Кременчуцька газета
Kremenchuk, Poltava Oblast, Ukraine
Вівторок, 18 Січня 2022
Facebook Twitter Instagram Кременчуцька газета на Youtube

Вы здесь

Із варениками та переодяганням, або Як святкують Старий Новий рік по-кременчуцьки

 

13 січня 2022 18:00

Про історичні передумови виникнення та традиції відзначення свята.

Старий Новий рік – рідкісний історичний феномен. Це одне з незвичайних свят, яке відзначають у багатьох країнах, зокрема і в Україні. Припадає воно на ніч із 13 на 14 січня. Святковий день з такою парадоксальною назвою виник унаслідок зміни літочислення. Традиція відзначати Старий Новий рік пов'язана з розбіжністю двох календарів: юліанського («старого стилю») і григоріанського («нового стилю»).

Детальніше цей історичний аспект нам роз’яснив благочинний Кременчуцького округу, протоієрей Володимир Макогон.

«Різниця між юліанським і григоріанським календарями – 13 діб. Тому виходить так, що, наприклад, римсько-католицька церква і церкви православні, які живуть за оновленим юліанським календарем, святкують Різдво Христове 25 грудня. Ми його теж святкуємо 25 грудня, але за «старим стилем», тобто 7 січня. Тому Новий рік, якщо ми всі живемо за «старим календарем» (юліанським), має бути 14 січня. Наприклад, 6 грудня – це свято Миколая, а додаємо 13 діб – виходить 19 грудня, день Святителя Миколая за «старим стилем». Те саме відбувається і з Новим роком, тобто 14 січня ми святкуємо його за юліанським календарем», – розповів священник.

Згадав отець Володимир і про релігійні свята, які шанує церква в ці дні.

«Згідно з вченням православної церкви, на 8 день після народження Христа від Діви Марії, коли Спаситель прийшов у цей світ ради нашого спасіння, йому за іудейською традицією було зроблено обрізання крайньої плоті, і названий він був Ісусом. Так от, церква, починаючи з вечора 13 січня і зранку 14 січня увінчується літургією, урочисто святкує найменування Господнє, тобто коли богодитині обрізали крайню плоть за єврейською традицією і нарікли іменем Ісус. Це свято прираховане до п’яти великих свят у церковному річному колі богослужінь і має назву «Найменування Господнє», – пояснює протоієрей.

За його словами, у ніч на 13 січня, напередодні свята Обрізання Господнього та дня пам'яті Святителя Василія Великого у церкві відбувається всенічне бдіння, а зранку 14 січня – Божественна Літургія.

Народні традиції Старого Нового року

Вечір напередодні Старого Нового року в народі називають Маланкою або Щедрим вечором. У цей час прийнято накривати багатий стіл, де головною стравою є щедра кутя. Також 13 січня проводять веселі народні гуляння з традиційним переодяганням у тварин і фольклорних персонажів. Компанії щедрувальників ходять по домівках, співають щедрівки, танцюють, за що їх господарі обдаровують частуваннями та грішми.

А з самого ранку 14 січня хлопчики та юнаки починають посівати. Спершу вони засівають зерном у своєму домі, потім у домівках хрещених, родичів та сусідів. При цьому засівальники бажають щастя, достатку і врожаю в новому році. Кременчужани зазвичай активно долучаються до традиційних святкувань.

Весело відзначають Щедрий Вечір і кременчуцькі скаути.

«Традиційно святкування Старого Нового року у ПЛАСТі пов’язано саме з маланкуванням. Зазвичай пластуни переодягаються у святкові костюми, розігрується невеличка сценка, діти отримують, крім подарунків, ще й гарний настрій. Це дуже хороший такий, добрий звичай, який намагаємося надалі впроваджувати у життя, зберігаючи народні традиції. Це сімейна традиція», – поділився пластун Євген Лашко.

Як віншують у селі Потоки Кременчуцького району, нам розповіла завідуюча Потоківською філією комунального закладу культури «Міський центр культури і дозвілля» Людмила Дзюба

«На превеликий жаль, цього року, як і минулого, через коронавірус до людей заходити не будемо – просто пройдемося селом і пощедруємо, а також запишемо відео. Тож вийде, що защедруємо всій Україні. Зазвичай ми збиралися різними колективами, щороку ходили з козою, лікарем, циганкою, пастушками, ангелами, Маланкою та іншими персонажами. Символічно завжди носили з собою восьмикутну зірку. Ходили по дворах. Така традиція у селі склалася у 70-ті роки. Співали й акапельно, і під баян», – говорить пані Людмила.

Кременчуцька газета теж не стоїть осторонь народних традицій і щорічно колектив редакції влаштовує щедрування із переодяганням, іграми  та частуванням варениками.

Культова страва

Однією з давніх традицій Щедрого вечора є обов’язкова присутність на столі вареників.

Начинка цієї культової української страви може бути найрізноманітнішою – все залежить від таланту господині та вподобань домочадців. А ми для зручності, аби прорахувати, на скільки зросла вартість продуктів, необхідних для цієї страви, оберемо найпростіший рецепт – вареників із картоплею.

Отже, 1 кг борошна – 17 грн 30 коп, 1 кг картоплі – 8 грн, 2 яйця – 8 грн. За цінами січня 2020 року такі вареники вартували приблизно 23 грн, у 2021 році – вже 27 грн 80 коп, а у 2022-му – 33 грн 30 коп. В результаті «індекс вареників» (співвідношення вартості необхідних для приготування страви продуктів у минулому і поточному роках) складає +20%.

Нагадаємо, Новорічні святки: яких традицій та дивовиж ви ще не знали

Із варениками та піснями: як кременчужани святкували Старий Новий Рік

Кременчужани планують пощедрувати на площі

 

У святкові звичаї занурювалася Тетяна Красельникова

Підписуйся на розсилку новин на каналі Telegram. Дізнавайся першим найважливіші та найцікавіші новини!

Facebook Twitter Instagram Кременчугская газета на Youtube telegram Facebook Live
Якщо Ви знайшли помилку в тексті, виділіть слово, натисніть CTRL + Enter і відправте повідомлення в редакцію

 

Інші новини

Орфографическая ошибка в тексте:
Чтобы сообщить об ошибке, нажмите кнопку "Отправить сообщение об ошибке". Также вы можете добавить свой комментарий.

Ми в Telegram

Підписатися