Кременчуцька газета
Kremenchuk, Poltava Oblast, Ukraine
Четверг, 9 Грудня 2021
Facebook Twitter Instagram Кременчуцька газета на Youtube

Вы здесь

І знову сіль у допомогу: нових способів боротьби з ожеледицею у Кременчуці не застосовуватимуть

 

20 листопада 2018 11:45

У багатьох країнах світу діє сувора заборона на використання солі в якості засобу проти ожеледиці. Комунальники деяких українських міст почали впроваджувати альтернативні матеріали для обробки доріг взимку. У нашому місті про них знають, однак не поспішають використовувати, називаючи низку причин.

Незважаючи на те, що цьогорічна осінь довго тішила кременчужан теплом, негода, як то кажуть, завжди приходить несподівано. І вже скоро настане той час, коли вулиці і тротуари міста стануть справжнім випробуванням для містян. Кременчуцькі комунальники вже готові до несприятливих погодних умов (снігопадів, ожеледиці, ожеледі). На склади завезено сіль і матеріал для посипки, в мерії створили спеціальний штаб з координації дій у зимовий період.

На сотні кілометрів – 20 вагонів солі

В основному турбота про те, аби взимку кременчужани комфортно пересувалися тротуарами та їздили безпечними дорогами, лягає на плечі працівників керуючих компаній і деяких комунальних підприємств. Про чистоту і безпечність магістралей міста дбає Кременчуцьке автотранспортне підприємство КАТП-1628. На його балансі – дороги загальною протяжністю 380 км, які посипають у зимовий період.

На підприємстві запевняють: якщо найближчим часом почнуться снігопади, працівники КАТП-1628 готові вступити у боротьбу зі стихією. Для забезпечення безперебійного руху транспорту на автошляхах міста вже заготовлено 1 тис 382 тонни солі та 632 тонни піщано-соляної суміші. Про це повідомив Кременчуцькій газеті директор підприємства Сергій Шиян.

Однак він зазначає, що за необхідності додатково придбають матеріал для посипки. Також планують оновити автомобільний парк КАТП-1628. У мерію вже подали необхідні документи на закупівлю 6 одиниць снігоприбиральної техніки в наступному році. На комунальному підприємстві вважають, що це дозволить ефективніше усувати наслідки погодних негараздів на автошляхах міста.

Сіль видворяють із міст

Останніми роками в багатьох українських містах для посипання доріг почали активно використовувати сіль. Воно і не дивно: вона «працює краще» за пісок чи щебеневу суміш, а навесні додатково не треба прибирати вулиці. Кременчук не є винятком, у нас теж активно «засолюють» дороги і тротуари. Нібито всім добре: дороги чисті, нарікань на роботу комунальників менше. Та пішоходи помічають, що через сіль псується взуття, а водії говорять, що ця кристалічна речовина негативно впливає на стан транспортних засобів.

Тож у багатьох містах країни чиновники почали шукати альтернативні варіанти боротьби з зимовими явищами на дорогах та тротуарах.

Так, у Львові петиція з вимогою відмовитися від посипання вулиць сіллю, розміщена на сайті міської ради, набрала понад 500 голосів лише за 4 дні, встановивши таким чином рекорд. І реакція була: у місті Лева вже розробили план впровадження нової технології прибирання вулиць взимку, який передбачає використання спеціального реагенту та щебеневого відсіву для посипання, а також придбання відповідної техніки.

Бішофіт: чому можна у Вінниці, але не можна у Кременчуці

У Вінниці пішли іншим шляхом. Тут з ожеледицею на дорогах вирішили боротися спеціальною речовиною – бішофітом. На переконання вінницьких чиновників, ця магнієва сіль розтоплюватиме кригу на асфальті та не матиме такого негативного впливу на взуття і довкілля, як звичайна сіль. Поки що пілотний проект впроваджують на декількох вулицях, аби подивитися на ефект.

Чи має свої напрацювання у напрямку пошуку нових матеріалів КАТП-1628? Це питання Кременчуцька газета адресувала адміністрації підприємства.

«Для нас перехід на більш екологічні (порівняно з сіллю) протиожеледні реагенти – важливе завдання. Вивчаємо досвід не перший рік. Наприклад, у деяких країнах застосовують сіль і пісок, які використовуються за спеціальною технологією, в інших – бішофіт (хлористий магній) або премліт (хлористий кальцій).  Але є різниця у використанні цих матеріалів. Насамперед – висока ціна: орієнтовно 10 тис грн за тонну бішофіту. Технічна сіль у понад 10 разів дешевша – 973 грн за тонну (разом із доставкою). А норми витрат вдвічі більші», – повідомив Сергій Шиян.

