Кременчуцька газета
Неділя, 26 Травня 2024
Facebook Twitter Instagram Кременчуцька газета на Youtube threads telegram

Ми в Telegram

Ви є тут

Кременчуцькі реабілітологи відновлюють не лише здоров’я, а психіку та душі

10 грудня 2022 09:00

Для тих, хто відчуває, що йому конче потрібна підтримка та допомога, кому варто вирватися з ями психологічної травми, бажано не боятись свого стану, а лікувати його. Для цього у нашому місті і є фахівці-реабілітологи.

С початку – непрості часи пандемії, пов’язаною з коронавірусом; далі – повномасштабна війна випробовують Кременчук, як і всю Україну, на міцність. Витримати усе морально – ще те завдання для організму людини. Окрім того, у кожного з нас є особисті проблеми, страхи тощо. Ці фактори також дають про себе знати, як і осінні перепади настрою. Обставини у всіх різні, але складні часи відображаються на психоемоційному стані будь-кого.

Психологічна терапія

В одному з лікувально-реанімаційних закладів міста до питання відновлення здоров’я хворого підходять комплексно, проводячи індивідуальні та групові заняття. Там працюють декілька реабілітологів: лікарі фізичної та реабілітаційної медицини (ФРМ), ерготерапевти, психологи та психотерапевти.

«З питаннями щодо реабілітації до нас звертаються громадяни, які отримали якісь травми і потребують різноманітного відновлення: від неврології, психосоціального відновлення (після стресів чи складних життєвих ситуацій) до реабілітації після важких хвороб, зокрема після захворювання на COVID-19, гострої коронарної атаки (наприклад, інфаркту). І, мабуть, саме через це у новому наборі послуг Нацслужби здоров’я незабаром уже не буде відокремлених реабілітацій, а лікування здійснюватиметься комплексно, куди входить і фізична, і неврологічна, і творчі роботи», – розповідає очільник цього закладу Микола Литвиненко.

За його словами, упродовж місяця тут проводять такі курси реабілітації для близько 70-80 громадян. На них потрапляють як за направленням лікаря, так і за власним бажанням. У одному з кабінетів одночасний прийом ведуть три психотерапевта. При цьому кожен спеціалізується на певному напрямку.

У психотерапевта, психіатра Володимира Старущенка 25 років стажу. Із них 7 років він працює у Кременчуці, переїхавши з Донецька.

«До курсу терапії входить близько 5 зустрічей, також ведуться телефонні розмови. Найпершу годину зустрічі ми знайомимося з людиною, визначаємо, який підхід їй буде найкращим. Наприклад, бувають ситуації, коли людина через пережите боїться виходити на вулицю, уникає спілкування з будь-ким. Через декілька зустрічей ми намагаємося її включити до групового заняття. Уже під час творчого процесу паралельно, у тому числі, даємо їй необхідні установки. Тут важливо знайти момент, щоб пацієнт це сприйняв правильно, ефективно і це спрацювало», – розповідає лікар.

Паралельно за потреби, з тим же пацієнтом у реабілітаційній програмі працює психологиня, лікарка-психотерапевт Лариса Живолуп. Вона використовує різні методи подолання стресової ситуації в пацієнта: гештальт-терапію, позитивну психологію, арт-терапевтичні заняття. За її плечима 30 років праці за напрямком психологія, 14 років – у терапевтичній психології. Це дозволяє лікарці вже з першої зустрічі зрозуміти, який метод лікування буде дієвим для людини у даний момент.

Наприклад, у будиночку з вуликами на спеціально обладнаному лежаку пацієнт зможе розслабитися під гул бджіл, що допоможе зміцнити нерви та нормалізувати сон.

Також у цьому медзакладі є соляна кімната, кабінет аромотерапії (де застосовують заспокійливі аромати та релаксаційну музику), послуга іпо-терапії (прогулянки та катання на конях у кінно-спортивній школі «Фаворит»), глино-терапія (пацієнти можуть побути гончарами, тим самим впливаючи на роботу нейронів на кінцівках пальців).

