Кременчуцька газета
Субота, 9 Листопада 2024
Facebook Twitter Instagram Кременчуцька газета на Youtube threads telegram

Ви є тут

Із шафи – на Деївське звалище, або Як дати другий шанс старому одягу

16 травня 2020 08:30

Віддати або переробити – економимо кошти та менше забруднюємо довкілля.

Кременчуці в середньому 260 тонн сміття щодня потрапляє на полігон твердих побутових відходів (ТПВ) на Деївській горі. Про це повідомляє комунальне автотранспортне підприємство 1628. Як і по всьому світу, значна частка сміття – це одяг та взуття. Із відкритих джерел ми дізналися, що щорічно текстильна індустрія споживає 132 млн тонн вугілля і від 6 до 9 млрд л води. А 60 із понад 100 млрд предметів одягу, які випускаються щороку, люди викидають протягом 12 місяців після покупки. Це має згубні наслідки не лише для гаманця людини, а й для довкілля – і значно більші, ніж багато хто уявляє.

Як складається ситуація у нашому місті із цим різновидом відходів, приклади українських міст та історії з-за кордону, а також ідеї «другого життя» для одягу та взуття від місцевих вигадниць дізнавалася та збирала Кременчуцька газета.

Реалії та плани Кременчука

Кому не хочеться виглядати стильно і постійно бути на модній хвилі? Однак віяння занадто часто змінюються, залишаючи за собою купу неактуальних елементів гардеробу. Нещодавно Кременчуцька газета вже писала, що у нашому місті є можливість «прилаштувати» старі речі, щоб вони приносили користь іншим. Наприклад, віддати в комісійні магазини чи в секонд-хенди, передати на благодійність до церкви або до притулку для тварин. Однак вагома частина одягу та взуття таки потрапляє у сміттєві баки. Із 2009 року Кременчуцьке комунальне автотранспортне підприємство 1628 працює за «Інноваційною програмою впровадження роздільного збору та сортування твердих побутових відходів на території міста». Отже з того часу на майданчиках для роздільного збору сміття встановлено по одному контейнеру для полімерних відходів, для скла, для паперу та контейнери для змішаного, залишкового непотребу, який потім захоронююється на полігоні ТПВ на Деївській горі. Зараз у місті відсутня сортувальна лінія, тому скільки в середньому за один день у Кременчуці вивозиться одягу чи взуття, підрахувати неможливо. Однак, як відповіли в КАТП 1628 на наш запит, є плани щодо запровадження в місті сортування всього залишкового сміття, складовою частиною якого є саме такі речі.

Все це – в межах інвестиційного проекту з Європейським інвестиційним банком. У перспективі передбачено будівництво на полігоні ТПВ на Деївській горі повноцінного сміттєпереробного комплексу.

«Це дасть змогу серед іншого поглибити процес перероблення відходів, збільшити обсяги вилучення ресурсоцінних компонентів та знизити шкідливий вплив на довкілля», – зазначають в КАТП 1628.

Що вигадали в Україні

Цікавий досвід, як непотрібний одяг хоч на деякий час вберегти від потрапляння на смітники, впроваджують на Полтавщині. Так, центр соціальних послуг у Шишаках встановив бокс для збору речей для повторного використання. Сюди пропонують здавати теплі речі, взуття, іграшки, книги, ковдри, постільну білизну тощо. Все зібране передають у родини, які цього потребують.

А от у Києві громадська організація «Україна без сміття» приймає непридатні для носіння одяг та взуття і спалює їх. «Безнадійними» вважають речі, які мають багато дірок, плям, інші недоліки, настільки зіпсовані, що передати на благодійність їх вже просто нереально. Мотлох повинен бути чистим. Опція є платною. За 120-літровий пакет одягу та взуття потрібно заплатити 250 грн, за 60 літрів – 125 грн, за 20 літрів – 50 грн.

На Вінниччині пішли ще далі, і не просто утилізують, а переробляють елементи гардеробу. Нещодавно там презентували екоініціативу «VERETA» – килими з одягу, що був у вжитку. Продукцію виготовляють вручну на автентичних ткацьких верстатах у селі Стіна Томашпільського району. Один такий килим вартує 450 грн. За цією технікою виробляють, крім килимів, доріжки, торбинки для гаджетів, накидки і багато чого іншого.

Закордонні традиції: жертвувати і переробляти

У багатьох європейських країнах культура свідомого споживання є невід’ємною частиною буденного життя вже давно. Це стосується і вживаного одягу та взуття. Тож, наша редакція зібрала спостереження кременчужан із-за кордону.

