Кременчугская газета
Kremenchuk, Poltava Oblast, Ukraine
Понедельник, 18 Ноября 2019 года
Facebook Twitter Instagram Кременчугская газета на Youtube

Вы здесь

Нагетси, котлета або запечений хек – меню у школах Кременчука можна урізноманітнити

 

13 октября 2019 09:00

Думки батьків щодо харчування у школах розділилися: одні говорять, що їхні діти задоволені стравами й ситі, інші – що було б добре замінити окремі страви, які учні їдять неохоче. Ми проаналізували досвід шкіл, де меню розширили. І порахували собівартість нових страв, щоб зрозуміти, чи доведеться батькам за них переплачувати.

Початок навчального року у Кременчуці, як і в інших містах України, пожвавлює цікавість не тільки до організації навчального процесу, а й до харчування у закладах освіти. Раз на тиждень усі місцеві школи запрошують мам і тат, аби вони спробували та побачили на власні очі, чим годують їхніх дітей. Дехто свої враження описує у соцмережах, а дехто ділиться з нашою редакцією. Варто відзначити, що ми почули більше схвальних відгуків, ніж негативних. Переважно критика стосувалася подачі страв: вони були або холодними, або зовсім не показними на вигляд.

Також батьки зауважували, що деякі страви їхні чада постійно недоїдають або відмовляються їсти взагалі. Судячи з коментарів у Фейсбуці, найчастіше це стосується каш та рибних котлет. Без особливого ентузіазму сприймають діти й тушковані овочі.

Тому батьки пропонують додати в шкільне меню страви відомого шеф-кухаря Євгена Клопотенка, про які ми розповімо нижче.

Щоб розібратися, якими є вимоги до приготування шкільних каш і котлет, ми зазирнули на сайт Департаменту освіти міста, в затверджене меню харчування для шкіл. У ньому прописано, що в навчальних закладах серед іншого мають готувати: котлети з яловичини, каші гречану та ячну, салат зі свіжої капусти, рибний шніцель, рис, картопляне пюре, гуляш із курячого філе та інше. Серед перших блюд – супи, борщ, капусняк. Відповідно до меню не забороняють годувати дітей і відвареними сосисками чи фуршетною ковбасою. Їх учні їдять залюбки. Та наскільки різноманітним є такий раціон для дитини?

«Нове шкільне харчування»: складові та собівартість

У меню «Нове шкільне харчування» запропоновано 110 страв. Над ним працювала команда кухарів на чолі з Клопотенком, а також представники міністерства охорони здоров’я і міністерства освіти та науки України. У Києві, Рівному, Каховці, Львові і Чернігові це меню впровадили у місцевих школах. У травні цього року проект презентували і у Кременчуці.

Щоб зрозуміти, які страви з цього меню можуть сподобатися школярам, в одній із соцмереж міста ми попросили батьків обрати зі списку «15 найсмачніших рецептів шкільних страв Клопотенка». І отримали схвальні відгуки на бургер, кебаб із сиром, ньокі (картопляні галушки), печеню по-домашньому (картопля з яловичиною), мусаку (запечені овочі з яловичим фаршем) та оладки з яблуками. Що цікаво, сподобалася й ідея страви з гречки, яку відомий кухар пропонує подавати самостійно, а не як гарнір до овочів і м’яса (оскільки все це одночасно з гречкою запікається у духовці). Назвав він цю страву бігосом.

«Головне завдання цієї страви – зменшити навантаження на кухарів, лишивши її запікатися без нашої участі», – пише кухар.

Звернемо увагу, що більшість страв у меню від Клопотенка запікаються у духовці. Це робить їх хрусткими, хоча при цьому вони майже не смажаться.

Слід зазначити, що зараз вартість звичайного обіду кожна школа формує окремо, тож ціна по місту коливається в межах 18-21 грн, які сплачують батьки. Та чи потрібно буде платити більше, якщо запровадити меню «від Клопотенка»?

Ми порахували собівартість страв, які обрали батьки, із розрахунку на 1 порцію.

Як бачимо, вона не перевищує 10 грн. Тож, виявляється, введення нових страв не потребує додаткового фінансування, а вимагає лише нових способів приготування та підбору продуктів. І у школах це не заборонено, адже меню постійно оновлюється. Тому на прохання батьківських рад його можна розширювати (якщо меню відповідає усім прийнятним нормам шкільного харчування).

Що практикують

У навчальних закладах діє двотижневе приблизне меню. Про це нам розповіла директорка кременчуцького ліцею №4 «Кремінь» Тетяна Одерій. Далі меню змінює технолог департаменту освіти. Документи оприлюднюють на сайтах шкіл та департаменту освіти міста. А потім заклади знову повертаються до двотижневого меню. Таким чином страви чергуються.

«У школах міста розглядали ідею впровадження у меню страв «Нового шкільного харчування» кухаря Клопотенка. Ми заводили спеціальний журнал для відгуків. Тож деякі страви за його методикою поступово вводимо. Наприклад, на тому тижні у нас була пшоняна каша з бурячком. Та, незважаючи на її привабливий рожевий колір, їли страву діти без ентузіазму», – коментує директорка.

