Як німецький садівник зробив Кременчук ботанічним хабом ХІХ століття.
Сьогодні відзначаємо Всесвітній день музеїв. На жаль, у Кременчуці в краєзнавчому музеї вже понад 10 років не можуть завершити ремонт. Проте експозиції тут демонструють. І якщо в багатьох музеях України сьогодні день відкритих дверей, то в Кременчуцькому вхід завжди безкоштовний.
Зараз тут діє кілька виставок. Зокрема, з 14 травня у вестибюлі Кременчуцького краєзнавчого музею працює чергова мінівиставка «Володар царства рослин». Вона є продовженням циклу виставок-інсталяцій «Куточок минувшини», присвячених 50-річчю відкриття експозиції музею.
А присвячена вона одному із власників садового закладу — Карлу Івановичу Беру. Хоча «Садове заведение Карл Бер Кременчуг» було започатковане іншими етнічними німцями в 1859 році — Карлом і Фрідріхом Берами, рідними братами.
Про це розповіла Наталія Музиченко, старша наукова співробітниця Кременчуцького краєзнавчого музею:
«Але так сталося, що Карл Іванович Бер став наступним власником і започатковану високу планку у садівництві. Спочатку розсадники знаходилися на правому березі Дніпра у передмісті Раківка на хуторі Любимівка. А уже ставши власником цього закладу, Карл Іванович переносить їх на лівий берег міста, коли придбав землі на Золотоніській дорозі біля села Піщаного. І там розбиває розсадники, а також будує, зводить будинок».
На виставці можна побачити фотографію, на якій зображені ці розсадники.
Є й інша цікава світлина — родини Берів у весільній подорожі до Венеції.
«Садиба Карла Івановича Бера знаходилася по вулиці Херсонській. Зараз це вулиця лейтенанта Покладова. Взагалі займала квартал між сучасною вулицею Троїцькою, лейтенанта Покладова, Гегечкурі (колишня Весела), і Пушкінська городова. Зараз вона — Бульвар Українського Відродження. Оцей квартал весь займала садиба. Там знаходилися теплиці, будинок. Отут, до речі, на цьому каталозі видно вхідні ворота і фрагменти, вірніше частини будівель будинку, де проживав Бер: сараїв, контори, де реалізовували саджанці плодових, декоративних культур, насіння, різних цибулинних».
Наталія Музиченко зазначила, що каталог видавався тричі на рік, а в експозиції представлений яскраво ілюстрований варіант за 1911 рік.
«Він розсилався клієнтам безкоштовно. Також рекламувалося садівництво в відомих книгах по садівництву. Це книга Гезерсфера і Мюллера — ось бачите на першій сторінці реклама нашого садівництва – саме Карла Бера. Треба сказати, що подібного плану цей заклад був єдиним в Україні на той час і він відіграв дуже важливу роль з другої половини 19-го століття. Адже було розпочато процес введення в культуру різних дерев і кущів з інших континентів, зокрема з Північної Америки».
«І цей заклад в цьому питанні відігравав дуже важливу роль. І німецький вчений-садівник професор королівської школи садівництва Ф. Юльке. Він дуже схвально відгукувався про наш садовий заклад. Це в німецьких виданнях збереглися ці відгуки».
У музеї за допомогою фондових матеріалів намагалися відтворити фрагмент помешкання Карла Бера.
«Ви тут бачите підлоговий будильник, корпус якого дерев’яний, прикрашений гарною різьбою. Звичайно, було дуже багато у помешканні квітів, і ось тут ви бачите на фотографії інтер’єр однієї із кімнат цього будинку на хуторі Павлівка. Ось скільки багато квітів вже на жердиньєрках розставлені, дуже багато пальм».
Карл Бер був одним із перших у Кременчуці, хто мав автомобіль, а також — телефонний зв’язок. У місті було всього 116 номерів, і в родини Бера був номер 24.
«У садибі Карла Бера знаходилася в саду в нього 12 лицарів. Один із них на критому ґанку нашого музею. А також фонтан. От там на тій світлині ви бачите. Округлий басейн фонтану і родина біля нього».
Карл Іванович Бер також був касиром німецької лютеранської громади. Він помер у 1916 році, до революції 1917-го. Похований у Кременчуці, але могила не збереглася.
«Спадкоємець Павло Карлович Бер після націоналізації підприємства 1918 року продовжував працювати, йому дозволили залишитися працювати головним спеціалістом. Продовжували видаватися каталоги, але уже під іншою назвою власників, які належали губернському окрузі відділу. Павло Карлович буквально до кінця 20-х років перебував ще в місті, а потім він виїхав до Одеси».
Фондові матеріали розповідають про одного з власників першого садового закладу Кременчука, створеного у 1859 році. Цей заклад не лише зробив величезний внесок у розвиток економіки міста, а й репрезентував Кременчук як один із важливих садівничих та інтродукційних центрів України.
Кременчужан і гостей міста запрошують відвідати виставку.
Експозиція відкрита з 9:00 до 16:30, крім понеділка та вівторка.
Під час повітряної тривоги музей не працює.
Телефон для довідок: 3-91-05.
Олена Ліпошко
Фото okrain.net.ua
Підписуйся на розсилку новин на каналі Telegram. Дізнавайся першим найважливіші та найцікавіші новини!
