла б бути вулицею Чорновола.
«Чому так? Адже там поруч «іде» вулиця Бойка, вони обидва депутати, які голосували за незалежність України і у цьому була б логічність. Таку структуру перейменування використав Львів ще у 90-их роках», - додав А.Ряса.
Таким чином, було окреслено «список побажань» присутніх, який планують донести до офіційної міської комісії по перейменуванню:
Також, у продовження дискусії, назвали імена відомих діячів, які не включені до списків перейменування та які, на думку присутніх, були б вдалими у ідеї перейменування.
Зауважимо, що пропозиції приймаються до 1 липня цього року.
Нагадаємо, Залишилося пів місяця: у Кременчуці триває громадське обговорення щодо перейменування вулиць
Ліна Романченко
Фото автора
Підписуйся на розсилку новин на каналі Telegram. Дізнавайся першим найважливіші та найцікавіші новини!
