Кременчугская газета
Kremenchuk, Poltava Oblast, Ukraine
Четверг, 20 Июня 2019 года
Facebook Twitter Instagram Кременчугская газета на Youtube

Вы здесь

Геннадій Музика – про майбутні вибори президента та решту сюрпризів електоральних перегонів цієї весни

 

29 марта 2019 08:30

Заступник генерального директора компанії «АвтоКрАЗ» та лідер громадського руху «Єдиний Кременчук» розповів про своє ставлення до соціологічних опитувань та порадив, на що звертати увагу, обираючи того чи іншого кандидата у Президенти України.

Незважаючи на те, що вже цієї неділі відбудеться перший тур президентських виборів і кременчужани матимуть змогу сказати своє слово, обираючи вектор розвитку країни на найближчі п’ять років, більшість місцевих політиків із числа різних політичних сил та представників депутатського корпусу чомусь не поспішають відкрито проводити просвітницьку роботу серед своїх виборців. Пояснити це можна радше тим, що поряд із електоральними симпатіями українців навіть перша шістка претендентів на президентське крісло має просто захмарний сумарний показник антирейтингу довіри виборців. А отже ні у кого з місцевих представників політичної еліти не виникає бажання сконцентрувати на собі шлейф негативу свого партійного керівництва, особливо, якщо взяти до уваги той факт, що вже наступного року Україну очікують місцеві вибори, і Кременчук не омине чергове перезавантаження міської ради.
- Геннадіє Миколайовичу, як ви ставитеся до результатів низки соціологічних опитувань, що в залежності від інформаційних ресурсів, на яких вони з’являються, діаметрально відрізняються. І як, на вашу думку, це впливає на результат виборів?
- Слушне запитання. Спотворена соціологія, яка зараз активно використовується низкою українських політиків для масового маніпулювання свідомістю виборців, є не більш, ніж різновидом низки політичних технологій, до того ж не нових. За останні 15 років в Україні з’явилося понад 80 різноманітних сумнівних агенцій чи фірм з доволі промовистими назвами, на результати досліджень яких посилаються як загальнонаціональні, так і регіональні медіа. Такі організації створюються виключно напередодні виборів, а знайти результати їхньої діяльності чи бодай проміжну активність у міжвиборчий період практично неможливо. Нескладно проаналізувати також непублічні зв’язки засновників таких короткотривалих проектів або ж їхніх спікерів з тими чи іншими політиками, щоб зрозуміти, хто дійсно є замовником псевдосоціологічних досліджень, які насправді не мають нічого спільного з реальністю. Головним же показником нечесності таких прогнозів у вигляді завищених рейтингів політиків другого ешелону можна вважати реальні результати голосувань, одразу після оприлюднення яких все стає на свої місця, а усі без винятку компанії-маніпулятори зникають у напрямку політичного небуття. Між іншим, як свідчить аналіз, не краща ситуація і в середовищі так званих політичних експертів та аналітиків (як доволі відомих, так і менш впізнаваних), що під час своїх публічних виступів займаються прихованою політичною агітацією, вдаючись до заангажованих коментарів чи прогнозів вигідних різноманітним політичним силам. На мою думку, такі опитування жодним чином не впливають на кінцевий результат, а мають характер інформаційного сміття і єдину мету – відволікти увагу виборця від більш важливих речей, таких як політичні програми кандидатів, джерела наповнення їх виборчого фонду, тощо.
- На вашу думку, в Україні є соціологічні агентства, дослідженням яких таки можна довіряти?
- Так, але це не більше шести авторитетних служб, які в змозі проводити достовірні всеукраїнські опитування громадської думки. Особисто я орієнтуюся на результати досліджень Групи «Рейтинг», Київського міжнародного інституту соціології, Центру Разумкова. Дані, які вони опубліковують і на які посилаються авторитетні засоби масової інформації, докорінно не відрізняються одне від одного, що говорить про їх переважну об’єктивність. Тут сміливо можна говорити про репрезентативність таких опитувань і про наявність відповідного інструментарію, як, власне, і репутацію, сформовану впродовж кількох десятиліть. Доволі часто, навіть на прикладі цьогорічної кампанії, різниця між другим та третім місцем за твердженням самих соціологів знаходиться в межах статистичної похибки, а в окремих випадках це лише кілька відсотків. Істотної уваги заслуговує інше: станом на кінець лютого рівно третина виборців, які виявили бажання прийти на дільниці, не визначилися, за кого будуть голосувати, а тому в першому турі на нас можуть чекати численні несподіванки.
- Згідно з даними соціологічної групи «Рейтинг», про яку ви згадали, від 19 березня лідером президентських перегонів залишається Володимир Зеленський. Значна кількість політичних експертів визначають феномен його популярності як незрілість українського суспільства. Ви погоджуєтеся із цим твердженням?