Є при лікарні і бібліотека з літературою, яка допомагає зокрема розібратися з власним станом або закріпити результат лікування. Також тут діє куточок з тваринами та птахами, які теж зцілюють психоемоційний стан людини. Подолати психологічне навантаження допоможе гра у бадмінтон, настільний теніс чи інші ігри, які можна знайти у цьому закладі.

«Якось до нас прийшла жінка, яка працювала медиком під час війни. Окрім робочого вигорання вона мала велетенський стрес, втому, панічне небажання знову переживати побачений нею досвід. Спершу ми говорили з нею близько години. Їй потрібно було комусь виплакатися. Після використання методики саморегуляції (а це і дихання, і правильне пиття води тощо) ми продовжили розмову далі. Пізніше їй запропонували попрацювати з глиною, оскільки цей матеріал забирає негативні емоції. Нещодавно вона повернулася до повноцінного життя, телефонувала та дякувала, що допомогли їй не зломитися при такому психологічному навантаженні», – розповідає Живолуп.

«Ми не маємо права давати поради пацієнту у вирішенні того чи іншого питання. Але займаємося стимуляцією його психіки, щоб у цей час він, довіряючи лікарю, зрозумів, що проблеми можуть вирішуватися. Зауважу, що зазвичай людина, потрапляючи у складну для неї психологічну ситуацію, бачить проблему на поверхні. Робота зі спеціалістом дозволяє їй знайти корінь проблеми. Інколи він полягає зовсім не в тому, на чому людина була зациклена до зустрічі з терапевтом. Тоді ми вже шукаємо подальший ключ до вирішення», – додає Старущенко.

Більш душевними бесідами філософського напрямку – наративною психотерапією тут уже два роки займається священик православної церкви Ігор Матвієнко. Душпастир має освіту психолога та богослова, раніше працював шкільним психологом та займався просвітницькою діяльністю у цій же галузі.

«Існують ситуації, у яких треба допомогти людині підійти до питання більш філософськи. Спершу у розмові використовую знання психології, долаючи психологічні атаки у пацієнта. Але всі різні. З тими, кому близька релігія – задіюю релігійні знання. З кимось іншим працюємо далі, бесід може бути декілька – до впевненості людини у кращому результаті», – розповідає Матвієнко.

«У нашому закладі важливо дотримуватися граней професії реабілітолога – працювати зі станом людини без лікування медикаментами. Але комплекс включає і спокійний ритм перебування на стаціонарі, і відповідну дієту. Також важливо, що громадяни можуть проходити такі реабілітації не одноразово, а повторно через необхідний їм час», – підсумовує очільник лікувального закладу.

Від психосоматики до творчих відкриттів

Відома кременчуцька художниця Зоряна Дашко 6 років працювала художнім арт-терапевтом в одному з медичних закладів, що знаходиться у Кременчуці. Зараз вона проводить приватні індивідуальні заняття як з дорослими, так і з дітьми, маючи медичну освіту та сертифікат арт-терапевта.

«Арт-терапія може бути декількох видів. Перша – це ресурсна, коли пацієнт отримує задоволення від того, що робить якісь незвичайні чи непритаманні для нього речі. Наприклад, якщо він тримав останній раз пензлик у школі, а тут почав брати різноманітні кольори, їх поєднувати чи щось майструвати. І людина переключається з домінанти, яка, скажімо, її діставала, і просто набирається від процесу позитивних відчуттів. Це початкова терапія і уже великий початок цікавого шляху до лікування і оновленого себе. Далі людина, долаючи перший бар’єр, включається і продовжує малювати», – пояснює художниця.

Другий етап–пацієнт вирішив продовжувати. В такому разі художниця задає навідні запитання, тобто дізнається, що саме малювала людина. Таким чином виходить не прямий діалог щодо проблеми, а звичайне обговорення малюнка, що не травмує людину.

