
В Україні всі діти мають обов’язково отримати щеплення проти десяти захворювань.
З 27 квітня по 3 травня в Україні триває Європейський тиждень імунізації під гаслом: «Вакцинація рятує життя. Подбайте про себе та рідних — зробіть щеплення».
Про це сьогодні на брифінгу для ЗМІ нагадав завідувач Кременчуцького міськрайонного відокремленого підрозділу ДУ «Полтавський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України».
Як зазначила завідувачка відділення епіднагляду та профілактики інфекційних захворювань, лікарка – епідеміолог Кременчуцького РВП ДУ «Полтавський ОЦКПХ МОЗ» Лариса Коровіна, перша вакцина була розроблена Едвардом Дженером у 1798 році. З того часу вакцинація пройшла доволі складний шлях свого розвитку.
"Це була вакцина проти натуральної віспи, і потім це захворювання - натуральна віспа було ліквідовано у всьому світі як інфекційне захворювання. І початок цьому зробив цей науковець. З 1980 року вакцинація проти натуральної віспи не проводиться на всій земній кулі. Це захворювання викорінено як інфекційне на всій планеті.Це був початок. Зараз використовуються і розроблені живі, атенуйовані, інактивовані, рекомбіновані мРНК-вакцини. Тобто, ефективні сучасні препарати для імунізації, які дійсно рятують життя", - слова Коровіної.
В Україні всі діти мають обов’язково отримати щеплення проти десяти захворювань: туберкульозу, поліомієліту, дифтерії, кашлюка, правця, кору, гепатиту В, гемофільної інфекції, краснухи та епідемічного паротиту.
Вакцини для профілактики цих інфекцій закуповуються державним коштом. Про це теж зазначила лікарка – епідеміолог Лариса Коровіна.
Дорослим слід кожні десять років поновлювати щеплення від дифтерії та правця. В умовах війни та внутрішньої міграції своєчасна вакцинація стає особливо актуальною, адже скупчення людей в укриттях чи тимчасових притулках створюють сприятливе середовище для поширення інфекційних захворювань.
Торкнулись і міфів, якими обросла вакцинація.
"Перший міф - це той, що краще перехворіти, ніж вакцинуватися. Але інфекційні хвороби, проти яких застосовують вакцини, дуже небезпечні. Вони можуть викликати не тільки ускладнення, а й смертельні випадки. Ускладнення також дуже серйозні. Наприклад, поліомієліт - ускладнення - параліч. Дифтерія - ускладнення - тяжкі захворювання серця. Кір викликає енцефаліти. Тому краще вакцинуватись, ніж перехворіти. Наступний міф це вакцини містять небезпечні речовини. Теперішні вакцини ретельно перевіряються перед застосуванням на безпечність, на ефективність. Додаткові сполуки, які додаються до вакцини, додаються у мінімальних кількостях і не несуть загрозу для здоров'я дитини або дорослого.Їх застосовують для того, щоб вакцина була стабільною та ефективною. Ще є такий міф, що дітей краще вакцинувати після 3 років. Але життя дитини з 0 до 3 років це найнебезпечніший період життя дитини", - зазначила Лариса Коровіна.
Її колега, лікарка-епідеміолог Ганна Закіпна, нагадала про міф, щодо того, що вакцини викликають аутизм.
"Цей міф виник у 1998 році, коли доктор із Великобританії опублікував свої дослідження. Уже у 2010 році медичний суд Великої Британії визнав цього вченого винним у неправдивості і позбавив його ліцензії на право заняття медичною практикою. Інші вчені багато досліджували це питання. І не виявили зв'язок між вакцинацією і аутизмом", - повідомила вона.
Торкнулись ще одного міфу про необов'язковість щеплення тим, хто перебуває в колі вакцинованих.
"Коли всі щеплені, я можу не щеплюватись - це, перш за все, безвідповідальна думка. Тому, що впливає, перш за все, на популяційний імунітет: тому що є найбільш уразливі групи населення, навколо яких повинні бути всі щеплені. Це, наприклад, немовлята. Профілактичні щеплення починаються з першої доби, коли проводиться вакцинація проти вірусного гепатиту В, на 3-5-ту добу проводиться вакцинація проти туберкульозу. Це виключає тяжкі форми захворювання на туберкульоз. І всі інші щеплення проводиться в більш пізній період через декілька місяців.І от в ці декілька місяців новонароджена дитина є найбільш уразлива до інфекційних захворювань, тому коло, яке оточує цю дитину, повинно бути обов'язково щеплене якомога більше. Але ж інший контингент, інша категорія людей, які за медичними показами не мають бути щеплені, тобто вони мають такі відхилення, які не дозволяють проведення щеплень для таких людей, тож небезпечно мати в своєму оточенні людей, які не мають щеплення, тому це речення теж не є правдивим", - слова фахівчині.
Міфом є і те, що щеплення потрібні тільки дітям.
"Дійсно, основна кількість щеплень отримується в дитячому віці, але є ряд інфекційних захворювань для підтримання імунітету, від яких потрібна додаткова імунізація. До цих інфекційних захворювань відносяться дифтерія, правець. Останнє щеплення проводиться в 16 років. І потім доросла людина має бути щеплено кожні 10 років 26, 36, 46 і таке інше. І другий приклад профілактичних щеплень проти сезонних інфекцій, наприклад, проти грипу. Тут теж щеплюються в основній частині - це дорослі особи, які в групах епідемічного або медичного ризиків. І теж щеплення проводяться взагалі щороку, через те, що кожного року готується нова вакцина, яка відповідає тим штамам вірусу грипу, які прогнозуються ", - розповіла Лариса Коровіна.
Фахівці акцентували, що імунізація, дійсно, рятує життя. І закликали вчасно вакцинуватися. Для цього потрібно, перш за все, звернутися до сімейного лікаря.
"Першим консультантом, який повинен бути у громадянина це сімейний лікар, який розповість про необхідність проведення щеплень, дасть рекомендації відносно щеплень. Це або педіатр, або лікар-терапевт для дорослої особи", - порада кременчужанам.
Світлана Павленко
Фото авторки