І згадує про запропоновану батьками ідею: у всіх навчальних закладах впроваджувати шведський стіл, де діти змогли б обирати з декількох страв. Однак у департаменті освіти цю ініціативу відхилили, оскільки не дійшли рішення, куди дівати порції, які не оберуть. Це підтверджує і головний освітянин Кременчука Геннадій Москалик.

«Ідею шведського столу відкинули – це торкнулося б фінансових питань. Окрім цього, перш за все, шкільне харчування має бути дієтичним і не передбачати додавання оцту чи будь-яких спецій. Якщо розглядати страви Клопотенка, то в багатьох із них є хоч і припустимі, але приправи. Тож впровадження страв можливе, якщо будемо впевнені у їх стопроцентній безпеці для учнів», – розповів Г.Москалик.

У ліцеї №10 «Лінгвіст» рецепти страв, які батьки обирали спільно з учителями, ввели до постійного меню. Тож діти інколи ласують курячими нагетсами, запеченим хеком, болгарським супом, печінкою із ячною крупою, деякими салатами, чаєм з меліси та лимонадом. Завантажити весь збірник страв читачі можуть тут.

«Ми вводимо такі страви періодично – двічі-тричі на тиждень, аби розбавляти традиційне меню. Їх додаємо і в безкоштовні сніданки початкової школи, і в обіди, за які платять батьки. Із вищезгаданого учням подобається салат із капусти з соняшниковим насінням. Також люблять курячі нагетси, адже вони хрусткі. Із задоволенням їдять запечений у яйці та сухариках хек, болгарський суп. Такі страви одним дужче подобаються, іншим – так собі. Приміром, буряк із ячною крупою я люблю, а діти не завжди це з’їдають. Те саме стосується і страви з курячої печінки та ячної крупи. Двічі пробували готувати соус із томатів – не дуже сподобався, тож страви поливаємо підливою за старим рецептом», – коментує очільниця ліцею №10 Наталя Мамон.

І додає, що від обраної з оновленого меню запеченої картоплі із куркумою відмовилися саме через цю спецію.

Про мінімізацію спецій зауважує і директорка Тетяна Одерій.

«Я по своїй дитині знаю: якщо в суп із фрикадельками покласти зелень чи чорний перець горошком, вона його не їстиме. Сюди враховуємо і шкідливість спецій. Тож при відборі страв це ретельно контролюємо», – говорить вона.

Спеціям – ні, здоровому харчуванню – так!

Гастроентеролог дитячої лікарні Олена Мельник також наголошує на тому, що надмірне додавання спецій до страв протипоказане дітям (не лише з проблемами шлунку). За її словами, випадків захворювань шлунково-кишкового тракту з початку навчального року побільшало вдвічі. Частіше за все це трапляється внаслідок того, що у стравах багато спецій або вони дуже засмажені. А ще – через порушення режиму харчування.

«Це пов’язано не з неякісним харчуванням у школі, а зі зміною режиму дитини та додатковими стресами. Найчастіше це стається весною і восени. Кожного дня ми отримуємо близько 15 первинних звернень. У лікарняних рецептах вказуємо, які страви краще виключити. Це однозначно смажені страви, такі, що містять трансжири (фаст-фуди, морозиво, солодощі, промислові кетчупи та майонези). Є хвороби, через які з раціону виключаються злакові продукти, молочні, солодощі, так звані швидкі вуглеводи. Але моя думка як дієтолога наступна: коли беруть якісний фарш, коли котлетку трохи підсмажують, а потім тушкують чи запікають – то таке раз на тиждень можна навіть тим дітям, у яких є проблеми з гастроентерології», – пояснює вона.

На переконання лікарки, здорове дитяче харчування, у першу чергу, має бути різноманітним.

«У меню дитини повинно бути відварене, тушковане або запечене м’ясо нежирних сортів, іноді легкий стейк, риба 2-3 рази на тиждень, різноманітно правильно приготовані овочі близько 300-400 грам на добу та гарніри, 300 гр. фруктів, молоко та кисломолочні продукти, яйця 2-3 рази на тиждень та обов'язково достатня кількість питної води», – підсумовує вона.

Також лікарка пояснює: дитина обирає у школі ті страви, які люблять та їдять у її родині. Тож, чи розширювати меню своєї сімейної кухні та чи ініціювати це у школах – справа самих батьків.

Нагадаємо, директорка кременчуцького ліцею щодня показує, чим годують учнів.

Каша, як клей, капусняк, як з холодильника - кременчуцькі батьки скаржаться на погане харчування в школі.

 

 

Ліна Романченко

Інфографіка Олександр Попенко

Підписуйся на розсилку новин на каналі Telegram. Дізнавайся першим найважливіші та найцікавіші новини!

Facebook Twitter Instagram Кременчугская газета на Youtube telegram Facebook Live
Если Вы нашли ошибку в тексте, выделите слово, нажмите CTRL+Enter и отправьте сообщение в редакцию

Другие новости

Афиша Кременчуга
Орфографическая ошибка в тексте:
Чтобы сообщить об ошибке, нажмите кнопку "Отправить сообщение об ошибке". Также вы можете добавить свой комментарий.

Мы в Telegram

Подписаться