- Не зовсім, адже це, скоріше, виклик. Основу електорату Володимира Зеленського складають виборці віком від 18 до 29 років, а, як відомо, це та категорія населення, яка за усталеною традицією вирізняється певним абсентеїзмом і доволі слабкою явкою на виборчі дільниці, куди традиційно виконати свій громадянський обов’язок йдуть переважно люди середнього і старшого віку. Якщо Володимиру Зеленському вдасться мобілізувати своїх прибічників не лише в соціальних мережах чи на просторах інтернету, а й змусити поставити позначку навпроти його прізвища безпосередньо в день голосування, ми усі станемо свідками історичної події, що громадяни, народжені в незалежній Україні, спроможні сказати своє слово та відстояти свою політичну позицію, скориставшись активним виборчим правом. Ми прагнемо рухатися у напрямку розвитку демократичних цінностей, проте чомусь забуваємо базові принципи демократії, такі як рівність, коли кожна людина повинна мати таку ж можливість впливати на рішення в суспільстві, у якому вона живе, як і інші члени цього суспільства. Що ж стосується феномену популярності, то тут, на мій погляд, все зрозуміло: Володимир, як і інші 39 зареєстрованих кандидатів, скористався своїм правом бути обраним, і на відміну багатьох від інших кандидатів, яких громадськість побачила чи не вперше, він має фантастичний рейтинг впізнаваності, поряд із вдало сконструйованим політичним іміджем на тлі популярного серіалу «Слуга народу». Інша справа, що не лише у Володимира, а й у більшості інших кандидатів немає чітких та однозначних відповідей на запитання, які хвилюють українців.
- Говорячи про пана Зеленського, значна частина його прихильників наводить приклади низки інших постатей з числа відомих акторів, коміків, діячів мистецтва, які також обіймали високі посади в різних країнах, перемагали на виборах або ж очолювали уряди…
- Я не хочу видатися критиком чи прихильником Володимира Зеленського в очах читачів, проте, на мій погляд, такі паралелі доцільно проводити не через призму конкретних постатей, а через призму історичного розвитку та політичної системи тієї чи іншої країни в конкретний час. Варто зважати в першу чергу на комплекс показників рівня соціально-економічного добробуту країни, темпи її економічного зростання, стан державних інститутів та правової системи, і чи відповідають вони реаліям воюючої держави, в яких ми з вами живемо. До того ж частина подібних аналогій стосується таких країн, як Гватемала чи то Еквадор, а ми навряд чи обираємо для України шлях розвитку країни Латинської Америки.
- Цього року українцям доведеться обирати з-поміж 39 кандидатів у президенти. Чим, на вашу думку, пояснюється така кількість охочих спробувати свої сили у боротьбі за крісло глави держави?
- Слід додати, що ще п’ять кандидатів встигли зняти свої кандидатури у встановлений законом термін, а ще майже п’ятдесятьом Центральна виборча комісія відмовила у реєстрації. Саме це, на мій погляд, і є розрахунком на незрілість української нації: окремі політики роблять все, щоб заплутати виборця, перетворивши вибори в одній за найбільших країн Європи на політичну виставу. Мені складно зрозуміти логіку політиків, які в переддень виборів знімають свої кандидатури на корись інших у той час, коли можна заздалегідь висувати єдиного кандидата, декларуючи йому свою підтримку, щоб істотно збільшувало його шанси на перемогу. А так подібні реверанси є лише своєрідним проявом неповаги до виборця. Звичайно, частина лідерів політичних партій вже зараз починає змагатися за представництво своєї політичної сили в Парламенті, оскільки восени на нас чекають парламентські вибори, і президентську кампанію можна вважати неофіційним стартом передвиборчих перегонів за здобуття місць у найвищому законодавчому органі країни. Решта претендентів виконує роль технічних кандидатів, що грають на одному електоральному полі з більш рейтинговими представниками української політичної палітри, копіюють їх політичні програми та центральні лозунги. Є й такі, хто, маючи однакове чи схоже прізвище, сподіваючись на неуважність виборця, мають на меті отримати потенційно чужі голоси. Все це видається доволі банальним і навіть смішним. Проте, якщо взяти до уваги, що цього року бюлетень буде довжиною вісімдесят сантиметрів, вірогідність того, що хтось несвідомо зробить помилку, доволі висока. А, як я вже зазначав, сьогодні різниця між другим та третім місцем знаходиться у межах статистичної похибки, а саме це визначить долю другого туру.
- Чим особисто ви будете керуватися, ставлячи позначку навпроти прізвища того чи іншого кандидата?
- Наявністю чітких відповідей у кандидата, зафіксованих у його програмі, на складні, і, я б сказав, незручні запитання. Завдання майбутнього президента можна порівняти з певною історичною місією, пов’язаною зі збереженням нашої державності, припиненням війни і поверненням анексованих територій. Для мене важливо, щоб Україна як повноправний суб’єкт міжнародного права домоглася притягнення до відповідальності агресора, винного в десятках тисяч смертей серед наших військовий та мирного населення. А тому не останню роль грає позиціонування такого кандидата в розрізі геополітичних інтересів нашої держави серед інших представників політичної карти світу.
Обираючи президента, багатьом нашим співвітчизникам не завадило б також ознайомитися не лише з різноманіттям політичної реклами, а й з переліком конституційних повноважень, що передбачає посада гаранта, не кажучи вже про програмні елементи кожного з кандидатів, з якими також варто ознайомитись. Що не менш важливо, голосування в нашій країні є таємним, а тому тим політикам, які хочуть незаконним шляхом вплинути на перебіг волевиявлення громадян, надаючи власні рекомендації за кого голосувати, на мій погляд, немає місця в новітній історії України.

 

Марина Соловей

Подпишись на нас

Facebook Twitter Instagram Кременчугская газета на Youtube telegram Facebook Live
Если Вы нашли ошибку в тексте, выделите слово, нажмите CTRL+Enter и отправьте сообщение в редакцию

Другие новости

Афиша Кременчуга
Орфографическая ошибка в тексте:
Чтобы сообщить об ошибке, нажмите кнопку "Отправить сообщение об ошибке". Также вы можете добавить свой комментарий.

Мы в Telegram

Подписаться