Він зауважив, що при обробці бішофітом на дорозі утворюється масляниста плівка, що значно знижує зчеплення коліс автотранспорту з асфальтом.

Все «впирається» у гроші

Кременчуцькі комунальники не поспішають переходити на альтернативні протиожеледні засоби через деякі інші причини. Наприклад, під нові реагенти треба оновлювати парк машин, будувати ангари. Керівництво комунального підприємства стверджує, що хлористий кальцій і хлористий магній не можна зберігати поруч із сіллю. Реагенти треба берегти від вологи і провітрювати приміщення.

«А гарантійний термін зберігання «модних» сумішей – до 18 місяців. Потім їх викидають», – це теж із відповіді комунальників.

Видно, що економісти КАТП-1628 таки непогано попрацювали в даному питанні. Вони надали Кременчуцькій газеті детальний порівняльний розрахунок застосування бішофіту і солі на обробку вулиці Першотравневої, протяжність якої – 2 км 100 м.

За даними КАТП-1628, для розчищення центральної магістралі міста як сіллю, так і бішофітом необхідно 882 кг реагенту. Та якщо помножити цю цифру на вартість матеріалу, виходить, що витрати на хлористий магній «затягнуть» на 8 тис 820 грн/т, а на сіль – 858 грн/т. Тож різниця у фінансових витратах лише на одній міській вулиці складає 7 тис 961 грн. «Фінансово це нерентабельно», – таким є резюме комунальників.

Тож кременчужани і далі відчуватимуть, як тріщить сіль під ногами, дивуватимуться соляним розводам на взутті, а навесні – й на асфальті. І навряд чи хто з міських чиновників, які дають добро на тотальне «засолювання» міста, вивчав питання впливу цього фактору на ті ж дерева, воду в річках, ґрунти тощо.

Іноземний досвід: як прибирають сніг у різних країнах світу

У Сполучених Штатах Америки існує правило «3-x годин», тобто після закінчення будь-якого снігопаду всі основні дороги мають розчистити протягом цього часу. В маленьких містах практично завжди працюють волонтери з числа місцевих жителів. Крім того, всі підприємства та власники приватних будинків у США зобов’язані самостійно прибирати сніг з прилеглої території. Хімія для очищення доріг – заборонена. Сніг американці збирають, але не вивозять, а розтоплюють за допомоги спеціальних машин.

У Норвегії 2 тис 600 снігоприбиральних автівок – без урахування грейдерів, тракторів та розкидачів піску. Норвежці замість піску використовують «гарячий гравій». Дрібне кам’яне кришиво (або пісок) змішують із водою і розігрівають до 95 градусів за Цельсієм, а потім розкидають на утрамбoваний перед цим сніг. Так він швидко плавиться до чистого асфальту. Є спеціальні комунальні підрозділи, які чистять велосипедні доріжки.

В Ісландії проблема ожеледиці частково вирішується за рахунок труб із гарячою водою, прокладених під дорогами і тротуарами. Це єдина країна в світі, де воду не нагрівають, а навпаки, у такий спосіб її охолоджують. Адже у місцеві водогони вода потрапляє прямо із знаменитих гарячих гейзерів. Завдяки цьому на вулицях асфальт не покривається крижаною скоринкою, тільки-но випадає сніг – він одразу починає танути.

Технологічно в Німеччині прибирають сніг так само, як і ми. Спочатку вулицями їде машина, яка посипає дороги реагентами, а потім вже сніг зчищають із доріг машини зі щітками. Різниця в тому, що їхні комунальники діють чітко та злагоджено. Як результат – німецькі дороги можна ставити у приклад. Посипати сіллю тротуари заборонено, тому що вона роз’їдає взуття. Замість солі німці використовують гранулят або пісок.

Снігові замети заввишки 5 метрів для деяких районів Японії – справа звичайна. Японська влада не обтяжує себе чищенням усієї території: від снігу розгрібають тільки траси, і то виключно в межах дорожнього покриття. В результаті асфальт залишається ідеально чистими, а вздовж дороги створюються снігові стіни висотою у кілька метрів. Використання будь-якої хімії на дорогах Японії заборонено – їх можна чистити тільки класичним методом.

 

 

Світлана Павленко з використанням матеріалу з відкритих джерел

Подпишись на нас

Facebook Twitter Instagram Кременчугская газета на Youtube telegram Facebook Live
Если Вы нашли ошибку в тексте, выделите слово, нажмите CTRL+Enter и отправьте сообщение в редакцию

 

Інші новини

Орфографическая ошибка в тексте:
Чтобы сообщить об ошибке, нажмите кнопку "Отправить сообщение об ошибке". Также вы можете добавить свой комментарий.

Ми в Telegram

Підписатися