
Йдеться про 9 станцій моніторигу якості атмосферного повітря.
Кременчуцький Національний університет ім. Остроградського разом з Вищим професійним училищем №7 та Кременчуцьким медколеджем ім. В. І. Литвиненка днями отримали 8 станцій громадського моніторингу якості атмосферного повітря у рамках проєкту «ЕкоСіті».
Сьогодні, 19 серпня, відбулось підписання Меморандуму про співпрацю (детальніше незабаром на сайті Кременчуцької газети).
Детальніше про роботу станцій Кременчуцькій газеті повідомив декан факультету природничих наук КрНУ Володимир Бахарєв.
«Ми підписали меморандум про співпрацю з «ЕкоСіті», закупивши дані станції за грантові кошти. Це станції моніторингу якості атмосферного повітря, які виготовлені в Україні за сприяння української неурядової організації, а також за сприяння закордонних партнерів – неурядової організації Чехії.
Проєкт «Чисте повітря для України» існує декілька років, мабуть 4 чи 5. Ці станції дуже високотехнологічні. На відміну від тих станцій, які існують – державного і комунального моніторингу, це суто громадська ініціатива. Станції є лишень сигнальними. Вони не проходять державну повірку, реєстрацію, стандартизацію – тож просто сигналізують про стан довкілля. Та все ж наша теорія, яка реалізується в нашому місті і в інших містах України, полягає в тому, щоб пов’язати всі три ланки моніторингу довкілля: державний, комунальний і громадський. Без громадського моніторингу ситуація не повна. Ми намагались це зробити, але тоді не мали можливості. Зараз же спонсорські організації долучились до нас - це не пов’язано із великими промисловими підприємствами. Це профільні фірми, або фірми, які спеціалізуються на питаннях охорони довкілля чи атмосферного повітря. Також це організації, пов’язані із інформаційними чи комп’ютерними технологіями. Це невеликі організації, що долучились в наданні спонсорських коштів», - розповів В. Бахарєв.
Він зазначив, що підписання меморандуму ГО “Фрі Ардуіно”, що виготовляє ці станції, дала можливість отримати не лише 6 станцій, на які були зібрані кошти. Але за підписання кременчужани отримали декілька станцій в подарунок.
«Таким чином зараз ми маємо в резерві 9 станцій, які плануємо розташувати у Кременчуці і Горішніх Плавнях. Ми їх розміщатимемо не задля того, аби отримувати інформацію про вплив на атмосферне повітря промислових підприємств і транспорту, а ми хочемо, щоб ці станції відображали стан довкілля якомога ближче до місць, де зосереджується населення. А саме - заклади освіти, парки, сквери, рекреаційні території», - його слова.
Першочергово станції встановлюють:
- Першотравнева, 20, другий корпус Кременчуцького національного університету імені Остроградського (тут уже встановлена близько місяця)
- Вище професійне училище 7
- Кременчуцький медичний коледж
- Колишня взуттєва фабрика
- Раківка
- Коледж КрНУ (м. Горіші Плавні)
- Парк «Кагамлицький» (р-н Молодіжний)
- Коледж КрНУ (Крюків).
На запитання журналістки Кременчуцької газети, чи встановлення станцій дасть можливість встановити джерело смороду у місті, науковець відповів, що ні.
«Це не мета - з’ясувати, що смердить в Кременчуці, а мета дати ще одне джерело інформації щодо стану повітря в місті. У нас ще працює в місті державна система моніторингу, працює станція автоматичного контролю на Молодіжному де-факто. І одна із наших станцій не так далеко буде віддалена від неї. І ми, принаймні, зможемо не те що контролювати, а дублювати дані. Дивитися, яка розбіжність. Це вже наш інтерес, як науковців, які займаються вивченням проблеми більш глибоко. Набір речовин, які аналізують, не передбачає зясування, що то за сморід у місті. Це стандартний набір речовин, які присутні під час роботи підприємств, чи транспорту – озон, чадний газ, діоксид азоту, аміак, формальдегід і пил розміром 2, 5- 10 мікрометрів. Паралельно вимірюємо температуру, тиск, вологість. А дві станції оснащені датчиками на радіацію – одна із них встановлена у нашому університеті, а друга – у Кременчуцькому медичному коледжі. Там два навчальних заклади і медичне містечко», - із розповіді декана факультету природничих наук КрНУ.
Володимир Бахарєв зазначив, що будь-хто може зайти на сайт «ЕкоСіті», запустити карту і побачити станцію, яка вже встановлена в КРНу імені Остороградського. А, головне, побачи з неї інформацію про стан довкілля.
«У майбутньому ми хочемо автоматизувати дані з усіх станцій, щоб всі кременчужани могли побачити дані із них. Але це залежить від міської влади. Аби на сайті міськради чи відповідного підрозділу можна розміщувати нашу інформацію. Щоб побачити і на карті, і візуально. Щоб люди бачили, які дані станцій державного моніторингу, комунального і наших станцій. І щоб це було синхронно, щоб на одній карті вибрати інформацію від різних надавачів і зробити більш повну картину», - розповів В.Бахарєв.
За його словами, декілька міст України на рівні міста приєднались до співпраці із громадською системою. Вони декілька станцій придбали, а декілька – їм дали. І це роблять у рамках міської програми.
«Я не знаю, як у нашому місті до цього поставляться. Одна справа - гроші платників податків, а інша - громадська ініціатива – вони дуже погано між собою пов’язуються. Та завжди є вихід. Є можливість реалізувати. Тож все буде за нами», - зазначив декан факультету природничих наук КрНУ.
Нагадаємо, У Кременчуці встановлять ще 6 станцій громадського моніторингу якості атмосферного повітря
Світлана Павлненко
Фото авторки