Влад, 22 роки:

- Словаки так спокійно ставляться до моди, я б сказав, що вона їм не притаманна. Оскільки Словаччина ще недалеко пішла від України, то лише 20% речей викидають у спеціальні контейнери для одягу (вони потім йдуть у секонд-хенди або безкоштовно у фонди), решту – в загальний контейнер для відходів. Хоча там все переробляють. Я був на заводі з сортування сміття у місті Кошице, так там 75% переробляють, решту спалюють у печах, відокремлюючи метал, а потім утилізують.

Олена, 29 років:

- У Польщі діє акція, коли за кожні 10 кг зданого одягу компанія ubraniadooddania.pl перераховує 10 злотих на рахунок організації, що займається створенням безкоштовного реабілітаційного центру для людей з опіками. А ще на кожному розі стоять спеціальні бокси, де можна залишити непотрібні одяг, взуття та інші речі.

Взагалі у поляків прийнято так, що перш, ніж викинути, необхідно спробувати комусь віддати, допомогти. Нам так у дар дістався чудовий комплект меблів від поважної пані.

Оксана, 37 років:

- У Канаді особливо за модою не ганяються. Є правило: просто і зручно, а тому місцеві жителі можуть прийти на новорічну вечірку так, наче на риболовлю. Тож надлишками вбрань шафи не обтяжують. Тут взуття та одяг можна здати на «донейш» або віднести в будь-який секонд-хенд. Також канадці дуже люблять виставляти на продаж все, що завгодно, на «market place» (ринок біля двору – авт.).

Кременчуцькі вигадниці

Своїми ідеями щодо повторного використання одягу та взуття поділилися місцеві господарочки.

Так, Марина Орлова розповіла, що у старих черевиках вирощує квіти. Нещодавно в неї виникла задумка створити квітники і з одягу.

«Необхідно все обробити розчином: один до одного – вода з цементом і надати бажаної форми. А коли фігура засохне, то варто всередину засипати землею і посадити рослини. Якщо вазони вийдуть такими, як запланувала, то дуже собою пишатимуся», – ділиться Марина.

А от заплямовані сорочки чи то светри жінка разом із дітьми розфарбовує спеціальною фарбою, створюючи ексклюзивні деталі.

«Можна намалювати улюблених персонажів, і стара річ оживає по-новому», – розповідає мисткиня.

Вона також ділиться, що давно не купує нового одягу. Таким чином намагається не лише зекономити, а й вберегти планету від перенасичення непотребом.

«Все, що набридло – можна прикрасити, видозмінити і використовувати знову. В усьому світі смітники завалені непотрібним одягом та взуттям, що складно переробити. Люди живуть у постійній гонитві за модними новинками. Тож, виходить, що викидаємо старе, а натомість купуємо трішки інше, але таке саме. І в результаті витрачаємо багато коштів та забруднюємо екологію», – розмірковує містянка.

Інша наша героїня, Ольга Колесник, все розрізає, а потім зшиває.

«По-перше, всі штани у мене перетворюються на шорти, а кофточки – на майки», – розповідає жінка.

З відрізаних рукавів прилаштувалася виготовляти одяг для собак, наколінники для роботи на городі та бафи. Старі джинси перетворює на сумки, а шматки одягу – на ковдри. А ще Ольга культивує серед знайомих ідею перевтілення поношених футболок у плетені коврики.

Тож, задумок, як дати одягу нове життя – сила-силенна. Можна використовувати ті, що до вподоби або вигадати щось своє.

Нагадаємо, бокси для збору одягу та речей пропонують установити неподалік Кременчука.

Секонд-хендам кажуть «хенде хох» – чи хочуть впорядкувати?

 

Тетяна Красельникова

Фото з особистих архівів героїв та з інтернету

Підписуйся на розсилку новин на каналі Telegram. Дізнавайся першим найважливіші та найцікавіші новини!

Facebook Twitter Instagram Кременчугская газета на Youtube telegram Facebook Live
Если Вы нашли ошибку в тексте, выделите слово, нажмите CTRL+Enter и отправьте сообщение в редакцию

Інші новини

Афиша Кременчуга
Ви сповіщаєте про хибодрук в наступному тексті:
Щоб надіслати повідомлення натисніть кнопку "Сповістити про хибодрук". Також можна додати коментар.

Ми в Telegram

Підписатися