Кременчуцька газета
Kremenchuk, Poltava Oblast, Ukraine
П'ятниця, 18 Червня 2021
Facebook Twitter Instagram Кременчуцька газета на Youtube

Вы здесь

Кременчуцькі дослідники передали залишки з медальйону колись безвісти зниклого лейтенанта його рідним

 

 

26 листопада 2020 17:45

Медальйон 21-річного солдата знайшли через 78 років по його загибелі.

Сьогодні у Кременчуцькому краєзнавчому музеї відбулася офіційна передача ідентифікаційного напису з медальйону колись безслідно зниклого солдата, лейтенанта, родом із Полтавщини, його племінниці. Даний напис-документ знайшли пошуковці у спільній захороненій могилі за тисячі кілометрів від нашого регіону – в одному із сіл Зубцовського району Тверської (колись Калінінської) області.

 «Від імені міжнародного пошукового руху, від імені асоціації пошукових загонів України я передаю вам сьогодні, виконуючи доручення наших колег, залишки медальйону, який знайшли в санітарному захороненні. Там знаходилося близько 90 солдатів, які загинули в бою та були поховані в одній загальній могилі», - звернувся дослідник, керівник кременчуцького військового історичного музею Роман Пацовський до родички загиблого лейтенанта - Тетяни Савченко.

Знайдений солдат – Петро Олексійович Петренко - родом із села Дем’янівка Котелевського району. До армії пішов у 18 років. Через невеликий час розпочалася війна. Тож додому від хлопця дійшов єдиний лист, а далі... військовий зник безвісти. І вже у травні 2020 року пошуковий центр у Кременчуці отримав інформацію про поствоєнну знахідку. Виявилося, що загинув Петро у 1942 році.

І тепер, через 78 років, інформацію про нього передали рідним.

«Ми отримали це через Чернігів, через українську асоціацію пошукових загонів, до роботи з якими підключилися як партнери в Полтавській області. І ми займаємося питаннями встановлення близьких та загиблих, тих даних, які до нас приходять. Так, хлопці із Чернігова їздили на кордон із представниками українського МІДУ, на нейтральній стороні їх зустрічали представники російського МІДУ та російських пошукових загонів, та передавали частини залишків наших бійців і ці документи», - розповідає Роман Пацовський.

Дослідники з’ясували: служив військовий у 118 стрілковій дивізії 444 стрілкового полку. Рідні навіть не знали, що юнак отримав звання лейтенанта. Як виявилося, загинув він у 21-річному віці. На рідних «вийшли» через прізвище його, уже покійного батька Олексія Захаровича Петренка.

Усе життя батько і матір Петра прожили не знаючи, де ж покоїться їхній син.

Передача залишків проводилася через Міністерство закордонних справ України. Однак оскільки розділити тіла солдатів – справа доволі кропітка, вирішили встановити на місці загального захоронення пам’ятник, на якому викарбувані імена всіх, хто там знаходився.

«Зараз дуже тривожно почуваюся, прочитати із паперових пам’яток нічого не можу, оскільки все зливається в очах. Відчуття, неначе ховаєш близьку людину. Чи то радість, чи несподіванка, що я це отримала. Але тепер скажу, покажу це його рідним. Адже відтепер у нас є його пам'ять, і не буде блукати його душа, а буде упокоєна», - розповідає племінниця лейтенанта Тетяна Савченко.

Офіційної інформації як та за які заслуги солдат отримав лейтенантське звання, поки що немає. Для цього, розповідає Пацовський, варто піднімати особисту справу Петренка із центрального архіву у Подольську. Але найімовірніше, солдат закінчував командирські курси та був досить вмілим у військовій справі, якщо за короткий час став лейтенантом.

 «Поки, слава Богу, ми знайшли Тетяну, передали офіційні дані. І люди заспокоїли свої душі і знають, що він не пропав безвісти, а загинув у бою. І, враховуючи кількість загиблих, можна припускати, що бій був непростим», - розповідає Пацовський. 

До речі, що ж собою представляє даний медальйон? Таку спеціальну пластмасову чи металеву трубку з двох частин (довжина близько 5 см, діаметр 1 см) із інформацією про солдата вручали військовим на випадок їх трагічної загибелі.

Коли знаходять медальйон, його розкручують, а в середині знаходять паперові листочки із даними про воїнів.

«І найчастіше, щоб дістати ці листи – доводиться жертвувати медальйоном, що і зробили цього разу – його розпиляли. Далі підключаються експерти-криміналісти, які за допомогою спеціальних хімікатів та освітлення встановлюють дані написи», - пояснив дослідник.

Згортки рідні загиблого планують з часом передати до краєзнавчого музею нашого міста.  Їм, поруч із іншими подібними експонатами, передбачено відвести тут окреме місце.

Нагадаємо, До морських частин прикордонників України надійдуть прибори холодної пристрілки

Долучайтесь: кременчужани збирають експонати про військових лікарів міста

Історики обіцяють: незабаром у Кременчуці з’явиться Морський центр

 

 

Ліна Романченко

Відео Кирило Воронцов

Підписуйся на розсилку новин на каналі Telegram. Дізнавайся першим найважливіші та найцікавіші новини!

Facebook Twitter Instagram Кременчугская газета на Youtube telegram Facebook Live
Якщо Ви знайшли помилку в тексті, виділіть слово, натисніть CTRL + Enter і відправте повідомлення в редакцію

Інші новини

Афиша Кременчуга
Орфографическая ошибка в тексте:
Чтобы сообщить об ошибке, нажмите кнопку "Отправить сообщение об ошибке". Также вы можете добавить свой комментарий.

Ми в Telegram

Підписатися