 

«І розмова виходить дотична. Під час неї ми аналізуємо малюнок, неначе віддалено розказуємо якусь казку. І згодом у розмові пацієнт починає розуміти, що це стосується його, і таким чином він сам для себе отримує підказку чи одкровення про себе. Так, відчуваючи потік, людина починає працювати неначе від душі, сама себе зцілюючи», – пояснює Дашко.

Знаходячи власні проблемні місця, людина може змінювати картину, її трансформувати чи робити подібні малюнки.

Тож пані Зоряна згадує і про нейрографіку, яка відновлює нейронні зв’язки. Наприклад, коли хтось має якісь комплекси чи бажає скинути напругу – вчиться малювати один і той же малюнок, на який переносить свої відчуття. Зображення може трансформуватися разом із пацієнтом.

Окрім цього у роботі використовує казкотерапію (складання казок, у яких герой має долати запропоновані перепони) або вірші стінквейт (п’ятистишшя, які схожі на японські тривірші хокку), придумані американцями.

Їх суть полягає в тому, що людина спершу знаходишся в одному стані, а потім переходить в інший і складає у ньому вірш. Така терапевтична практика переносить пацієнта у нову власну атмосферу.

На індивідуальних заняттях (посиленої глибокої терапії), працюючи над внутрішніми станами (страхами, депресіями, іншими психологічними травмами), можуть вирішуватися і зовнішні проблеми, наприклад, позбавлення головного болю, спазмів м’язів тощо.

«Це називається психосоматика. Адже часто людина носить у собі якісь психологічні травми, які відображаються на реальні хвороби тіла», – підсумовує мисткиня.

Реабілітологи для найменших

Кременчуцька логопед Маргарита Туаєва працює реабілітологом у волонтерському «Дитячому театрі для особливих» у приміщенні «Спілки людей з інвалідністю». Там Маргарита разом із іншими небайдужими педагогами та реабілітологами годину в тиждень працювала з дітками з інвалідністю, особливими потребами чи з надмірною агресією, іншими психологічними особливостями.

За її словами, такі зібрання корисні дітям не лише завдяки використанню методик через соціалізацію, адже для них це найсуттєвіше питання.

«У першу чергу ми їх вчимо гуляти на майданчиках, ходити в магазин, самотужки їсти, прибирати, доглядати за собою. Окрім репетицій, ми займаємося танцями, фізкультурою вчимо допомагати один одному. У висновку з часом діти стають спокійнішими та соціалізованішими», – розповідає вона.

У той же час, не менш важливим залишається розвиток через арт-терапію.

«Це і різноманітні танці, і плетіння якихось поробок – для розвитку дрібної моторики. Адже через пальчики у них включається мозок», – розповідає Маргарита, додаючи, що за часи воєнного стану робота театру та табору призупинена.

P.S. У наступних номерах ми продовжимо розповідати про міських реабілітологів, які допомагають відновити фізичний стан та опорно-руховий апарат.

 

 

Ліна Романченко

Фото Кирила Воронцова


"Кременчуцька газета" в соціальних мережах!
Будьте нашими підписниками... і одними з перших дізнавайтесь, що відбувається в Кременчуці та на Полтавщині, а також про резонансні події в Україні.
Не втрачайте шанс читати «гарячі» і цікаві новини першими!
Підписуйтесь на нас:  
Facebook: https://www.facebook.com/kremenchuckagazeta/
Instagram: https://www.instagram.com/kg.ua/
Telegram: https://t.me/kgua_news


Підписуйся на розсилку новин на каналі Telegram. Дізнавайся першим найважливіші та найцікавіші новини!

Facebook Twitter Instagram Кременчугская газета на Youtube telegram Facebook Live
Якщо Ви знайшли помилку в тексті, виділіть слово, натисніть CTRL + Enter і відправте повідомлення в редакцію

Інші новини

Афиша Кременчуга
Ви сповіщаєте про хибодрук в наступному тексті:
Щоб надіслати повідомлення натисніть кнопку "Сповістити про хибодрук". Також можна додати коментар.

Ми в Telegram

Підписатися